Історія розвитку субд

Вважається, що розвиток СУБД розпочався ще в 60-ті роки, коли розроблявся проект польоту корабля Apollo на Місяць. В той час не існувало ніяких систем здатних обробляти і відповідно управляти величезним обсягом даних, які були потрібні для реалізації цього проекту. В результаті роботи над цим проектом було розроблено програмне забезпечення під назвою GUAM (Generalized Update Access Method). Основна ідея GUAM ґрунтувалась на тому, що малі компоненти об’єднуються разом як частини крупніших компонент до тих пір поки не буде зібрано воєдино весь проект. Такі СУБД назвали ієрархічними. Другим помітним досягненням 60-х років було створення мережних (network) СУБД (на основі теоретико-графського підходу), що істотно вплинуло на розвиток інформаційних систем того покоління. Мережева СУБД створювалась для представлення більш складного взаємозв'язку між даними чим ті якими моделювались за допомогою ієрархічних структур. Вважається, що ці два типи СУБД є СУБД першого покоління.

СУБД другого покоління розроблялись на основі реляційної моделі даних. Реляційна модель вперше була запропонована Е.Ф.Коддом в 1970 році в його фундаментальній статті ”Реляційна модель даних для великих сумісно використовуваних банків даних”. Нині публікація цієї статті вважається поворотним пунктом в історії розвитку систем баз даних, при цьому варто зауважити, що ще раніше була запропонована модель, що базувалась на теорії множин (Childs, 1968). Цілі створення реляційної моделі формулювались таким чином.

• Забезпечення більш вищого ступеню незалежності від даних. Прикладні програми не повинні залежать від зміни внутрішнього представлення даних, в тому числі від зміни організації файлів, переупорядковування записів і шляхів доступу.

• Створення міцного фундаменту для вирішення проблем несуперечності і надлишковості даних. В статті Кодда вводиться поняття нормалізованих таблиць, тобто таблиць без повторювання груп.

• Розширення мови управління даними операціями над множинами.

Запропонована реляційна модель була втілена в комерційному проекті, який розроблявся в кінці 70-х років в дослідницькій лабораторії корпорації IBM в Сан-Хосе, штат Каліфорнії, під керівництвом Астрахана (Astrahan). Була створена система під назвою System R, прототип істинної реляційної системи управління бази даних (РСУБД). Цей проект зарекомендував себе як дуже важливе джерело інформації про такі проблеми реалізації:

• як управляти паралельністю;

• оптимізація запитів;

• управління транзакціями;

• забезпечення захисту і цілісності даних;

• технологія відновлення даних;

• врахування людського фактору;

• розробка користувацького інтерфейсу.

Виконання проекту стимулювало публікацію наукових статей з теорії реляційних баз і створення інших прототипів РСУБД. Розробка над цим проектом дала поштовх для створення мови структурованих запитів SQL (Structured Query Language), як засобу доступу до інформації з реляційної бази даних, також для створення комерційних РСУБД, які з’явилися на ринку на початку 80-х років ( SQL/DS і DB 2 фірми IBM, а також ORACLE фірми ORACLE Corporation). В 1986 році ANSI (Американський національний інститут стандартизації) зареєстрував перший стандарт на мову SQL, в якому зафіксовані команди мови. В 1987 році ANSI-стандарт SQL був прийнятий ISO (International Organization for Standardization – Міжнародна організація по стандартизації), як всесвітній стандарт. В 1992 році ANSI вніс корективи в стандарт 1986 року. Нині діє стандарт 1992 року, відомий як SQL-92. SQL є мовою реляційних баз даних, а не мовою системного програмування. ANSI SQL не містить ні засобів управління виконання програми (циклів, умовних переходів), ні засобів для створення форм і звітів.

Другим проектом, який відіграв помітну роль в розробці реляційної моделі, був проект INGRES (INteractive GRaphics REtrieval System), робота над яким проводилась в Каліфорнійському університеті (місто Берклі) приблизно в той же час, що і проект System R. Ці дослідження призвели до появи академічної версії INGRES, яка внесла значний вклад для загального визнання реляційної моделі даних. Пізніше, на основі даного проекту був створений комерційний продукт INGRES.

Третім проектом була система Peterlee Relational Test Vehicle (Засіб для тестування відношень) наукового центру корпорації IBM розташованого в місті Петерлі (Великобританія). Цей проект був більш теоретичним ніж перших два. Його результати мали велике і навіть принципове значення для обробки запитів і їх оптимізації, а також для функціонального розширення системи.

Комерційні системи на основі реляційної моделі даних почали з’являтись в кінці 70-х – на початку 80-х років. На сьогоднішній день існує декілька сотень різних реляційних СУБД як для мейнфреймів так для ПК, хоч багато з них не повністю задовольняють точному визначенню реляційної моделі даних. Розроблені на основі моделі Кодда реляційні бази даних стали стандартами в комп‘ютерній індустрії.