
- •1.Поняття господарського права як галузі права.
- •2.Поняття, ознаки та учасники господарських правовідносин.
- •3.Методи господарсько-правового регулювання.
- •4.Система господарського права як навчальна дисципліна.
- •5.Види та класифікація господарські правовідносини:
- •6.Правове регулювання комерційної та некомерційної діяльності
- •7.Принципи господарського права
- •9.Утворення та припинення суб’єкта господарювання.
- •2.До управлінських належать, зокрема, права:
- •3.Майнові права суб'єктів поділяються на загальні та спеціальні.
- •11.Форми та методи державного керівництва економікою
- •14. Порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб’єкта господарювання
- •15.Фізичні особи,як суб’єкти господарювання
- •23. Поняття ліцензії та види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
- •24.Порядок отримання ліцензії суб’єктом господарювання
- •25. Підстави та порядок переоформлення та анулювання ліцензії.
- •26. Види підприємницької діяльності, які підлягають патентуванню.
- •27. Поняття та порядок придбання торгового патенту.
- •28. Порядок та строки сплати торгового патенту.
- •29. Вибирати з 28
- •30. Пільговий торговий патент.
- •31. Поняття стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції.
- •32. Категорії стандартів.
- •34. Захист прав споживачів
- •35. Поняття, види, організаційно-правові форми та категорії підприємств.
- •Види та організаційні форми підприємств встановлює Ст.63 гк.
- •36. Установчі документи підприємства.
- •37.Поняття, ознаки та види об’єднання підприємства
- •38. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •39. Органи управління об’єднань підприємств
- •40. Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •41.Казенні підприємства.
- •42. Види об’єднань підприємств їх організаційно-правові форми
- •43. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •44.Види підприємств колективної форми власності
- •45.Вихід учасника з їх об’єднань
- •46. Припинення об'єднання підприємств
- •50.Установчі документи товариства
- •101.Об’єкти та суб’єкти та лізингу.
- •102.Види та форми лізингу.
- •105.Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки.
- •107.Підстави для звернення стягнення на предмет іпотека зу Про іпотеку
- •108.Використання заставної для рефінансування
- •109.Іпотечні сертифікати і їх емісія
- •111.Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах
- •112. Поняття, ознаки та суб’єкти комерційного посередництва.
- •113.Агентський договір
- •114.Поняття та цілі приватизації.
- •115.Етапи приватизації державного майна.
- •116.Об’єкти і суб’єкти приватизації та поділ їх на групи.
- •8. Покупці
- •117. Контрольні комісії з питань приватизації
- •118.Поняття та види інвестицій.
- •119.Види та форми інвестиційної діяльності.
- •120.Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності.
- •§ 3. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності. Припинення інвестиційної діяльності
- •122.Види банківських рахунків.
- •123.Порядок відкриття та закриття рахунків у банках.
- •124.Форми розрахунків у господарському обігу.
- •125.Поняття та види кредиту.
- •126.Кредитний договір зміст і форма
- •127.Правові форми безготівкових розрахунків
- •128.Поняття , функції і характеристика ціни
- •129.Види цін та порядок їх встановлення
- •130.Характеристика фіксованих і регульованих цін та порядок їх встановлення.
- •131. Відповідальність за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
- •132. Характеристика та порядок встановлення вільних цін.
- •133.Правові засади встановлення та використання комунальних цін.
- •134.Порядок визначення оптових та роздрібних цін.
- •135.Поняття, принципи та учасники страхової діяльності.
- •136.Поняття комерційної концесії.
- •137. Порядок укладання договору комерційної концесії.
- •138.Концесійна діяльність.
- •139. Поняття, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •140. Характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності їх права та обов’язки.
- •141. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •142. Ліцензування та квотування зовнішньоекономічної діяльності.
- •143. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •144. Поняття та види вільних економічних зон
- •145. Порядок створення та ліквідація спеціальних вільних економічних зон.
130.Характеристика фіксованих і регульованих цін та порядок їх встановлення.
Державне ре-гулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
державних фіксованих цін (тарифів);
граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на:
ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;
продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення;
на продукцію, товари й послуги, виробництво яких зосереджене на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку;
на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України.
Державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи встановлюються державними органами України.
Державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи на окремі види продукції, товарів і послуг можуть змінюватися в порядку і в строки, що визначені компетентними органами.
Ще одним видом цін є комунальні, тобто ціни на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Чинне законодавство надає місцевим державним адміністраціям право регулювати ціни та тарифи. Так, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють, зокрема:
ціни на паливно-енергетичні ресурси, що відпускаються населенню для побутових потреб;
граничні рівні рентабельності й торговельні надбавки на дитяче харчування;
розмір плати за послуги, які надаються медичними витве- резниками при органах внутрішніх справ громадянам у нетверезому стані;
тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профі- лактичні державні й комунальні заклади охорони здоров’я.
Поряд із згаданими видами цін і тарифів у зовнішньоекономічній сфері застосовують індикативні ціни, які слід враховувати під час формування ціни продукції, робіт, послуг, що є предметом зовнішньоекономічного контракту.
У процесі вивчення цієї теми студентам слід приділити увагу питанню контролю за цінами. Контроль за додержанням державної дисципліни цін належить до видів державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання.
131. Відповідальність за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, які уповноважені на це урядом України. Координація роботи щодо здійснення політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, вжиття заходів щодо коригування цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами, зокрема, Державною комісією з контролю за цінами, Державною податковою адміністрацією, відділами цін при облдержадміністраціях та ін. Ці органи здійснюють контроль за цінами у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Втручання держави у процеси ціноутворення передбачає насамперед спостереження за рівнем цін. Цим займаються центральні статистичні управління, а також соціальні партнери (науково-дослідні центри профспілок, спеціальні комісії за завданням голів різних партій, міжнародні організації). Органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів в Україні, розробляють індекси їх зміни, обчислюють вплив зміни цін і тарифів на рівень життя населення. В організації статистичного нагляду беруть участь органи, які встановлюють ціни і тарифи, та фінансові органи. Господарські суб'єкти зобов'язані у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.
Органи державної влади уповноважені здійснювати контроль за додержанням державної дисципліни цін. Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.
Визначимо, які саме дії суб'єкта господарювання регламентуються як порушення порядку встановлення і застосування цін та за які накладаються економічні санкції. До них, зокрема, належать:
нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;
застосування вільних цін і тарифів на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання;
застосування цін на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний;
застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни;
завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються до структури ціни, або їх невключеня до структури ціни, що регулюється;
включення до структури у регульованих цін (тарифів) непередбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри;
включення у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично невиконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт);
застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів
регулювання.
Державна інспекція контролю за цінами Міністерства економіки України, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок і матеріалів перевірок, здійснених фінансовими та іншими контрольними органами, приймають рішення про вилучення суми, необґрунтовано одержаної суб'єктами господарювання внаслідок порушення державної дисципліни цін, і застосовують штрафні санкції. Рішення складається за формою у трьох примірниках (за зразком, поданим у додатку М), один з яких направляється порушнику, другий залишається у справах органу державного контролю за цінами, який прийняв це рішення.