Усвідомлення отриманого завдання

Під час усвідомлення отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету дій, які будуть виконуватись, задум старшого командира (особливо способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) в бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

Визначення заходів по підготовці підрозділів

Підготовка до виконання отриманого бойового завдання включає:

• доукомплектування особовим складом, створення встановлених запасів ракет, боєприпасів, паливно-мастильних та інших матеріалів

• безпосередня підготовка командирів і особового складу до виконання отриманого бойового завдання

• підготовка озброєння, бойової техніки до бойового застосування

• проведення виховної роботи з особовим складом

• проведення тактичних навчань у відповідності до характеру отриманого бойового завдання

Оцінка обстановки

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі розгортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан, можливості, захищеність і забезпеченість своїх підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також найбільш можливі напрямки дій засобів повітряного нападу противника; радіаційну, хімічну та біологічну обстановку.

Крім того, під час оцінки обстановки враховуються стан погоди, доби та їх вплив на підготовку та ведення бою. У результаті оцінки обстановки командир батальйону (роти) робить висновки, проводить необхідні тактичні розрахунки та намічає окремі елементи рішення.

Рішення командира

Рішення командир батальйону (роти) приймає одноособово на основі з'ясування отриманого завдання та оцінки обстановки.

У рішенні він визначає:

задум бою;

бойові завдання підрозділам;

основні питання взаємодії;

організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Замисел бою

Основу рішення складає замислу бою, в якому визна­чаються:

напрямок зосередження основних зусиль;

способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману);

бойовий порядок.

Рішення командир батальйону (роти) оформляє на своїй робочій карті.

Організація управління та зв’язку

Організовуючи управління, командир батальйону (роти) визначає: місця та час розгортання командно–спостережних пунктів батальйону (роти) та приданих підрозділів, порядок їх переміщення в ході бою; порядок підтримання зв'язку та радіообміну; способи та терміни подання донесень; ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів і порядок їх охорони.

Командир батальйону (роти) в бою управляє підрозділами з КСП, який вибирається в такому місці, звідки забезпечується найкраще спостереження за місцевістю, противником, діями своїх підрозділів і сусідів, а також безперервне управління. Він нічим не повинен виділятись в бойовому порядку, а для його розташування н переміщення необхідно вміло використовувати захисні та маскувальні властивості місцевості та місцевих предметів.

Командири приданих і підтримуючих підрозділів, як правило, знаходяться на командно-спостережному пункті того підрозділу, якому вони придані (підтримують), або поблизу нього.

Зв'язок у батальйоні (роті) організується згідно з рішенням командира та вказівками начальника штабу, бригади, полку (батальйону).

Відповідальність за організацію та стан зв'язку несе начальник штабу батальйону (в роті – командир роти). Безпосередньо організує зв'язок і відповідає за його стійку роботу начальник зв'язку батальйону.

Командир батальйону (роти) і начальник штабу батальйону за будь-яких умов обстановки зобов'язані мати при собі засоби зв'язку, які дозволяють підтримувати постійний та стійкий зв'язок із старшим командиром, командирами штатних, приданих, підтримуючих і взаємодіючих підрозділів і вміти особисто вести переговори на засобах зв'язку.

Для забезпечення управління в батальйоні (роті) застосовуються радіо, проводові, рухомі та сигнальні засоби зв'язку.

Радіозасоби є найважливішими, а іноді єдиними засобами, здатними забезпечити управління підрозділами. У бою всі команди по радіо передаються відкритим текстом, при цьому найменування підрозділів і посади командирів вказуються позивними, а пункти місцевості – від орієнтирів, а також умовними (кодованими) найменуваннями.

Проводові засоби зв'язку застосовуються самостійно та в комплексі з радіо засобами під час розташування батальйону на місці, у вихідному районі та в обороні.

Рухомі засоби зв'язку застосовуються в усіх видах бою, на марші та під час розташування на місці.

Сигнальні засоби зв'язку застосовуються для передачі команд і сигналів оповіщення, управління та взаємодії.

Для підтримання взаємодії між сусідніми підрозділами використовуються радіо засоби цих підрозділів, а також проводові й рухомі засоби правого сусіда.

Для управління підрозділами та вогнем призначаються єдині орієнтири, кодуються топографічні карти та місцеві предмети, до командирів доводяться радіо-дані та сигнали, на озброєння та техніку наносяться розпізнавальні знаки та умовні номери.

Як орієнтири вибираються добре видні вдень і вночі та найбільш стійкі від зруйнування місцеві предмети. Орієнтири нумеруються справа наліво та по рубежах від себе в бік противника. Один з орієнтирів призначається основним.

Номери орієнтирів і сигнали, які встановили старші командири, змінювати забороняється. При необхідності командир батальйону (роти) може додатково призначати орієнтири та сигнали.

Оповіщення підрозділів про повітряного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійсню­ється єдиними постійно діючими сигналами. їх повинен знати весь особовий склад.

Для взаємного розпізнавання, визначення належності та місцезнаходження підрозділів у кожному батальйоні (роті) першого ешелону з’єднання (батальйону), який знаходиться в безпосередньому зіткненні з противником або який веде бойові дії (розвідку) в тилу противника, призначається пост (пункт) позначення із складу спеціально підготовленого відділення (екіпажу). Позначення даним постом (пунктом) місцезнаходження підрозділів здійснюється сигнальними й технічними засобами розпізнавання шляхом їх приведення в дію за командою командира батальйону (роти) або начальника штабу батальйону відповідно до розпоряджень вищого штабу.

Пост (пункт) позначення батальйону (роти) призначається в складі одного сержанта та двох солдатів. Він забезпечується приладами спостереження, великомасштабною картою або схемою місцевості, журналом контролю, компасом, годинником, ліхтарем, засобами зв'язку та подання сигналів розпізнавання, позначення та оповіщення. Технічні засоби розпізнавання та по­значення встановлюються поблизу КСП батальйону.

Під час постановки завдання посту (пункту) позначення, як правило, вказуються склад поста (пункту), місцезнаходження, сектори спостереження, сигнали розпізнавання, позначення та оповіщення.