3. Нато як суб’єкт міжнародної безпеки

Перед тим як розглянути місце НАТО в системі міжнародної безпеки, спробуємо розібратися, що соболю являє ця міжнародна міжурядова організація.

Створення НАТО: Вашингтонський договір - 4 квітня 1949 р.; 12 країн: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Великобританія та США.

Нато це:

- Союз незалежних держав;

- Дотримується цілей та принципів ООН;

- Спирається на право на самозахист;

- Ґрунтується на принципах демократії, особистої свободи та верховенства права.

Трансформація нато

• Нові виклики у галузі безпеки;

• Нові структури та потенціал;

• Нові операції, нові кордони;

• Нові члени;

• Зміцнення партнерства.

Надійну основу для нової трансатлантичної структури безпеки забезпечує модель безпеки на основі співробітництва. Саме спираючись на дану модель ми розглянемо місце НАТО у системі міжнародної безпеки.

Англійський політ політолог Ричард Коен – вважає, що безпека на основі співробітництва являє собою систему, яка утворилася навколо ядра ліберально-демократичних держав, поєднаних офіційними і неофіційними союзами та інститутами, які мають спільні цінності, а також здійснюють практичне прозоре співробітництво в економічній, політичній та військовій сферах.

Безпека на основі співробітництва - два нових елементи

Для того, щоб система безпеки на базі співробітництва була корисною й ефективною, вона повинна бути звернена як усередину, так і назовні. Крім цього, вона також повинна містити в собі два додаткових виміри, не передбачених концепціями колективної безпеки і колективної оборони. Першим із цих вимірів є концепція індивідуальної безпеки, другим - активне зміцнення й поширення стабільності на територіях, що прилягають до зони безпеки на базі співробітництва, оскільки нестабільність і конфлікти на цих територіях можуть являти загрозу для країн-учасниць системи безпеки на основі співробітництва.

Індивідуальна безпека є основою будь-якої діючої міжнародної системи безпеки, в основу якої покладені ліберально-демократичні ідеали. Дотримання й захист основних свобод особи - це те ядро, похідними від якого є всі інші форми безпеки. Для того, щоб можна було говорити про безпеку на міжнародному рівні, спочатку її необхідно забезпечити на рівні окремої особистості. Тому невипадково найпершою умовою членства в НАТО є внутрішній демократизм суспільства, що гарантує реалізацію індивідуальних прав і свобод людини і громадянина.

У цілому схематично систему безпеки на основі співробітництва можна зобразити у вигляді чотирьох рівнів.

Який конкретний зміст кожного рівня?

Рівень 1. Індивідуальна безпека:

• визнання особистості головним джерелом влади у суспільно-державних відносинах;

• гарантованість законних прав і свобод людини;

• чітке розмежування державного і приватного співробітництва життя громадян;

• державний захист приватних інтересів громадян.

Рівень 2. Колективна безпека:

• відсутність будь-яких територіальних претензій між членами системи безпеки;

• взаємні гарантії зовнішніх умов національної безпеки кожного члена системи безпеки (захист від погроз і актів агресії з боку інших держав-учасників системи безпеки на основі співробітництва);

• сприяння один одному у розв’язанні внутрішніх проблем національної безпеки (таких як тероризм, організована злочинність, нелегальна імміграція, торгівля наркотиками, забруднення навколишнього середовища тощо).