- •Конспект лекцій тема 1 Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •1. Об’єкт і предмет курсу «Регіональна економіка»
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук
- •4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки. Значення наукових методів: їх сутність і види
- •Загальнонаукові підходи і міждисциплінарні методи
- •Специфічні методи наукових досліджень у сфері регіональної економіки
- •5. Основні завдання курсу
- •Тема 2 Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «фактор», їх об’єктивний характер
- •2. Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів
- •Закономірність територіального поділу суспільної праці
- •Закономірність глобалізації і регіоналізації розвитку світового господарства та її вплив на розміщення виробництва й формування економічних регіонів
- •3. Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність. Принципи розвитку і розміщення продуктивних сил
- •Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4. Основні етапи розвитку теорій регіональної економіки.
- •5. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
- •Структура економічного простору
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
- •2. Принципи, критерії та чинники економічного районування
- •Критерії економічного районування
- •Чинники економічного районування
- •3. Економічний район, його сутність та основні риси
- •4. Системи економічного районування України
- •Тема 4 Регіон у системі територіального поділу праці
- •Планлекції
- •1. Співвідношення понять «територія» і регіон та взаємозв’язок між ними
- •2. Взаємовідносини «регіон-столиця»
- •3. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіону
- •Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком
- •1. Суть, мета і концепція державної економічної політики
- •2. Основні напрями та завдання державної регіональної економічної політики
- •3. Сутність механізму реалізації державної економічної політики
- •Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики
- •4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
- •5. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів
- •Тема 6 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •1. Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування
- •2. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку
- •3. Стратегія і тактика структурної перебудови економіки
- •4. Основні напрями удосконалення розміщення продуктивних сил
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України
- •План лекції
- •1. Сутність потенціалу розвитку регіону і його оцінка. Природно-ресурсний потенціал і природокористування
- •2. Демографічний, розселенський і працересурсний потенціал
- •3. Виробничий потенціал
- •4. Науково-технічний потенціал
- •5. Фінансовий потенціал
- •6. Інноваційно-інвестиційний потенціал
- •7. Бюджетний потенціал
2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки
Для подальшого поглиблення знань про предмет регіональної економіки слід зупинитися на основних поняттях та категоріях, якими вона оперує. Вихідними в цій галузі є поняття про регіон і територію.
У ієрархічній системі соціально-економічного простору країни регіон займає проміжний «мезорівень» між макрорівнем країни та мікрорівнем суб’єктів господарювання. Категорія «регіон» тлумачиться у науковій літературі по-різному. Основною відмінністю є те, що частина дослідників визначає його як подібну за своїми природними, економічними властивостями, соціальними властивостями, яка характеризується певною спільністю проблем та бар’єрів розвитку [1, 8]. Інші автори, беручи до уваги все вищезазначене, вважають обов’язковою рисою регіону його адміністративну визначеність [14, 54]. Тобто, на їх думку, яка є найбільш доцільною, регіон будь-якого рівня завжди виступає як одиниця територіально-адміністративного поділу або їх поєднання. Такий підхід більш ефективний з народногосподарського погляду, бо включає регіон у систему територіального управління держави. Коректним, на нашу думку, є визначення регіону як відкритої, територіально-цілісної і адміністративно визначеної частини країни, яка поєднує господарство, населення і природу та виступає суб’єктом певних економічних відносин та носієм різнобічних внутрішніх і зовнішніх функцій та інтересів. Таке розуміння регіону з позиції системного підходу, як складної єдиної суспільно-економічної» системи країни, лежить в основі досліджень, спрямованих на вирішення найбільш комплексних, інтегрованих завдань (проблем): регіоналізації державного життя країни, розробки та реалізації регіонально-конкретизованих стратегій соціально-економічного розвитку, обґрунтування механізмів гармонізації інтересів держави, регіонів та суб’єктів господарювання.
В інших випадках при тематично спрямованих дослідженнях, націлених на вирішення певних соціальних, економічних, екологічних проблем, регіон може трактуватись у більш «вузькому» розумінні, адекватному за змістом цим проблемам. Так, у західній літературі регіон часто визначають як систему ринків; при соціальній спрямованості дослідження, наприклад, для оцінки якості життя населення в усіх його параметрах (від медико-фізіологічного до соціально-економічного), регіон може трактуватися як поліструктурна система забезпечення життєдіяльності населення. У геополітичних розвідках регіон повинен розглядатися, у першу чергу, як носій певних геополітичних якостей, що визначають його статус у геополітичному просторі країни чи світу.
До класиків регіоналістики, які почали пізніше називати цю галузь знань, необхідно віднести: на заході – Йоганна Тюнена, Альфреда Вебера, Вільгельма Кристаллера, Аугуста Леша (з поглядами яких ми ознайомилися під час розгляду теми «Теорія і концепція РПС і регіональна економіка»). Серед вітчизняних і російських учених необхідно назвати Степана Руданського, Миколу Баранського, Миколу Колосовського.
Отже, регіон перш за все являє собою складну територіальну соціально-економічну систему. І тому необхідно чітко визначити поняття терміна «територіальна соціально-економічна система».
Територіальна соціально-економічна система – взаємопов’язане, взаємообумовлене, певним чином організоване поєднання різноякісних об’єктів типу «природа – населення – господарство» на цілісній території. Тобто, головними компонентами (підсистемами) ТСЕС є природні, господарські та соціально-демографічні, які в процесі взаємодії між собою утворюють нову якість, що виражається у відносній стійкості, певному вияві закономірностей і функцій розвитку цієї цілісності. Кожна з цих підсистем має свою внутрішню структуру, тобто складається з підсистем нижчого рангу, які також певним чином структурно організовані. Складність функціонування ТСЕС полягає в тому, що кожний її елемент має множинність взаємозв’язків різного характеру, спрямованості та стійкості як з елементами даної системи, так і з зовнішнім середовищем. ТСЕС - це різного рангу форми просторової організації соціально-економічного життя суспільства у вигляді промислового чи сільськогосподарського підприємства, окремого населеного пункту, промислового району, області, країни, світової співдружності країн.
ТСЕС – це складні динамічні системи, що постійно змінюються в часі. Кожна з них має як функціональну так і територіальну структуру. ТСЕС – це цілісний організм, для якого властиві якісно більш складні закономірності, ніж сума закономірностей складових частин. Цілісність системи породжує нову якість, яка незводиться (є складнішою) до суми властивостей її елементів. Важливого ознакою цілісності є відносна стійкість системи, яка виявляється в тому, що інтенсивність взаємозв’язків між елементами (внутрішніх зв’язків) вища, ніж інтенсивність зв’язків цих елементів із зовнішнім середовищем системи.
Специфічною властивістю ТСЕС, що підкреслює її суспільно-географічну якість, є територіальність. Територія, як складова системи, для решти елементів слугує своєрідним базисом, вона характеризує систему з точки зору територіальної впорядкованості, щільності, рівномірності розміщення, протяжності, географічного положення. Територіальність системи виявляється в територіальних (просторових) зв’язках та аспектах між її елементами.