
- •1.Загальна модель задачі лінійного програмування. Цільова функція задачі математичного програмування. Основні і неосновні обмеження. Оптимальні та допустимі розв’язки задачі лінійного програмування
- •3.Двоїста задача лінійного програмування, правила її побудови. Пошук розв’язку двоїстої задачі.
- •4.Транспортна задача лінійного програмування. Методи побудови опорних розв’язків транспортної задачі.
- •5.Основні теореми двоїстої та їх економічний зміст.
- •6.Базисний та опорний розв’язки задачі лінійного програмування. Штучний базис задачі лінійного програмування.
- •7.Задачі цілочисельного програмування та методи їх розв’язку.
- •8.Поняття задачі динамічного програмування. Принцип оптимальності Беллмана.
- •9. Метод найменших квадратів для побудови економетричних моделей.
- •12. Перевірка коефіцієнтів економетричної моделі на значущість, довірчі інтервали оцінок параметрів моделі.
- •13. Нелінійні економетричні моделі, лінеаризація нелінійних моделей.
- •14. Автокореляція залишків. Причини виникнення, наслідки, методи виявлення.
- •15. Методи виявлення та усунення автокореляції залишків.
- •16. Гетероскедатичність залишків, причини виникнення, наслідки, методи виявлення.
- •17. Методи виявлення та усунення гетероскедатичності.
- •18. Мультиколінеарність регресорів, причини виникнення, наслідки, методи виявлення та усунення.
- •19. Загальна схема побудови та дослідження економетричної моделі.
- •20. Економетричні моделі динаміки. Поняття стаціонарного часового ряду. Розклад часового ряду.
- •21. Тренд часового ряду та його виявлення
- •23. Визначення схильності до ризику. Детермінований еквівалент ризику. Індивідуальна функція корисності.
- •24. Ігрові методи прийняття рішень в умовах невизначеності.
- •25. Матриця ризику. Критерії Вольра, Байєса, Гурвіца.
- •28. Поняття моделі та моделювання. Основні принципи побудови економіко-математичної моделі.
- •29. Задачі нелінійного програмування, методи та особливості їх розв’язків.
- •30. Задачі лінійного програмування та методи їх розв’язку.
15. Методи виявлення та усунення автокореляції залишків.
Методи виявлення автокореляції залишків:
І Графічний метод
Будується модель і статистичні точки, на основі яких побудована модель. По розміщенні точок навколо моделі можна судити про наявність і відсутність автокореляції.
ІІ Тест Дарбіна-Уотсона
Обчислюємо параметр Дарбіна – Уотсона
Знаходимо
в таблиці числа
.
Ці числа залежать від рівня значущості
α, довжини статистичного ряду n
і кількості коефіцієнтів моделі – m.
За
допомогою табличних
будуємо
інтервал.
На побудований інтервал наносимо число «d»:
-
Число d попадає в проміжок «А» - автокореляція відсутня;
-
В1 – присутня відємна автокореляція;
-
В2 – присутня додатня автокореляція
-
С – зона невизначеності – це говорить про те, що даний метод не може дати точної відповіді (присутня чи відсутня автокореляція).
Усунення автокореляції:
-
Правильна специфікація моделі (якщо це можливо)
-
Обчислюємо автокореляційний коефіцієнт
Необхідно перерахувати заново усі статистичні дані
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
… |
… |
-
На основі нової таблиці будуємо нову модель, у якої, можливо, автокореляція вже відсутня.
16. Гетероскедатичність залишків, причини виникнення, наслідки, методи виявлення.
Трапляються такі випадки, коли дисперсія залишків є величина не постійна, таке явище називається гетероскедатичність.
Причини виникнення:
-
Неправильна специфікація моделі (неправильно визначено тип функціональної залежності або в модель не включено деякий фактор, який суттєво впливає на залежну змінну).
-
Накопичення похибок вимірювання даних або не удосконалення методики збору статистичної інформації.
Наслідки: необґрунтоване збільшення довірчих інтервалів, що призводить до неефективних прогнозів.
Методи виявлення:
І Графічний метод
ІІ Виявити гетероскедатичність можна якщо виконати наступні кроки:
-
Ранжуємо статистичний ряд по змінних x;
-
Розбиваємо статистичний ряд на 2 рівні частини (якщо довжина статистичного ряду досить велика (
), то можна відсунути деяку незначну за розміром середню частину, в цьому випадку ефективність тесту посилюється);
-
На основі отриманих даних будуємо 2 моделі.
-
Для кожної моделі знаходимо суми:
Обчислюємо F–стат. Після чого більше число ділимо на менше.
Порівнюємо
обчислюване значення F
із табличним, якщо F,
то гетероскедатичність присутня.
17. Методи виявлення та усунення гетероскедатичності.
Методи виявлення:
І Графічний метод
ІІ Виявити гетероскедатичність можна якщо виконати наступні кроки:
-
Ранжуємо статистичний ряд по змінних x;
-
Розбиваємо статистичний ряд на 2 рівні частини (якщо довжина статистичного ряду досить велика (
), то можна відсунути деяку незначну за розміром середню частину, в цьому випадку ефективність тесту посилюється);
-
На основі отриманих даних будуємо 2 моделі.
-
Для кожної моделі знаходимо суми:
-
Обчислюємо F–стат. Після чого більше число ділимо на менше.
Порівнюємо
обчислюване значення F
із табличним, якщо F,
то гетероскедатичність присутня.
Методи усунення:
-
Якщо це можливо, то необхідно правильно ідентифікувати модель;
-
Чітко знати від якої змінної х є залежність дисперсії залишків;
-
Необхідно знати як дисперсія залишків залежить від змінної х.
Нехай побудована трьох факторна модель:
;
;
;
,
тоді
модель набуває такого вигляду:
Тобто будуємо нову модель по таблиці нових даних і коефіцієнти цієї моделі підставляємо в стару модель.