12. Визначіть основні галузі та особливості розвитоку у Стародавній Греції.

Вперше у світовій історії місто витісняє і підпорядковує собі село. С\г є другорядним. Первинною галуззю виробничої діяльності стає ремесло. До основних галузей господарства відносять торгівлю, гірничодобування, вироб кераміки, металургію, ткацтво. Утверджується виробнича спеціалізація в містах. У с/г районах греки вирощують високотоварні субтропічні культури, перш за все оливки і виноград, а також цитрусові, горіхи, тютюн. Серед зернових культивуються пшеницю, просо, ячмінь, кукурудзу, овес, жито. Скотарство має традиційний м'ясо-вовняний напрям (вівці і кози).

13. У Греції склалися два основних типи міст-полісів. Дайте їм характеристику.

полісний період (VIII — IV ст до н. е.), держави формуються тепер у вигляді полісів — дрібних суверенних утворень, із республіканським ладом. Крім того, розгортається грецька колонізація у Середземномор'ї і Північному Причорномор'ї, де греки засновують численні міста-колонії.

Спарта – військова олігархічна держава. Спартанці вважали фізичну працю принизливою. Полонених перетворювали у рабів. У господарському відношенні була відсталою. Обмін слаборозвинений.

Афіни – аристократична держава. Існувало боргове рабство ремісників та землеробів із правом викупу. Раби – основна продуктивна сила в первинній галузі виробничої діяльності.

Аттика – тиранія. Первинними галузями тут є ремесло і торгівля. С\г – другорядне. Раби – основна продуктивна сила в ремеслі.

14. Охарактеризуйте товарообмін та процес формування грошової системи у античній Греції.

Колонізаційний рух мав надзвичайне значення для Греції, Колонії підтримували найтісніші зв’язки з метрополією. До Греції надсилалися напівфабрикати, продукти харчування, робоча сила, натомість поліси отримували золото, кераміку, вина, вироби ремесла.

Перші монети на території античної Греції з'явилися у І тис. до н.е. Дослідники виділяють острови Лесбос, Егіни, іракузи як найбільші центри поширення монетної справи. Причинами, що спричинили таку ранню появу монет, називають всезростаючий розвиток товарного виробництва і пожвавлення торгівлі. Стародавні монети карбувались з електру (сплав золота і срібла). На них не позначали номіналів, але відрізняли їх за зображенням, розміром, вагою. Монетних систем античності існувало досить багато: мілетська, фокейська, перська, егінська, евбейська, аттична, корінфська.

15. Яке значення мали реформи Сервія Тулія?

Реформи римського трибуна Сервія Тулія знищили пережитки патріархального рабства та сприяли формуванню класичної рабовласницької системи в Римі. Можна стверджувати, що ці реформи створили новий державний устрій. Він ділить населення не за родовим, а за майновим цензом на 6 категорій. Вся римська територія була поділена на 21 трибу. Боротьба за землю веде до формування великого землеволодіння.

16. Визначіть характерні риси римської класичної рабовласницької системи.

Становлення ринкових відносин між містом та селом зумовило формування рабовласницького маєтку двох типів – вілли і латифундії. Вілла – основний тип господарства з земельним наділом 25-100 га. Латиф – велике господарство, майно якого оцінювалося в 1 млн сестерціїв. Раби ставали основною виробничою силою в усіх галузях господарської діяльності.

17. Охарактеризуйте соціально – економічну структуру римського суспільства періоду ранньої римської імперії.

Певні поземельні привілеї мали представники нобілітету, торговці, лихварі та римські легіонери. Нобілі – володіли почесним привілеєм наділення землею із фонду агер паблікус. Вершники – колишня елітарна кіннота, поступово перетворилася в купців, лихварів. Розорені селяни ставали пауперами, яких налічувалося близько 300 тис.

Рим став світовим центром грошових операцій, торговельних угод. Формуються: банкіри, посередники, маклери.

18. Чим можна пояснити підйом у розвитку сільського господарства Стародавнього Риму у II - I ст. до н. е.?

У ІІ-І ст. с\г переживало піднесення. У межах рабовласницького сектору сільськогосподарське виробництво отримало нову спрямованість, яка визначала дрібнотоварний характер римсько-італійської економіки. Розвинута система рабства дозволила перейти від дрібного до більш великого централізованого виробництва.

19. У чому полягає суть Римського колонату та його вплив на формування аграрного суспільства?

Колонат – система стосунків між власниками землі та колонами на основі рентно-орендних відносин. В основі колонату лежить право дрібної та великої оренди перцелл. Колони віддавали одну третину врожаю і відробляди 6 днів панщини, виконували державні повинності. Колони поступово стають особисто вільними, але через борги потрапляють у залежність від власника. Колонат сприяє розвитку патронажу. Едиктом імператора Валентина І від 371 р було оформлено спадкове закріплення колонів за маєтком. Змінюється статус колоній – прекарій стає спадковим, не обумовлюється угодою. Отже докорінно змінюються виробничі та поземельні відносини, які сприяють формуванню в надрах античного суспільства ранньофеодальних стосунків.