Тема 7 Мікроекономічна модель підприємства.

План лекцій .

1. Підприємство як суб'єкт та виробничо-ринкова система.

2. Виробництво і технологія. Виробнича функція.

3. Найважливіші параметри підприємства як мікроекономічної моделі: граничний продукт, альтернативні витрати, економічні і бухгалтерські витрати, сукупний, середні та граничні витрати, сукупний середній та граничний доход, прибуток як рушійна сила. Різні концепції прибутку.

Література: [ 1, c.133-150], [2, c. 69-70], [4, c. 109-113].

7.1 Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система

Підприємство (фірма) - це організація, яка формується і управляється з метою отримання максимального прибутку для її власників шляхом виробництва благ для продажу на ринку.

Закон України “Про підприємство в Україні” дає таке визначення підприємства:

„Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну, і комерційну діяльність з метою одержання відповідного доходу (прибутку)".

З економічної точки зору підприємство самостійно здійснює виробничу діяльність.

Виробництво - це процес використання праці та обладнання, капіталу разом з природними ресурсами і матеріалами для створення необхідних товарів та надання послуг.

Тобто виробництво можна розглядати як продуктивну систему.

Разом з тим виробництво можна охарактеризувати і як систему відносин між людьми.

На рис. 7.1 показана сукупність виробництва як продуктивної системи відносин.

Фактори виробництва – продуктивні послуги праці, капіталу, природних ресурсів та підприємницьких здібностей:

Результати виробництва – матеріальні продукти та послуги

Продуктивна система

Рис. 7.1 Виробництво, як продуктивна система.

Система відносин

Організаційно-економічні відносини (визначаються передусім технологією, що використовується у виробництві)

Соціально-економічні відносини (визначаються передусім відносинами власності, що панують у суспільстві)

Відносини між людьми можуть носити організаційно-економічний або

соціально-економічний характер.

Соціально-економічні відносини визначаються в першу чергу пануючими відносинами власності. Їх вивчає спеціальний курс політекономії – основи економічної теорії - політекономія.

В мікроекономіці вивчається виробництво як продуктивна система, здатна постачати на ринок певну кількість товарі, витративши при цьому деякі кошти і ресурси.

Тобто в мікроекономіці вивчаються організаційно-економічні відносини і в першу чергу вони визначаються технологією, що застосовується в даному виробництві.

7.2 Виробництво і технологія.

Виробнича функція.

Технологія - це практичне застосування способів виробництва товарів і послуг шляхом поєднання факторів виробництва.

Виробництво товарів (продукції) супроводжується перетворенням ресурсів (сировини, матеріалів) у потрібні для людини продукти за допомогою певного технологічного процесу.

Технологічний процес - процес виконання технологічних операцій для одержання тих чи інших товарів, послуг.

Всі підприємства прагнуть бути ефективними виробниками. Для цього вони повинні використовувати такі методи виробництва, які є ефективними як з технічної, так і з економічної точки зору.

Спосіб виробництва є технологічно ефективним, якщо вироблений обсяг продукції є максимально можливим для точно визначеного обсягу ресурсів. Для узагальнення інформації про технічно ефективний спосіб виробництва в економіці використовується поняття виробничої функції.

Виробнича функція підприємства задає максимальний обсяг випуску продукції, який воно може виготовити за умови використання будь-якого заданого набору ресурсів. Виробнича функція - функція, незалежні змінні, якої набувають значення обсягів ресурсів, які використовуються для виробництва продукції (фактори виробництва), а залежною змінною є значення обсягу виробленої продукції найбільш поширеними є виробнича функція з двома змінними ресурсами: працею L і капіталом К: Q = f (k.,L) (7.1)

Широке практичне використання знайшли степенева виробнича функція виду

(7.2)

де A, , - позитивні константи;

К, L - витрати капіталу і праці.

Показники істепеневої виробничої функції є показниками (коефіцієнтами) еластичності випуску продукції відповідних факторів виробництва: в тому випадку, коли + = 1, функція називається виробничою функцією Кобба – Дугласа.