145. Визначіть позитивні та негативні наслідки третьої індустріалізації України.

У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.

У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми. У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці.

146. Яким чином змінювалася економічна стратегія в срср та урср у повоєнний період?

Після досягнення на поч. 1950-х pp. рівня довоєнної продукції, насамперед у видобутку вугілля й металургії, в УРСР розпочато розбудову й інших галузей промисловості, головним чином паливно-енергетичної, машинобудівної і металообробної. Курс Г.Маленкова на підвищення виробництва продуктів споживання не дав бажаних наслідків, й Україна далі терпіла на велику нестачу житлової площі, брак товарів першого вжитку і назагал низьку купівельну спроможність населення, не зважаючи на деяке підвищення заробітної плати. Реорганізація промисловості відбувалася у двох напрямах: децентралізація господарського управління і творення господарських районів (ради народного господарства). 

СРСР. Першочерговим завданням післявоєнного часу стало форсоване відновлення радянської економіки (в першу чергу важкої промисловості) і конверсія військового виробництва. Збереглися ті ж тенденції на переважний розвиток галузей важкої індустрії на шкоду сфері народного споживання. Внаслідок цього виробництво товарів широкого вжитку в післявоєнний період не відповідало потребам населення, хоча цих асортимент товарів збільшувався, зростала їх придбання (у числі радіоприймачів, фотоапаратів, мотоциклів).

147. Охарактеризуйте становище господарства України в 80 - 90-х рр. Хх ст.

У 70 – 80 рр. Україна була індустріально розвиненою республікою. Провідна роль належала галузям важкої промисловості, легка промисловість, що виробляла товари широкого народного вжитку, займала четверте місце. Проте з виробництва сталі та чавуну на душу населення Україна займала одне з перших місць у світі. Суттєвим фактором розвитку всього промислового комплексу вважалася енергетика з перевагою енергії, що виробляли теплоелектростанції. Україна задовольняла свої потреби у вугіллі на 80 %, у газі – на 20 – 25 %, у нафті – на 10 – 12 %. У нафтогазовому комплексі республіки були введені в дію 26 нафтових і газових родовищ. За обсягом виробництва чавуну і сталі Україна поступалася тільки Японії, США та Росії. До металургійного комплексу входило 270 підприємств. Серцевиною індустріального комплексу України було машинобудування. Хімічна індустрія республіки включала 20 підгалузей. Харчова промисловість України включала 20 підгалузей і 70 виробництв. У 1966 – 1980 рр. було введено в експлуатацію 116 нових та реконструйовано 620 старих підприємств (11 цукрозаводів, 32 м’ясокомбінати, Полоцький маслоекстраційний, Нижньогірський консервний заводи, Дніпропетровська та Тростянецька кондитерські фабрики).