ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr

D. ОСКАРЖЕННЯ

необхідний дохід та кошти, і це попри його високий професійний вишкіл.

35.Суд констатує, що окружний суд не лише взяв до уваги об’єктивний компонент правопорушення, в цьому випадку – несплату аліментів, але також розглянув наміри та поведінку заявника, так само як і можливість отримання вищих доходів, з огляду на його професійний вишкіл. На думку Європейського суду, подібний розгляд складно вважати таким, що пов’язаний лише з питаннями права. Справді, відповідно до його характеристик, в ньому міститься виклад позиції, обраної судом стосовно найзначущіших для визначення вини заявника фактів.

36.Тривалість розгляду цієї справи окружним судом дозволяє Європейському суду вважати, що була необхідність у проведенні відкритих слухань. Справді, окружний суд не обмежився іншим – відмінним – витлумаченням, яке б відрізнялось в правовому плані від зробленого суддею першої інстанції стосовно всього комплексу об’єктивних елементів, а дав нову оцінку фактам, які вважав доведеними суд першої інстанції, та переглянув їх, а це вже виходить за межі лише правового аналізу. Відповідно, апеляційна судова інстанція здійснила розгляд справи і стосовно фактів, і стосовно права…

37.За особливих обставин справи, а саме виправдання заявника судом першої інстанції після проведення відкритого засідання, під час якого наводили численні докази, як документальні, наприклад, представлення суду виписки з банківського рахунку, так і представлені особисто, зокрема, усна заява заявника, Європейський суд вважає, що засудження в апеляційній інстанції окружним судом без надання можливості особі бути вислуханою не узгоджується з вимогами справедливого судочинства, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції.

38.Цих елементів достатньо Європейському суду для того, щоб зробити висновок, що відкрите судове слухання в апеляційні інстанції було в цій справі необхідним.

520

D.ОСКАРЖЕННЯ

15.Проголошення рішення

«Претто i інші проти Італії»

(Pretto and Others v Italy), 7984/77, 8 грудня 1983 року.

27.… На думку Суду, досягти мети, яку ставить пункт 1 статті 6 … у зв’язку з цим, а саме: забезпечити контроль за судовою владою з боку громадськості для створення механізмів захисту права на справедливий судовий розгляд, можна досягти – принаймні в тому, що стосується касаційного судочинства, – за рахунок передання до канцелярії суду повного тексту судового рішення, що дозволить кожному мати доступ до всіх матеріалів справи, аніж через виголошення на відкритому засіданні рішення про відхилення апеляції або скасування раніше ухваленого вироку, тим більше, що таке проголошення іноді обмежується читанням резолютивної частини.

28.Брак публічного проголошення вироку касаційного суду в цій справі не суперечить Конвенції.

«Ернст i інші проти Бельгії»

(Ernst and Others v Belgium), 33400/96, 15 липня 2003 року.

69.Коли йдеться про брак публічного виголошення судового рішення Касаційним судом, на що скаржились заявники без подальших уточнень, то Європейський суд нагадує, що хоч нема обмежень, вимога, згідно з якою рішення має бути оприлюдненим, набуває достатньо гнучкої інтерпретації. Суд вважає, що в кожному випадку форму оприлюднення «рішення», передбачену національним правом відповідної держави, слід оцінювати в світлі особливостей судової процедури, про яку йдеться, та відповідно до мети і завдання пункту 1 статті 6… У справі Зюттер проти Швейцарії … він визнав, що вимога оприлюднення судового рішення не обов’язково має набувати вигляду зачитування вголос судової ухвали та постановив, що вимогу статті 6 задоволено, оскільки кожна особа, інтерес

521

D. ОСКАРЖЕННЯ

якої був виправданим, могла ознайомитись з повними текстами рішень військового касаційного суду.

70.В цій справі через кілька днів після виголошення ухвали в дорадчій кімнаті заявники отримали текст після звернення до секретаря суду. Крім того, в цій справі ухвала Касаційного суду від 1 квітня 1996 року була опублікована в офіційній збірці (Pasicrisie), будучи доповнена обвинувальною промовою та висновками генерального прокурора. Ця публікація уможливлює певний громадський контроль за здійсненням судочинства Касаційним судом (див. Зюттер проти Швейцарії,…). Через брак уточнень з боку заявників та з огляду на зазначену вище практику суду Європейський суд не знаходить жодного порушення вимоги публічності ухваленого касаційним судом рішення.

71.Підсумовуючи, Європейський суд вважає, що вимоги публічності, які містяться в пункті 1 статті 6 Конвенції, достатньою

мірою були дотримані.

Див. також «Доступ до судових записів».

16. Несправедливість

«Вайнен проти Бельгії»

(Wynen v Belgium), 32576/96, 5 листопада 2002 року.

41.Суд передовсім повторює, що Конвенція не гарантує як такого права на передання справи національним судом в інший національний або міжнародний орган для попереднього врегулювання… Відповідно до порядку функціонування такого механізму, суд перевіряє, чи має він право або чи зобов’язаний кудись передати питання, що вимагає й розгляду і розв’язання на попередньому етапі, насамперед упевнившись у тому, що відповідь на це питання треба мати, перш ніж він зможе ухвалити рішення у справі. Однак цілком можливо, що за певних обставин відмова національного суду, який розглядає спра-

522

D. ОСКАРЖЕННЯ

ву в останній інстанції, передати питання може порушувати принцип справедливого судового розгляду, сформульований у пункті 1 статті 6 Конвенції, зокрема в разі, якщо така відмова видається довільною…

42.Суд вважає, що цього в справі не було. Касаційний суд належним чином врахував скарги заявників щодо незаконності або неконституційності статті 44 Закону про лікарні, та їхні клопотання про передання попереднього питання, дотичного до цього предмета, на розгляд і розв’язання Суду в справах адміністративного судочинства та процедури. Відтак він ухвалив за цим клопотанням рішення, що спиралося на достатні підстави, і, як видається, не було довільним. Суд також відзначає, що розв’язувати проблеми з тлумаченням національного законодавства передовсім належить національним органам влади, зокрема, судам…

43.Отже, відмова передати це попереднє питання до Суду в справах адміністративного судочинства та процедури не порушила пункту 1 статті 6 Конвенції.

«Фера проти Італії»

(Fera v Italy), 45057/98, 21 квітня 2005 року.

45.Дійшовши такого висновку, Європейський суд повинен перевірити, чи помилкова оцінка процедури розгляду справи апеляційним судом присяжних та Касаційним судом, які відмовились погодитись скоротити на третину термін покарання, могла заплямувати справедливий характер судової процедури.

Європейський суд підкреслює, що заявник у своєму оскарженні до Касаційного суду не згадував про помилкове мотивування апеляційного суду присяжних… у всякому випадку йдеться про помилку, яка жодним чином не вплинула на процедурні вимоги. Як це вже зазначив Суд вище, надана заявником під час розгляду в суді першої інстанції медична документація свідчила про необхідність проведення психіатричної експертизи. Пізніше, під час розгляду справи судом

523

D. ОСКАРЖЕННЯ

присяжних, заявник вимагав експертизи, і йому її зроблено

зтим, щоб перевірити, чи підлягає він кримінальній відповідальності. Крім того, в апеляційній інстанції він вимагав проведення іншої експертизи з приводу іншого питання, а саме щодо встановлення причинного зв’язку між тим, яку медичну допомогу надано в лікарні потерпілому, та його смертю. Отже, як це вже зазначив у своєму рішенні суд присяжних, відповідно до правових положень, застосованих до цієї справи, скорочена процедура судового розгляду не припускалась,

зогляду на наявність подібних клопотань.

Певно ж, заявник міг припускати, що факт того, що у зв’язку з помилковою відмовою запропонувати розгляд справи за скороченою процедурою, обвинуваченому перешкоджали домагатись нової експертизи з тим, щоб не втратити можливість досягти скорочення покарання, – такий факт міг негативно вплинути на справедливий характер судової процедури подібної до тієї, що відбувалась у суді присяжних. Водночас, враховуючи те, що заявник вимагав проведення експертизи, таке питання про справедливу процедуру не порушувалось в цій справі.

З цього висновок, що справедливий характер процедури, взятої в цілому, не був заплямований помилкою мотивування в ході судового процесу в апеляційній та касаційній інстанціях.

46.Підсумовуючи, Європейський суд вважає, що загалом зазначена судова процедура має справедливий характер за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції. Тому порушення цього положення не було.

«Перлала проти Греції»

(Perlala v Greece), 17721/04, 22 лютого 2007 року.

27.… Європейський суд нагадує, що на підставі конституції Греції Конвенція є невіддільним складником грецької правової системи і в разі, коли виникає колізія між положеннями

524

D. ОСКАРЖЕННЯ

Конвенції та національним правом, перевага віддається положенням Конвенції… Хоч заявник посилався у своєму касаційному поданні на порушення статті 6 Конвенції, Касаційний суд визнав цей засіб неприйнятним на підставі того, що це положення не мало безпосереднього застосування в цій справі і щоб воно було розглянуте заявник повинен був послатись на нього у поєднанні з одним із засобів касації, обмежена кількість яких визначена Кримінально-процесуальним кодексом. Однак Європейський суд вважає, що це тлумачення віддаляє від реального стану справ та значно послаблює захист підсудних у вищих національних судових інстанціях. Навіть якщо він визнає, що умови прийнятності касаційного оскарження можуть бути жорсткішими, аніж для апеляційної скарги… Європейський суд вважає, що проголошення неприйнятності засобу, які стосувались статті 6 Конвенції, на підставі викладених вище доводів видається дуже формальним підходом, який перешкодив заявникові досягнути того, щоб Касаційний суд розглянув здійснення судової процедури під кутом зору цього положення.

28.Справді, в контексті відмови касаційного суду розглянути скарги заявника, які стосувались представлення доказів в світлі статті 6 Конвенції, Європейський суд може зробити обґрунтований висновок про те, що передбачені цим положенням гарантії не були ані враховані, ані застосовані в цій справі. Зауваження уряду, які обмежуються вичерпним аналізом процедури, здійсненої апеляційною інстанцією, не містять

жодного елемента, який дозволив би дійти іншого висновку…

30.Цих елементів Європейському судові досить, щоб зробити висновок про те, що Касаційний суд не забезпечив право заявника на справедливий розгляд…

525

D.ОСКАРЖЕННЯ

17.Необхідність наведення мотивів рішення

«Гаджіанастассіу проти Греції»

(Hadjianastassiou v Greece), 12945/87, 16 грудня 1992 року.

34.У цій справі рішення, проголошене головою військового апеляційного суду, не містило згадки про ті питання, які фігурують у протоколах судового засідання … Щоправда, в ньому було посилання на статтю 366 і подальші статті Військового кримінального кодексу … і кваліфіковано повідомлену інформацію як другорядну, але воно не опиралося на ті ж підстави, що рішення Постійного суду Військово-повітряних сил. Питання 1 (а), що стосувалося передання секретних «Загальних відомостей про керовану ракету», вперше порушено в ході провадження в справі в апеляційному суді. Коли на наступний день після ухвалення рішення заявник намагався отримати повний текст цих питань, секретар канцелярії нібито повідомив, що йому доведеться зачекати на «остаточний варіант» рішення… У своїй апеляції з питань права, поданій в межах п’ятиденного строку, встановленого в частині 1 статті 425 Військового кримінального кодексу …, пан Гаджіанастассіу міг покладатися тільки на те, що він зміг почути або зрозуміти в ході слухання і тільки послався загалом на статтю 426.

35.Згідно з твердженням Уряду, заявник міг надати інші матеріали за допомогою додаткового меморандуму,…

36.Суд цей аргумент не переконав. Коли 10 січня 1986 року пан Гаджіанастассіу отримав протокол засідання, йому заборонили доповнювати обсяг його апеляції з питань права. Відповідно до усталеного ряду справ, додаткові матеріали можуть братися до уваги тільки в тому разі, якщо первісна апеляційна заява формулює принаймні одну підставу, яку визнано прийнятною і достатньо обґрунтованою…

37.Отож, права на захист підлягали таким обмеженнями, що заявник не міг скористатися з гарантій справедливого судового

526

D. ОСКАРЖЕННЯ

розгляду. Відтак, мало місце порушення підпункту (b) пункту 3 статті 6 в поєднанні з пунктом 1…

18. Предмет ухвали

«Кремцов проти Австрії»

(Kremzow v Austria), 12350/86, 21 вересня 1993 року

76.Заявник стверджував, що, поставивши йому в провину «фінансові махінації», Верховний суд фактично визнав його винним у шахрайстві, порушивши цим принцип презумпції невинуватості. Він зазначив, що присяжні, які вислухали всі докази у справі, не змогли дійти висновку щодо мотиву на тій підставі, що існувало «дуже багато варіантів»…

77.Суд нагадує, що заявника вже було визнано винуватим у вбивстві і що зауваження Верховного суду стосувалися виключно до питання про його мотиви для скоєння злочину. Крім того, посилання на «фінансові махінації» не може тлумачитись як встановлення вини заявника в учиненні конкретного правопорушення. За таких обставин спірного питання про порушення принципу презумпції невинуватості не виникає.

II.ВІДНОВЛЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ

1.Клопотання з боку обвинувачення

«Нікітін проти Росії»

(Nikitin v Russia), 50178/99, 20 липня 2004 року

46.Суд відзначає, що чинне на той час російське законодавство дозволяло поновлювати провадження в уже розглянутій кримінальній справі за наявності нововиявлених обставин або істотних недоліків … Ця процедура підпадає під сферу дії пункта 2 статті 4 Протоколу 7. Суд відзначає, що існувала також система перегляду на підставах судової помилки при

527

D. ОСКАРЖЕННЯ

застосуванні матеріальних або процесуальних норм (провадження в наглядовій інстанції…). Предметом такого судочинства залишаються ті ж кримінальні обвинувачення й установлені раніше факти. Якщо протест задовольняли і внаслідок розгляду питання справу спрямовували на новий розгляд, значення наглядового провадження полягало в тому, щоб скасувати попередні судові акти, ухвалені в справі, і прийняти нову постанову про обґрунтованість обвинувачень. У цьому сенсі результат перегляду в порядку нагляду такий же, як і при поновленні справи, оскільки і той, і інший порядок являють собою форму продовження попереднього процесу. Тому Суд вважає, що для цілей non bis in idem наглядове провадження може вважатися особливим типом перегляду справ, яке підпадає під дію пункту 2 статті 4 Протоколу № 7.

54.… Сам той факт, що наглядова інституція відповідала у цій

справі, вимогам статті 4 Протоколу 7, не є достатнім для встановлення відповідності до статті 6 Конвенції.

58.… У справі заявника Президія насправді розв’язувала тільки одне питання – чи слід цю справу переглянути, чи ні. Якби вона скасувала виправдувальний вирок, то це обов’язково спричинило б окремий розгляд справи по суті в компетентних судах у порядку змагального судочинства … Протест прокурора можна було критикувати як незаконний і такий, що є процедурним зловживанням. Проте він не справив вирішального впливу на справедливість процедури перегляду в цілому, яка з самого початку й була предметом розгляду Президією … Отже, довільні підстави для внесення протесту генерального прокурора з вимогою про перегляд справи не могли й не мали преюдиціального значення для встановлення обґрунтованості кримінальних обвинувачень.

59.Суд робить висновок, що органи влади, які здійснили наглядове провадження в цій справі, не порушили справедливого балансу між інтересами заявника й необхідністю гарантувати належне відправлення правосуддя.

528

D. ОСКАРЖЕННЯ

«Буйніца проти Молдови»

(Bujnita v Moldova), 36492/02, 16 січня 2007 року.

23.Суд зазначає, що підставою для відновлення провадження не були ні нововиявлені обставини, ні серйозні процесуальні порушення, а радше незгода заступника генерального прокурора з оцінкою фактів та кваліфікація діянь заявника у судах нижчих інстанцій. Суд зауважує, що останні всебічно розглянули свідчення і докази всіх сторін, а їхні первісні висновки не видаються явно необґрунтованими. На думку Суду, підстави для вимоги про скасування, наведені заступником генерального прокурора у цій справі, були недостатніми для обґрунтування протесту на остаточні судові рішення та використання для цього такого надзвичайного засобу правового захисту. Тому Суд уважає, як і в аналогічних обставинах …, що органи держави не встановили справедливого балансу між інтересами заявника та необхідністю забезпечити ефективність системи кримінального судочинства.

2. Найпридатніші форми відшкодування

«Зейдович проти Італії»

(Sejdovic v Italy) [GC], 56581/00, 1 березня 2006 року.

126.Суд, відповідно, вважає, що в тому разі, коли, як і в цій справі, особа була засуджена в результаті судової процедури, пов’язаної з порушенням вимог статті 6 Конвенції, повторний судовий розгляд або відновлення провадження у справі, якщо надійде таке клопотання, загалом буде найналежнішим способом усунення порушення (див. принципи, викладені в Рекомендації R (2000) 2 Комітету міністрів, …). Однак будь-які конкретні заходи для виправлення становища, якщо їхнього ужиття вимагатимуть від держави-відповідача задля того, щоб вона могла виконати свої зобов’язання за Конвенцією, мають залежати від конкретних обставин окремої справи і

529