124. Чи відбувається процес інтернаціоналізації світового господарства після іі світової війни?

Інтернаціоналізація – це процес еволюції міжнародних економічних зв'язків на базі міжнародного поділу праці, що проявляється у розвитку міжнародної торгівлі та формуванні міжнародної власності, як основи переходу до вищого рівня економічної взаємодії держав. Починається у глибокій давнині і розвинутих форм набуває на межі ХІХ-ХХ ст. Після Другої світової війни процес інтернаціоналізації перетворюється на

якісно нове явище – економічну інтеграцію. Міжнародна економічна інтеграція – це форма інтернаціоналізації і одночасно етап розв'язання протиріччя між відокремленістю відтворювального процесу в межах національних економік і

його консолідацією, яка. полягає у створенні державами спільного економічного простору з метою вільного руху товарів і факторів виробництва.

125. Що таке трилітаризм?

За останні десятиріччя дві провідні сили світової економіки - Японія та Європейський Союз - стали відігравати все більш активну роль в політичній сфері міжнародного життя. Першими спробами політичного співробітництва можна вважати кінець 60-х - початок 70-х років, коли американські стратеги запропонували концепцію трилітаризму - політичне і військове партнерство між США, країнами Західної Європи та Японією. Але в 70-х роках ХХ ст. за рядом обєктивних причин так і не вдалося втілити ідею політичної увязки Японії, ЄЕС та США.

126. Які інтеграційні економічні обєднання серед провідних країн світу виникають у повоєнний період? Їх роль у світовому господарстві?

У повоєнний період країни Європи змогли створити два повноцінних дієвих інтеграційних об’єднання – Європейський Союз (ЄС) та Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ).

Європейський союз, передумовами створення якого були соціально-економічні чинники – наслідки Другої світової війни та необхідність захисту європейського континенту від американської експансії і могутності Радянського Союзу, – пройшов тривалий період становлення. Мета - Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства. Європейська асоціація вільної торгівлі  — це зона вільної торгівлі, яка об’єднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до Європейського Союзу, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.

127. Які причини посилення ролі транснаціональних корпорацій у розвитку міжнародних економічних звязків?

Інтернаціоналізація виробництва і капіталу набуває характеру експансії господарських зв'язків через створення найбільшими компаніями численних відділень за кордоном і перетворення національних корпорацій на транснаціональні. До конкретних причин виникнення ТНК слід віднести їх економічну ефективність, обумовлену великими масштабами виробництва у низці галузей. Жорстка конкуренція, необхідність вистояти в конкурентній боротьбі сприяють концентрації виробництва і капіталу в міжнародному масштабі. В результаті стає виправданою діяльність в глобальних масштабах, з'являється можливість понизити витрати виробництва і отримати надприбуток. Транснаціональні корпорації -- це національні монополії із закордонними активами. Їх виробнича і торгово-збутова діяльність виходить за межі однієї держави. в основному формування транснаціональних корпорацій відноситься до 60-х років ХХ сторіччя. Маючи в своєму розпорядженні могутню виробничу базу, ТНК проводять таку виробничо-торгівельну політику, яка забезпечує високоефективне планування виробництва, товарного ринку. Транснаціональними корпораціями здійснюється динамічна політика в області капіталовкладень і науково-дослідницьких робіт в національному і міжнародному масштабі. Дуже характерною рисою для ТНК є також диверсифікація виробництва і послуг.