7.3.4. У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові

витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума

гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею

(без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що

здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника

податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну

валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається

на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.

7.3.5. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові

доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих

від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого

платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої

іноземної валюти.

7.3.6. З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або

заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку

платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в

гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку

України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При

цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого

перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або

заборгованості включається відповідно до валових доходів або

валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат

чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками

звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова

вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті

прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього

звітного періоду.

7.3.7. До валових витрат платників податку - суб'єктів

валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з

оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні)

операції за дорученням таких платників податку.

7.3.8. Банки здійснюють окремий від інших платників податку

податковий облік результатів операцій з іноземною валютою.

Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які

здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків,

ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі

іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших

(власних) джерел.

При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної

валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів

банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних

видів винагород, сплачених (нарахованих) банком у зв'язку із

здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових

витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із

здійсненням таких операцій протягом звітного періоду.

При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної

валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових

витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних

(конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.

Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних)

операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума

фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за

результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом

обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня

є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком

внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського

дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із

придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.

У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних)

операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших

подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у

зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які

відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у

загальному порядку.

На іноземну валюту, що входила до складу власних коштів банку

за станом на останній день звітного періоду, поширюється порядок,

передбачений підпунктом 7.3.6 цієї статті.