- •Конспект лекцій тема 1 Предмет, метод і завдання курсу «Регіональна економіка»
- •1. Об’єкт і предмет курсу «Регіональна економіка»
- •2. Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки
- •3. Місце регіональної економіки в системі наук
- •4. Методологічні основи досліджень регіональної економіки. Значення наукових методів: їх сутність і види
- •Загальнонаукові підходи і міждисциплінарні методи
- •Специфічні методи наукових досліджень у сфері регіональної економіки
- •5. Основні завдання курсу
- •Тема 2 Наукові засади формування регіональних соціально-економічних систем
- •1. Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «фактор», їх об’єктивний характер
- •2. Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів
- •Закономірність територіального поділу суспільної праці
- •Закономірність глобалізації і регіоналізації розвитку світового господарства та її вплив на розміщення виробництва й формування економічних регіонів
- •3. Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність. Принципи розвитку і розміщення продуктивних сил
- •Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил
- •4. Основні етапи розвитку теорій регіональної економіки.
- •5. Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура
- •Структура економічного простору
- •Тема 3 Економічне районування та територіальна організація господарства
- •1. Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства
- •2. Принципи, критерії та чинники економічного районування
- •Критерії економічного районування
- •Чинники економічного районування
- •3. Економічний район, його сутність та основні риси
- •4. Системи економічного районування України
- •Тема 4 Регіон у системі територіального поділу праці
- •Планлекції
- •1. Співвідношення понять «територія» і регіон та взаємозв’язок між ними
- •2. Взаємовідносини «регіон-столиця»
- •3. Поглиблення територіального поділу праці і оптимізація галузевої структури господарського комплексу регіону
- •Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком
- •1. Суть, мета і концепція державної економічної політики
- •2. Основні напрями та завдання державної регіональної економічної політики
- •3. Сутність механізму реалізації державної економічної політики
- •Організаційно-правова база реалізації регіональної економічної політики
- •4. Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики
- •5. Прогнозування і державні програми розвитку регіонів
- •Тема 6 Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •1. Економіка України як єдиний господарський комплекс. Особливості та стан формування
- •2. Галузева структура економіки та тенденції її розвитку
- •3. Стратегія і тактика структурної перебудови економіки
- •4. Основні напрями удосконалення розміщення продуктивних сил
- •Тема 7 Природний трудоресурсний потенціал економіки України
- •План лекції
- •1. Сутність потенціалу розвитку регіону і його оцінка. Природно-ресурсний потенціал і природокористування
- •2. Демографічний, розселенський і працересурсний потенціал
- •3. Виробничий потенціал
- •4. Науково-технічний потенціал
- •5. Фінансовий потенціал
- •6. Інноваційно-інвестиційний потенціал
- •7. Бюджетний потенціал
Тема 5 Державна регіональна економічна політика та управління регіональним розвитком
Мета:
набути знання про основи державної регіональної економічної політики, виявити її суб’єкти та об’єкти;
визначити основні цілі, принципи і завдання державної регіональної політики.
План
Суть, мета і концепція державної економічної політики.
Основні напрями та завдання державної регіональної економічної політики.
Сутність механізму реалізації державної економічної політики.
Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні державної регіональної економічної політики.
Прогнозування і державні програми розвитку регіонів.
1. Суть, мета і концепція державної економічної політики
Регіональна політика є важливою складовою державної політики України, яка набула особливої актуальності під час переходу до ринкових відносин.
Здобуття Україною незалежності та широкомасштабні трансформації всього суспільного життя зумовили необхідність ефективних реформ у сфері державного регулювання, відповіднихінституційних та технологічних змін у господарстві, перебудови державноїполітики у всіх її основних напрямах. Оскільки від розуміння сутності поняття «політика» залежать визначення її змісту і напрями реалізації, необхідно зупинитися на дефініції цього поняття. В українську мову воно прийшло з грецької від поняття «polis», що означає «держава». Протягом сходження країн сходинами цивілізаційного розвитку зміст цього поняття значно розширився, а межі застосування поширилися та дещо «розмились». Сьогодні «політика» – це не тільки широкозмістовне, але й уживане щодо суб’єктів управління поняття. Це поняття вживають урізних контекстах: може йтися про політику ООН щодо регулювання міжнародної діяльності в певній сфері; політику Євросоюзу, певної країни, її регіону, навіть підприємства. І в кожному випадку під політикою розуміють систему дій та заходів управління з боку певного суб’єкта щодо забезпечення певних стратегічних інтересів, вирішення кардинально-стратегічних проблем на світовому, міждержавному, національному рівнях навіть щодо підприємства.
Таким чином, у найбільш загальному розумінні під «політикою» розуміють максимально широкий спектр усіх видів діяльності суб’єктів її реалізації: на міждержавному і національному рівні, рівні транснаціональних компаній, громадських і політичних організацій, великих корпорацій та суб’єктів господарювання в цілому.
Наукове трактування поняття «політика» у спеціальній літературі відзначається узагальненістю, з одного боку, та суперечністю поглядів – з іншого. З.В. Герасимчук поділяє найважливіші визначення поняття «політика» на декілька груп:
діяльність у сфері відносин між великими соціальними групами, пов’язана з регулюванням інтересів шляхом використання політичної влади;
інструмент свідомої саморегуляції суспільства;
характеристика способу дій, спрямована на досягнення певних цілей у стосунках між людьми;
сукупність політичних інструментів, які здійснюють владу й управління суспільства.
Останнє визначення, на нашу думку, досить точно характеризує державну політику в цілому. Державна політика знаходить свій прояв у системі дій, методів, засобів і механізмів, спрямованих на забезпечення національних стратегічних інтересів у всіх сферах життєдіяльності країни.
Ефективність державної політики залежить від інструментів її реалізації, дієвості державного регулювання, від чіткого визначення, стратегічних інтересів країни, цілей управління суспільством з боку держави. Сьогодні, в посткризовий період, державна політика України має бути спрямована на побудову ринкової, конкурентоспроможної соціально орієнтованої економіки на засадах постіндустріалізму. Це означає:
необхідність забезпечення економічної та екологічної безпеки держави;
пріоритетність інноваційної, інформаційної, інтелектуальної складової в інтегральному потенціалі розвитку;
першочерговість розширеного відтворення виробництва та підвищення його конкурентоспроможності з акцентуванням уваги на випереджальному розвитку високотехнологічних та стратегічно важливих галузей третинного і четвертинного секторів економіки в усіх регіонах України.
Державна політика реалізується в багатьох напрямах: економічному, соціальному, екологічному, зовнішньоекономічному, оборонному та інших.
Розгляд змісту поняття «політика» через призму регіональних аспектів соціально-економічного розвитку країни вносить додаткові ознаки у її тлумачення, обмежує сферу її дії певними територіальними рамками. Зважаючи на те, що будь-який напрям державної політики і державної регіональної політики може здійснюватисьу межах таксонів адміністративно-територіального поділу, у контексті даної теми під регіонами ми розуміємо області України та АР Крим.