- •1.Соціально-економічна сутність податків та їх подвійний характер.
- •2. Функції податків та їх характеристика.
- •4. Способи стягнення податків:
- •5. Види податків та зборів та їх характеристика.
- •6.Поняття податкової системи та основні вимоги до неї.
- •7.Принципи побудови системи оподаткування України.
- •8.Становлення органів доходів і зборів.
- •Структура
- •Спеціалізовані департаменти та органи
- •185.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
- •18.Порядок обчислення податку. Облік податкових зобов’язань та податкового кредиту з пдв
- •19. Порядок сплати та подання податкових декларацій з пдв.
- •20.Економічна сутність акцизного податку як форми специфічних акцизів
- •21.Визначення платників акцизного податку та перелік об’єкті оподаткування акцизним податком
- •22. Види ставок акцизного податку та порядок їх застосування
- •23. Податкові пільги в системі оподаткування акцизним податком:
- •24. Строки сплати та порядок зарахування акцизного податку до бюджету.
- •25. Особливості оподаткування акцизним податком алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
- •26. Мито як фіскальний інструмент та засіб митного регулювання
- •27. Функції мита як непрямого податку.
- •28. Платники податку на прибуток підприємств.
- •29. Об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств.
- •30. Порядок визначення доходів та їх склад в системі оподаткування прибутку підприємств.
- •31. Склад витрат і порядок їх визнання в системі оподаткування прибутку підприємств.
- •42.Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
- •43. Податкові соціальні пільги в системі оподаткування доходів фізичних осіб.
- •44. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів податком на доходи фізичних осіб.
- •45. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
- •49.Спрощена система оподаткування,обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва – юридичних та фізичних осіб.
- •50.Умови переходу юридичних осіб – суб’єктів малого бізнесу на спрощену систему оподаткування,обліку та звітності.
- •52. Порядок обчислення та сплати єдиного податку суб’єктами малого підприємництва.
- •55. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •56. Екологічний податок
- •240.21. Платниками податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є особи, які:
- •242.1. Об'єктом та базою оподаткування є:
- •242.3. Не є об'єктом та базою оподаткування транспортні засоби, що:
- •250.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
- •57. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.
- •321.5. Розрахунки збору подаються платниками збору до контролюючих органів у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
- •254.1. Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
- •59. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.
- •60. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками.
- •311.1. Об'єктом оподаткування збором є:
- •313.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •61. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
- •317.3. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
- •61. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності
- •62. Основи місцевого оподаткування в Україні.
- •64. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •65. Туристичний збір.
- •66. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
- •67. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •68. Класифікація неподаткових платежів та їх характеристика.
- •69. Мета і завдання податкової політики.
- •70. Податкова політика як основна складова фіскальної політики.
- •71. Принципи реалізації державної податкової політики.
62. Основи місцевого оподаткування в Україні.
Місцеві податки та збори — це податки та збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства, вони є обов'язковими до сплати в межах адміністративно-територіальних одиниць та зараховуються до їх бюджетів.
Місцеві податки і збори відповідають всім цим ознакам, а саме: - регулюється актом органу місцевого самоврядування; - стягується на умовах безповоротності; - має односторонній характер встановлення; - на відміну від інших обов’язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду; - категорія не тільки правова, але й економічна, оскіль ки при сплаті податкового платежу відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність територіальної громади; - обов’язковий характер податку не припускає можливості законного відхилення від нього (крім пільг, закріплених в нормативному акті); - безвідплатний характер податку: повертаються до платника лише в загальному розумінні як видатки на потреби суспільства.
Процес становлення місцевих податків і зборів як інституту місцевих фінансів розпочався після 1990 р. із здобуттям Україною незалежності. Право місцевих рад запроваджувати на своїй території місцеві податки і збори було передбачено в Законі України «Про місцеві ради та місцеве та регіональне самоврядування».
У 1991 році був прийнятий Закон УРСР «Про систему оподаткування». У цьому законі був приведений перелік загальнореспубліканських податків, зборів і обов’язкових платежів, стягнутих з юридичних і фізичних осіб.
20 травня 1993 року набрав чинності Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податкиі збори» , яким було визначено види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення.
У 1997 році був прийнятий Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування
З 01.01.2011 року з набранням чинності Податкового кодексу України перелік місцевих податків і зборів був радикально реформований і із 14 існуючих залишилося 5, а саме, відповідно до статті 10 Податкового кодексу України:
- до місцевих податків належать:
1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.
- до місцевих зборів належать:
1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.
Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим ПК, вирішують питання відповідно до вимог ПК щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПК, забороняється.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Отже, не зважаючи на те що після проведення податкової реформи в 2010 році, кількість місцевих податків і зборів зменшилась, більшість науковців наголошує на позитивному збільшенні надходжень фінансових ресурсів до відповідних бюджетів.
63.
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Об’єкт – торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, діяльність з торгівлі валютними цінностями у пунктах оюміну іноз. валюти, а також діяльність з надання платних побут. Послуг та діяльність у сфері розваг.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі - органами місцевого самовряд-ня) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі - мінімальна заробітна плата), визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:
а) на території міста Києва та обласних центрів - від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів - від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів - від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставки за провадження цих та ін. видів підпр-ї діяльності встановлюються органами місцевого самовряд-ня.
Порядок сплати збору платниками збору, які:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.
Строки сплати збору:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту - не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.