11. Які основні компоненти психологічної готовності працівника пм та їх характеристика

До основних компонентів психологічної готовності слід відносити:

1. Мотиваційний компонент: усвідомлення вибору фаху (спеціальності); цілеспрямованість у досягненні поставленої мети; почуття професійного обов`язку і честі; сміливість, мужність, рішучість; наполегливість в оволодінні фахом (спеціальністю); упевненість у своїх силах, можливостях і підготовленості; пильність, обережність і передбачливість; реалістичність в оцінках і рішеннях; особиста відповідальність за рішення, які приймаються; усвідомлення необхідності додержання законів, принципів і правил поведінки у суспільстві; готовність до самопожертви заради економічних інтересів Батьківщини.

2. Орієнтовний компонент: звичка до дисципліни, самодисципліни; почуття ліктю, товариства; чесність, порядність; почуття справедливості; ретельність; організованість; обов`язковість; критичність; усвідомлення важливості, корисності та необхідності своєї роботи; потрібність у постійному підвищенні свого професійного рівня підготовки.

3. Операційний компонент: професійна уважність і спостережливість; винахідливість; швидкість (оперативність) мислення; неординарність рішень, які приймаються; уміння розуміти інших людей та їх спонукання; володіння різними прийомами психологічного впливу на людей; розвиток комунікативних навичок; володіння комплексом спеціальних навичок, які допомагають забезпечувати надійну фізичну безпеку при виконанні оперативно-службових, розшукових і професійних завдань.

 4. Вольовий компонент: емоційно-вольова сталість; володіння прийомами самонавіювання, саморегуляції; усвідомлена готовність до професійного ризику; гнучкість поведінки у небезпечних, екстремальних ситуаціях; цілеспрямованість; здатність переносити тривалі навантаження, у тому числі й психологічні.

5. Оціночний компонент: об`єктивність в оцінках і рішеннях; психологічна оцінка дій і подій; прогностична оцінка розвитку ситуації; уміння діагностувати стан людей; оцінка наслідків дій і рішень, які приймаються.

6. Функціональний компонент: сильний, рухливий і врівноваженій тип нервової системи; швидкісна і силова витривалість, координація рухів; просторова орієнтація; добре розвинені сприйняття, оперативне мислення та професійна пам`ять.

12. Дати загальну характеристику ризику в службово-професійній діяльності

Ризик — імовірність того чи іншого випадку, коли людина може зазнати негативного впливу чинників природного чи техногенного походження, що призведе до втрати життя чи здоров'я окремої людини або групи людей. (Розрахунки ризику здебільшого ретроспективні, вони базуються на аналізі конкретного процесу чи явища, яке вже відбулося і статистичне визначене.) Це оцінка небезпеки, усвідомлена можливість її існування. Ризик характеризує ймовірність виникнення небезпеки від будь-якого фактора. Розраховують ризик (Р) за формулою

Р = Ч : В,

де Ч — частота того чи іншого наслідку, явища, події за певний проміжок часу; В — величина, з якою співвідноситься частота Ч (час, чисельність, критична чи вікова група, популяція тощо).

Ступені ризику:

1. "0" - рівень; (характеризується низьким рівнем можливої небезпеки).

2.  граничний рівень; (характеризується підвищеним рівнем можливої небезпеки).  

Критичний рівень; (характеризується високим рівнем можливої небезпеки).  

Катастрофічний рівень; (характеризується рівнем можливої небезпеки, близьким до абсолютного). Працівники правоохоронних органів завжди повинні вміти оцінити  ситуацію, що склалася  з  позиції ступеня ризикованості виконання відповідних дій,  та прийняти адекватне рішення  (чи доцільно виконувати заплановану дію в умовах підвищеного рівня можливої небезпеки).

Беручи до уваги все те, що було зазначено нами вище, слід відмітити наступне: працівники правоохоронних органів здійснюють свою діяльність в умовах підвищеного рівня професійного ризику, факторами впливу на який можуть бути навіть явища, безпосередньо не пов'язані зі службовою діяльністю вищезазначених осіб; саме тому потрібно враховувати їх в самому повному обсязі, що, в свою чергу, дозволить знизити рівень небезпеки.

Ризик - це потенційна величина шкоди від тих чи інших подій, явищ природи або дій людей та імовірності їх виникнення.  Відома приказка: "Не живеш - не ризикуєш". Люди щоденно, свідомо або несвідомо, підпадають під лавину більш або менш сильних ризиків. З розвитком технологій поняття ризику стало кількісною мірою рівня небезпеки людини. Ризик об'єктивний і практично пов'язаний з будь яким видом діяльності людей, починаючи від первісного суспільства (ризик полювання, мореплавання, виживання в умовах природи) і до наших часів (ризик економічний, політичний, виробничий тощо). Ризик супроводжує нас постійною, незалежно від того, що ми робимо (вдома, на вулиці, на підприємстві). Займаємося боксом або палимо, вважаючи, що утіха виправдовує ризик. Людина інколи спроможна йти на великий ризик заради сильних позитивних емоцій (небезпечні види спорту, полювання, придбання та їзда на автомобілі тощо ) або для само ствердження (героїчний вчинок). Аналізуючи концепцію ризику, ми доходимо висновку, що всяка діяльність людини пов'язана з ризиком. 

Концепція ризику складається із двох елементів —оцінки ризику і управління ризиком.  Оцінка ризику –це аналіз виникнення і масштабів ризику у конкретній ситуації. Управління ризиком –це аналіз ризикової ситуації і розробка рішення спрямованого на зведення до мінімуму ризику. Проаналізувавши визначення ризику, можна дати визначення професійного ризику. Як стверджують науковці С.І. Яковенко та Т.Н. Яковенко: "Професійний ризик - це дія співробітника у небезпечній ситуації, яка характеризується невизначеністю виходу і можливим настанням небажаних наслідків у разі невдачі. Ризикована поведінка залежить від діяльності та особистих якостей співробітника".