- •1)Місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •2. Охарактеризуйте роль і місце кочових племен (кіммерійці, скіфи, сармати) в історії України.
- •3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
- •5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
- •6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
- •7. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого. Історичне значення хрещення Русі.
- •8. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда».
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
- •13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
- •14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
- •16. Розкрийте причини та етапи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •17. Охарактеризуйте історичне значення Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р. Проаналізуйте зміст та наслідки українсько-російського договору 1654 р.
- •19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
- •20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
- •22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.
- •23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.
- •24. Опришківський рух в західноукраїнських землях у XVIII ст. О. Довбуш.
- •25. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі у другій половині XVIII ст.
- •26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.
- •27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні
- •28. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
- •29. Початок національного відродження в західноукраїнських землях XIX ст. «Руська трійця».
- •30. Скасування кріпосного права та російські реформи 60–70 років XIX ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •31. Україна в роки революції 1905–1907 років. Посилення національного гніту в період реакції.
- •32. Україна в Першій світовій війні 1914–1918 рр.
- •34. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918–1920 рр.
- •35. Впровадження більшовиками нової економічної політики в Україні у 1922–1928 рр., її суть та наслідки. Етапи входження України до срср та її статус у союзі.
- •36. Українська модернізація України 1929–1938 рр. Індустріалізація
- •37. Колективізація в Україні 1929–1938 рр. Голодомор 1932–1933 рр. Та його наслідки.
- •38. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30 рр. XX ст.
- •39. Україна в роки Другої світової війни.
- •40. Окупаційний режим в Україні у 1941–1944 роках. Течії антифашистського руху опору в Україні та його внесок у перемогу.
- •41. Відбудова народного господарства України у 1945 – на поч. 50-х рр.
- •42. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х рр. Хх ст. Шістедисятники.
- •43. Україна у період загострення кризи радянської системи середина 60-х – початок 80-х рр. Хх ст.
- •44. Розпад срср й становлення незалежної України 1985–1991 рр.
- •45. Україна в умовах незалежності. Внутрішня та зовнішня політика незалежної України.
14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
Слово "козак" походить з тюркських мов і означає вільна, озброєна людина. У 1489 р. вперше згадується в письмових джерелах про українських козаків у "Польській хроніці" Бєльських. Виникнення українського козацтва - це історично-об'єктивний процес. Спричинили до цього: ─ наявність величезного масиву вільних земель степової зони (Дикого Поля), з багатими природними ресурсами, що потребувало заселення і господарського освоєння; ─ погіршення становища українського народу, що обумовлювало втечі селян і міської бідноти на окраїни Польсько-Литовської держави в пошуках кращої долі. Також туди їхали авантюристи, злодії , шукачі пригод та ін; ─ умови існування, оскільки постійною була загроза нападів татар, обумовлювали потребу до появи у козацтва військової організації. життя, а саме, мали власне господарство, займалися землеробством, скотарством, різними промислами, ремеслами, торгівлею, або тільки військовою справою, також наймалися, займалися здобичництвом та ін.Січ була фортецею, всередині якої - майдан, площа для проведення ради, церква, стовп для покарань, а навколо - великі хати - курені, будинки для старшини, канцелярії, арсеналу, різні майстерні та ін. Всі козаки, що належали до Запорозької Січі, були приписані до куренів, очолюваними курінними отаманами. Традиційно на Січі було 38 куренів. В основу організації Запорозької Січі були покладені широкі демократичні засади. Всі посади на Січі були виборними на один рік, обирали на Різдво на козацькій військовій раді, якій належала вища влада на Січі. Вищу виконавчу владу на Січі мав кошовий отаман, разом з яким обирали військову старшину: суддю, писаря, осавула, які й становили уряд Січі, до них належали і курінні отамани.
!!!15. Українське козацтво в боротьбі проти турецько-татарської агресії в першій чверті XVII ст. Охарактеризуйте Петра Конашевича-Сагайдачного як історичну особистість.
Морські походи козаків. Сміливі виступи козаків у XVI — на початку XVII ст. завдавали відчутних ударів ординцям. Проте їхні грабіжницькі набіги на землі України не припинялися. Із розвитком Запорозької Січі боротьба проти агресії Османської імперії набрала активного наступального характеру. Наприкінці XVI ст. козаки розгорнули наступ на володіння султанської Туреччини та її васала — Кримського ханства, намагаючись перенести воєнні дії на територію ворога. Особливо вдалі морські походи козаків на турецько-татарські фортеці припали на перші два десятиліття XVII ст. Про часи, за яких козацтво здобуло ті блискучі перемоги, говорять як про добу героїчних походів. улітку 1606 р. від козацьких нападів запалало все Турецьке узбережжя Чорного моря. Козаки завдали удару одразу по трьох найміцніших турецьких фортецях — Акерману, Кілії, Варні. Успіх козацьких морських експедицій початку XVII ст. був зумовлений також і талановитим керівництвом. Від середини першого десятиліття майже всі великі морські та суходільні походи козаків очолював Петро Конашевич-Сагайдачний. Про дитячі та юнацькі роки Петра Конашевича-Сагайдачного збереглися надзвичайно скупі відомості. Петро Конашевич-Сагайдачний всіляко прагнув збільшити козацькі сили, розширити реєстр. Чи не найбільша справа Сагайдачного — впорядкування козацького війська. Власне, завдяки діям гетьмана було вперше створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією. Сагайдачний розумів, що в політиці багато важать мирні дипломатичні заходи. За це його поважали при королівському дворі — адже вперше поляки мали справу з авторитетним козацьким ватажком, з яким можна вести переговори і який уміє тримати в покорі козацьку стихію.