13.3 Цього Закону у випадках, передбачених таким пунктом.

7.2.3. У разі коли страховик одержує доходи з джерел інших,

ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 та 7.2.2, такі доходи

оподатковуються у загальному порядку. При цьому до категорії

валових витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, не

включаються витрати, понесені страховиком при здійсненні операцій

із страхування (перестрахування).

7.2.4. Для цілей оподаткування операцією із страхування життя

фізичної особи вважається операція, яка передбачає страхову

виплату при таких страхових випадках:

смерть застрахованої особи;

рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою;

дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору

страхування або досягнення нею віку, визначеного договором

страхування. У цьому випадку строк дії договору не може бути

меншим як 120 календарних місяців та не може передбачати часткових

виплат до закінчення строку такого договору або настання

страхового випадку. На перехідний період до 2003 року строк дії

договору із страхування життя громадян віком після 50 років

встановлюється від 60 календарних місяців.

У разі дострокового розірвання договору зі страхування життя,

непов'язаного зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані

страховиком, підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому

підпунктом 7.2.1 цієї статті за наслідками податкового періоду,

протягом якого відбулося таке розірвання з використанням ставки

податку в шість відсотків.

Доходи від страхування фізичних осіб на інших умовах

оподатковуються у порядку, встановленому підпунктом 7.2.1 цієї

статті.

7.3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній

валюті

7.3.1. Доходи, отримані (нараховані) платником податку в

іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг)

протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним

валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на

дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають

перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом

такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником

податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті),

визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього

підпункту.

7.3.2. Витрати, понесені (нараховані) платником податку в

іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових

витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має

дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної

згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті,

і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу

гривні протягом такого звітного періоду.

7.3.3. Будь-яка заборгованість платника податку або перед

платником податку, основна сума якої (без процентів та комісійних

винагород) виражена в іноземній валюті, відображається в

податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку суми

такої заборгованості в гривні за офіційним валютним (обмінним)

курсом Національного банку України, що діяв на дату її виникнення

(далі - балансова вартість заборгованості), і не підлягає

перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом

звітного періоду.

У разі коли така заборгованість продається (погашається)

протягом звітного періоду, вартість такої заборгованості

визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним

валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на

дату такого продажу (погашення).