- •Державна податкова адміністрація україни
- •Поняття інформаційної системи
- •Життєвий цикл інформаційної системи
- •Історія розвитку субд
- •Реляційна модель даних
- •Математичні відношення
- •Реляційні ключі
- •Реляційна цілісність
- •Реляційна алгебра
- •Операції з’єднання
- •Нормалізовані відношення
- •Коли субд можна вважати реляційною
- •Основні типи даних визначених стандартом iso
- •Integer
- •Формати представлення дат
- •Формат time
- •Коротка характеристика сучасних субд
- •Основи мови sql
- •Insert into ustanova(kod,nazva) values(10234,’Академія дпс України’)
- •Прості запити
- •Умова відбору (ключове слово where)
- •Зрівняння
- •Використання діапазонів (between / not between)
- •Умови відбору з перевіркою входження у множину (in / not in)
- •Умови відбору з допомогою шаблону (like / not like)
- •Використання значення null в умовах відбору (is null / not null)
- •Використання множини таблиць в одному запиті
- •Імена таблиць і стовпчиків
- •З’єднання таблиць (join)
- •Ліве з’єднання (left join)
- •Сортування результату (фраза order by)
- •Групування результатів (фраза group by). Агрегатні функції
- •Використання фрази group by
- •Використання фрази having
- •Підзапити
- •Ключові слова any I all
- •Ключові слова exists I not exists
- •Комбінування результуючих таблиць (операції union, intersect і except)
- •Поновлення бази даних
- •Вставка нових даних
- •Модифікація даних (оператор update)
- •Використання inner join, left join в операторі update
- •Видалення даних з бази(оператор delete)
- •Визначення даних
- •Створення баз даних
- •Створення таблиць (оператор create table)
- •Видалення таблиць (оператор drop table)
- •Створення індексу (оператор create index)
- •Видалення індексу (оператор drop index)
- •Модифікація структури таблиці (оператор alter table)
- •Використання транзакцій
- •Управління доступом даних
- •Надання привілеїв іншим користувачам (оператор grant)
- •Відміна наданих привілеїв (оператор revoke)
Формати представлення дат
|
Стандарт |
Формат |
Приклад |
|
Формат ISO (Internatiol Standards Organization) |
yyyy-mm-dd |
2001-10-31 |
|
Формат EUR (IBM European Standard) |
dd.mm.yyyy |
31.10.2001 |
Формат time
|
Стандарт |
Формат |
Приклад |
|
Формат ISO |
hh-mm-ss |
21.04.37 |
|
Формат EUR |
hh-mm-ss |
21.04.37 |
|
формат USA |
hh.mm AM/PM |
9.04.PM |
Завдяки формату визначеного для дат, над полями типу DATE можна виконувати арифметичні операції, зрівнювати їх.
Наприклад, до дати можна додати число і одержати нову дату. Різниця 2-х дат є число.
Коротка характеристика сучасних субд
На сьогоднішній день на інформаційному ринку присутні такі СУБД:
DB2.СУБД розроблена фірмою IBM. На сьогоднішній день ця СУБД сумарно зберігає і управляє найбільшим об‘ємом інформації.
ORACLE.Ця СУБД розроблена одноіменною фірмою ORACLE. Друга СУБД по сумарному об‘єму інформації.
MS SQL Server.Ця СУБД розроблена фірмою Microsoft і глибоко інтегрована в операційну систему Windows NT.
Sybase.Ця СУБД розроблена фірмою Sybase, слід зауважити, що до недавнього часу команди робітників фірми Sybase і фірми Microsoft працювали разом. Тому ці СУБД (Sybase і SQL Server) дуже схожі. Зараз ці команди працюють кожна над своїм проектом.
Інші СУБД до яких слід віднести такі: Interbase, Informix.
1). Вище згадані СУБД є СУБД клієнт-серверного типу. Що таке архітектура клієнт-сервер? В архітектурі клієнт-сервер множина комп‘ютерів об‘єднана в мережу, в якій всі комп‘ютери поділяються на клієнтів і серверів. Користувачі безпосередньо взаємодіють з клієнтами для виконання переважної кількості функцій. Сервери виконують різні інтенсивні завдання на запити клієнтів. СУБД, як правило, знаходиться на сервері і займається обслуговуванням вимог клієнтів. Вимоги клієнта до сервера формулюється на мові SQL. Оскільки мова SQL лаконічна, мережа не перевантажена передачею детальних інструкцій від клієнта до сервера. Одержавши команду SQL, сервер може виконувати цю команду без подальшої участі клієнта. В архітектурі клієнт/сервер важливим є питання про зв‘язки. Клієнт повинен бути зв‘язаним з сервером для взаємодії з ним.
2). Кожна з цих СУБД містить в собі систему ідентифікації і аутентифікації, тобто системи розподілу прав доступу до даних. Обробка інструкцій GRANT (призначення привілеїв доступу) і REVOKE (відміна привілею).
3). Кожна з цих СУБД підтримує обробку транзакцій. Транзакція – це послідовність команд DML (Update, Insert, Delete), об‘єднаних в групу, які або виконуються всі, або не виконуються жодна. Помилка транзакції призводить до того, що вся послідовність може бути відмінена (Canceled), або для неї може бути виконаний відкат. Люба транзакція закінчується інструкцією COMMIT WORK (для того, щоб зберегти зміни), або інструкцію ROLLBACK (при відмові від внесених змін або у випадку неполадок в системі). Якщо транзакція не може бути відновлена з якихось причин, потрібно виконати її відкат.
4). Кожна з цих СУБД підтримує ведення журналу транзакцій.
5). Кожна з цих СУБД містить засоби для зберігання і виконання процедур і тригерів.
Крім вищезгаданих СУБД клієнт/серверного типу на інформаційному ринку функціонують СУБД настольного типу, які призначені функціонувати на ПЕОМ. Ці СУБД не підтримують ні транзакцій, не мають системи розподілу доступу, не ведуть для зберігання і обробки процедур і тригерів. До цього класу СУБД можна віднести такі:
dBASE (на ринку програмного забезпечення з 1983 року).
FoxBase, FoxPro.
Paradox.
Clipper.
Clarion.
MS Access.
СУБД цього класу мають одну характерну рису (крім MS Access) – кожна таблиця в таких базах є окремим файлом з тим же ім‘ям. Це означає, що крім засобів самої СУБД ми можемо скористатись засобами операційної системи для перегляду інформації з таблиць, змінювати інформацію в таблицях, і таке інше. Це є порушенням правил Кодда. Отже, ці СУБД не є реляційними. Вони не підтримують в повному обсязі мови SQL.
СУБД MS Access займає проміжне місце між локальними базами і базами клієнт/серверного типу. Доступ до таблиць можливий лише засобами СУБД (всі таблиці базі зберігаються в одному файлі операційної системи з розширенням mdb). Є система ідентифікації, хоча вона реалізована засобами середовища Access, а не через мову SQL, як цього вимагає стандарт SQL-92.
