63. Економічні погляди меркантилістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене).

Ранній меркантилізм грунтувався на теорії «грошового балансу», яка мала два завдання: по-перше, залучити в країну якомога більше грошей з-за кордону; по-друге — зберегти гроші в самій цій країні. Для розв'язання цих завдань ранні меркантилісти запропонували низку заходів, які тією чи іншою мірою знайшли практичне відображення в економічній політиці того часу. В. Стаффорд правильно розумів зв'язок між вартістю грошей і вартістю товарів. Саме в появі неповноцінної монети, у свідомому псуванні її королями він убачає причину подорожчання товарів. Він наполягає на необхідності державної підтримки вітчизняної торгівлі через заборону ввезення предметів розкошів, регламентацію торгівлі, обмеження вивезення монети, розширення виробництва сукна тощо. Перший серйозний економічний твір Петті іменувався Трактат про податки і збори і вийшло в 1662 р. У творі Петті, по суті справи визначає вартість товарів порівняльною кількістю праці, що міститься в них. У свою чергу, від визначення вартості залежить і визначення додаткової вартості. Кене досліджує сутність природного порядку людини та людської праці, підходить до сутності визначення поняття Капітал,Чистий продукт. Буагільбер. У 1707р. праця звинувачення Франції ,у якій на противагу меркантилістам стверджував, що джерелом багатства є не тільки гроші, а й різноманісність речей і благ, він вважав що основою ринкової рівноваги є пропорційні ціни, які забезпечують покриття витрат та сприяють збільшенню прибутку.

64. Економічна думка в Україні – Конституція Пилипа Орлика, Феофан Прокопович, Іван Посошков.

Конституція П. Орлика – ств. в 1710р. це перша конституція в сучасному розумінні. Основний пункт – проголошення незалежності України від Польщі та Москви. Другим пунктом було встановлення козацького парламенту, який мав скликатися тричі на рік; крім Ген. Старшини до нього мали входити представники від кожного полку. Гетьман мав радитися з ними. Права гетьмана значно обмежувалися. Установлено суровий розподіл держ.скарбом і коштами, які були в особистому розпорядженні гетьмана. Ліквідовано держ.монополії, оренди і викупи; заборонено чинити усілякі утиски сільському населенню. Конституція приділяла увагу становленню міщан посполитих та козаків. Ф. Прокопович був прихильником активного господарського і торгівельного балансу, якого можна було досягти шляхом безперервного розвитку промисловості, с/г, торгівлі, засобів і шляхів сполучення. У стосунках з ін.. країнами він закликав переслідувати інтереси власної країни. І. Посошков пропонував будувати заводи на держ. Кошти, а потім передавати їх у приватну власність, сприяти винахідництву, дбати про розвідку та охорону ресурсів. Посошков висловлювався за «установлену ціну», яка регулюється. З метою обмеження кріпосного гніту надзвичайно радикальною та прогресивною для свого часу була пропозиція визначити законом розмір селянських повинностей відповідно до кількості землі та посівів, установити обов’язкове навчання писемності селянських дітей.