2. Оперативний співробітник податкової міліції як об'єкт психологічного аналізу і суб'єкт орд.

Якості, які повинен мати оперативник, можна розділити на дві групи: за­гальнолюдські і професійні. Розподіл цей, звичайно, дуже умовний: профе­сіоналізм в ОРД прямо залежить від загальнолюдських якостей.

Давайте проаналізуємо кожну з цих груп.

До загальнолюдських якостей в першу чергу відноситься законослухняність. Кожний оперативних повинний знати Конституцію України і діяти відповідно до її законів, пам'ятаючи про захист прав людини і громадянина. Він повинен виконувати Закон про ОРД, вимоги кримінально-процесуального законодавства, що регламен­тують етапи дізнання, попереднього слідства і правосуддя, керуватися відом­чими нормативними актами, що регулюють дії оперативних підрозділів. У випадках, коли ситуація не вписується у визначені норми, керуватися за­гальнолюдськими правилами поводження, етичними, можливо, релігійними.

Однією з найважливіших умов у роботі оперативника є чесність. Органі­зована злочинність прагне затягти у свої тенета будь-якого працівника пра­воохоронних органів, не гребуючи ніякими засобами. Але є й інша сторона: оперативна обстановка може мати погані показники. Поліпшити їх можна за рахунок "прикрашання". Зустрічаються серед оперативників і "фахівці" по фальсифікації доказів.

Серед загальнолюдських якостей не можна не згадати і таку, як мужність. Професія оперативника вимагає щоденної самовіддачі, великої нервової напруги, ризику. І романтики в ній, на жаль, не так багато. Оперативни­ку доводиться збирати й аналізувати факти, заради не дуже чітко видимої мети. Робота, не завжди вдячна, вимотує виконавця, змушує, часом, навіть сумніватися в правильності обраного життєвого шляху. Мужність оперативника виявляється й у тому, щоб, усвідомивши, що йшов по хибному сліду, привселюдно визнавати це, висловивши свою точку зору на те, що відбуло­ся. Зрозуміло, вона може суперечити чийсь думці і не завжди влаштовувати керівництво.

Поряд з іншими загальнолюдськими якостями оперативник повинен ма­ти доброту. Професія відкладає відбиток не тільки на поведінку оператив­них працівників, але і на їхній характер. Вони ведуть боротьбу зі злочинним світом і тут недовго озлобитися. А цього допускати не можна.

І ще про одну загальнолюдську якість оперативника варто згадати. Він повинен володіти культурою усного та писемного мовлення. Оперативник повинен уміти правильно, дотримуючись норм мови, говорити і писати. І ця якість не менше важлива ще і тому, що по роду діяльності оперативнику доводиться складати різного роду документи, вони повинні бути бездоганні.

Вирішення професійних завдань передбачає наявність у співробітників певної системи професійно-важливих якостей та властивостей. Дана систе­ма включає в себе три основні функціональні блоки:

1. професійна направленість;

2. професійна спостережливість;

3. індивідуальний пізнавальний стиль діяльності.

Професійна направленість виступає як мотивуючий фактор, зміст якого формують переконання, службовий обов'язок, ціннісні орієнтації, про­фесійні інтереси та мотиви, стабільна правосвідомість, вольові та характе­рологічні риси особи співробітника. Неодмінною умовою успішної діяльно­сті оперативника є цілеспрямованість. Професія зобов'язує оперативника виявляти максимальну самостійність. Вказівки зверху можуть бути загальними і сугубо формальними. У конкретній ситуації оперативнику доводить­ся виявляти ініціативу, діяти швидко, рішуче і винахідливо. У більшості ситуацій усе залежить від його власного рішення, відповідальність за котре цілком лягає на його плечі.

Професійна спостережливість - інтегральна властивість особи, яка забез­печує ефективність спостереження як виду людської діяльності, спрямова­ного на виявлення зовнішніх та внутрішніх суттєвих елементів ситуації, які можуть мати значення для ефективності вирішення професійної пізнавальної задачі.

Чим же відрізняється професійна спостережливість оперативника? Сюди входять три елементи. Насамперед, гарна зорова (і якоюсь мірою слухова) пам'ять (особливо це стосується зовнішності людини). Побачивши якось об’єкт, через деякий час оперативник повинен впізнати його, причому нерідко в цілком іншій обстановці, одязі і т.п. Потім - уміння пізнати об'єкт по повідомлених прикметах, мистецтво скласти словесний портрет. Нарешті, знання повадок і злочинних прийомів тих чи інших кримінальних суб'єктів, що необ­хідно при спостереженні і затриманні злочинців.

Важливо відзначити ще одну обставину: спостережливість оперативника повинна компенсувати негативні умови розшуку, особливо те, що він веде­ться таємно. А нерідко ще з контрспостереженням, що здійснюють співробітники служби безпеки великих підприємств чи організацій. Ефективність спостереження залежить від додержання деяких загальних правил:

1. До спостереження необхідно одержати найбільш повне уявлення про об'єкт, що вивчається.

2. Необхідно визначити мету і розробити план спостереження.

3. Треба розчленувати об'єкт спостереження і в кожен момент спостерігати одну з частин, не забуваючи про спостереження цілого.

4. Слідкувати за кожною деталлю, відмічати найбільшу їх кількість.

5. Неодноразово досліджувати об'єкт з різних боків, в різні моменти, в різних ситуаціях.

6. Порівнювати об'єкти спостереження, шукати їх схожість і різницю.

7. Залучати до спостереження різних спеціалістів, обговорювати і зрів­нювати результати спостереження.

8. Пам'ятати, що спостерігач теж може бути об'єктом спостереження.

Враховуючи, що спостережливість інтегрує в себе три базові психічні пізна­вальні процеси - сприйняття, пам'ять, мислення, ця системна якість безпосе­редньо бере участь на всіх етапах вирішення пізнавальної задачі. У зв'язку з цим не можна не сказати про таку якість оперативного працівника, як здат­ність до перевтілення. Він покликаний грати різні соціальні ролі, видавати себе то за інтелігента, то за бізнесмена. Перевтілюватися переконливо, на­віть талановито, інакше може бути зірвана відповідальна операція. Важливе й уміння привертати до себе увагу людей, входити в довіру, мистецтво не стільки говорити, скільки слухати. Оперативному працівнику доводиться іноді змі­нювати свою зовнішність, пристосовуючись до обстановки, або уникати контрепостереження.

Аналіз пізнавальної діяльності оперативника, розглянутий нами в розділі, призводить до того, що пізнавальні якості, які в них розвинуті не по од­ному зразку, не проявляються в однаковій мірі, а відрізняються індивідуальністю. В міру засвоєння професійного досвіду, вирішення пізнавальних завдань у суб'єкта, виробляється т.зв. індивідуальний стиль діяльності, в якому вирішального значення набуває не простий набір професійно-важливих якостей, а їх складна взаємодія, система, яка залежить як від індивідуальних особливостей співробітника, так і від умов його станов­лення і розвитку як професіонала. Індивідуальні особливості розвитку однієї групи якості можуть у певній мірі компенсувати деякий дефіцит розвитку інших якостей. Наприклад, недостатня здатність оперативною працівника до глибокого та всебічного аналізу складних умов пізнавальної задачі може бути компенсована здатністю швидкої переробки і аналізу різних варіантів рішення задачі, ефективного відпрацювання різноманітних слідчих та оперативно-розшукових версій події.

Не менш важливе значення з точки зору вивчення особистості носія інформації, проникнення його внутрішнього світу, визначення тактики взаємодії з ним, правильного аналізу і оцінки отриманих відомостей має ураху­вання того, який має вигляд співбесідник, в якому стані перебуває його одяг, взуття, які особливості характеризують його руки, зачіску, чи має він татуїровки, рубці і т.д. На ці та інші ознаки співучасника у мовній комунікації, а також на деталі речей, які супроводжують оперативну діяльність, оперативнішу необхідно звертати найсерйознішу увагу, це допоможе сфор­мувати індивідуальний стиль діяльності. Для успішної роботи оперативному працівнику необхідно мати розвинені навички спілкування, вміти швидко й легко встановлювати контакт, бути ініціативним, прагнути до успішного виконання завдань, бути впевненим у своїх силах та здатним до розумного ризику, мати розвинену уяву, творчо мислити, мати навички рольової поведінки і здатність до активного перевті­лення. Не є обов'язковою умовою наявність усіх перелічених якостей, ідеться лише про їх оптимальну сукупність.

Обстановка при проведенні оперативно-розшукових заходів, як правило, мінлива. Усе передбачити складно. Головне при цьому не розгубитися, хо­лоднокровно і швидко оцінювати усі за і проти, вчасно прийняти правильне рішення. Оперативність одна з необхідних якостей працівника оперативного підрозділу. Як складові оперативності, слід вважати такі якості, як швидкість, активність, наступальність, уміння в мінімальні терміни приймати правильні рішення і діяти згідно з ними. Оперативність передбачає спроможність самоорганіза­ції, швидке висування і відпрацювання версій, чіткий розподіл обов'язків між суб'єктами, доки беруть участь у розкритті злочину і розшуку винних, оперативний обмін інформацією між ними, а також інтуїцію.

Розшук за своєю природою несумісний із тяганиною. Однак швидкість і поспіх понять не тотожні. Швидкість зв'язана з оперативністю, діловитістю, а поспіх - із неохайністю і помилками, тому важливе значення в роботі оперативника має дисциплінованість. Розшук - діяльність колективна, і праця багатьох людей може бути даремною через найменшу недисциплінованість одного працівника, Оперативник звичайно діє поодинці, рішення приймає самостійно і контроль за його діями практично неможливий. Особливо це стосується контактів з особами, які негласно співробітничають з оператив­ними підрозділами тощо. Зволікання в пошуковій роботі неприпустиме. Час працює проти оперативника. Особливо в ситуаціях переслідування по гаря­чих слідах. А з урахуванням високої мобільності злочинців, оперативність пошукових служб просто необхідна. Бувають випадки коли не завжди є можливість роз’їжджати в пошуках того чи іншого суб’єкта. Набагато простіше запропонувати відповідному органу на іншій території провести певні пошукові дії. Такий порядок твердо встановлений. Залишається його точно дотримуватися. На жаль, доводиться констатувати, що "чужі" справи здійснюються часом несвоєчасно і неякісно через недисциплінованість і безпам'ятність окремих працівників, надолужувати згаяний час доведеться, мож­ливо, роками напруженої праці багатьох оперативників. Тому при розкритті злочинів особливо важлива не так дисциплінованість, як самодисциплінованість оперативника.

Перелік загальнолюдських і професійних якостей дозволяє створити мо­дель особистості оперативного працівника. Пропонована модель буде непо­вною, якщо її не доповнити особливостями організаційної діяльності опера­тивного працівника, яка складається із самоорганізованості (вміння точно планувати свій та чужий час), волі, наполегливості, високої особистої смі­ливості, зібраності, цілеспрямованості, вміння аналізувати свої дії, спостері­гати за собою, своєчасно виправляти свої помилки, швидко та холоднокров­но приймати рішення, емоційної стійкості, знання чинного законодавства, високого почуття відповідальності за прийняті рішення та скоєні дії. До ор­ганізаційних здібностей слід віднести такі якості, як вміння організувати громадськість та використовувати її допомогу у вирішенні оперативно-службових завдань.

І нарешті, ще одна якість гарного професіонала-оперативника, на якій варто зупинитися, його фізичні дані. Для затримання злочинця, крім всього іншого, погрібні фізична сила і спритність, до того ж гарний зір і відмінний слух, витривалість, постійне загартування, тренування, виховання волі і терпіння. Є декілька видів спорту, якими йому слід володіти професійно: боротьба, біг по пересіченій місцевості (крос), стрільба з особистої зброї (пістолет), автомотоспорт. Дуже корисні навики гри в шахи, та й інші впра­ви, що розвивають логічне мислення.

Отже, оперативник як професіонал повинний бути самостійним у вирішенні завдань, оперативним, спритним, цілеспрямованим, спостережливим, мати навики перевтілення і мати добрі фізичні дані. Це вже немало, хоча поняття "оперативник-професіонал" набагато ширше. І ще про деякі додат­кові аспекти цієї професії хотілося б згадати. Насамперед про ризик. Зрозу­міло, ризикувати оперативнику доводиться нерідко. У цьому особливість його роботи. Але ризик у певній ситуації може завдати і шкоди, наприклад, особам, які не мають відношення до злочинної діяльності. Не говорячи вже про власну безпеку. Через невиправданий ризик може бути невдало прове­дена операція, залишений непокараним небезпечний злочинець. Ризик має бути виправданим і, по можливості, мінімальним.

Про конспіративність. Певна частина розшукової діяльності є негласною. Інша має локально-конфіденційний характер. У будь-якому випадку оперативний працівник повинен, що називається, уміти тримати язика за зубами. Для співробітників оперативно-розшукових служб дана вимога, як ні для кого іншого, актуальна.

Про тверезість. Ця професія в принципі несумісна з пияцтвом. Тим більше, при виконанні службового обов'язку. Виняток один, якщо оперативний працівник впроваджується в злочинну групу, де в інтересах слідства повинен уживати спиртне, спілкуючись із злочинцями, але головне контро­лювати себе і не сп'яніти.

Жаргон. Оперативних повинен знати мову злочинного світу (арго), щоб ро­зуміти, про що йдеться, а ще, щоб, видаючи себе за свого в злочинному середовищі, не осоромитися.

Інтуїція. Ця якість, безсумнівно, відіграє велику роль у діяльності будь-якого оперативника. Не треба тільки її переоцінювати. Сама по собі інтуїція - ніщо, але вона дає імпульс думкам, а потім і діям.

Використання оперативником психологічних знань складається з того, що після отримання їх в навчальному закладі ним відпрацьовуються відповідні навички, які використовуються потім для застосування цих знань в ОРД. Усе це залежить від таких професійно важливих якостей оперативника, як дисциплінованість, виконавчість, посадова вихованість та культура праці.

Як протипоказання для оперативної роботи можна назвати: підвищену сприйнятливість до негативних явищ, балаку­чість, легковажність, самовпевненість, нетактовність, сором'язливість, по­верховість мислення, інертність, некритичність, навіюваність, нерозвинена мову, збудливість, поверховість зорового й слухового сприйняття, недоста­тня координованість рухів.