22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.

Згубність московської політики щодо України найбільш повно проявилася під час Північної війни, яку Московія з 1700 р. вела проти Швеції. Поставивши собі за мету звільнити Гетьманщину з-під влади Московії, Мазепа з 1706 р. підтримував таємні зв'язки зі шведським королем Карлом XII. У 1708 р. Карл XII почав здійснювати свій давній задум щодо походу на Московію. Похід мав відбутися в напрямку Смоленська і Москви. Початок походу був вдалим. Проте після кількох невдач у серпні-вересні Карл XII відмовився від попереднього плану і вирішив повернути на Україну. Таке несподіване розвиток подій змусило Мазепу відкрито повстати, об'єднавшись зі шведами для спільного ведення війни проти Московії. 24 жовтня 1708 Мазепа виїхав на зустріч з Карлом XII. З ним виступили 4 тис. війська, генеральна старшина і 7 з 12 полковників. Під час переговорів було отримано згоду шведського короля підтримувати визвольну боротьбу козаків. Однак успіх повстання Мазепи залежав від ходу Північної війни. Головний бій шведсько-московської війни відбувся 27 червня 1709 під Полтавою. Битва закінчилася поразкою шведів, а отже, й Мазепи. Але не тільки визвольною боротьбою увічнив своє ім'я гетьман Іван Мазепа. Одним з найважливіших напрямків загальної державної політики Мазепи була культурно-просвітня діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці військової (казни) і власні кошти.

23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.

На Лівобережжі та Слобожанщині розгорталися збройні виступи та повстання проти феодально-кріпосницького ладу і гноблення царизмом українського народу. Не припинялися національно-визвольні рухи й на Правобережжі, спрямовані проти польських поневолювачів. Внаслідок російсько-турецьких воєн землі Правобережної України були розорені. Під час відступу російські війська грабували населення, зганяючи людей на лівий берег Дніпра, а міста руйнували.Перші масові виступи відбулися в 1734-1738 і 1750 pp. на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. А 1768 р. вибухнула Коліївщина — велике народно-визвольне повстання, найвищий етап гайдамацького руху. У відповідь збройному виступу конфедератів1768 р. спалахнуло народне повстання, натхненниками якого були православні священики на чолі з ігуменом Мотронинського Троїцького монастиря М. Значко-Яворським. Послушником до цього монастиря вступив запорозький козак Максим Залізняк. Неподалік, в урочищі Холодний Яр, він зібрав кількатисячне військо й у травні 1768 р. розпочав боротьбу. Гайдамацький рух швидко охопив Київщину, Брацлавщину, частину Поділля та Волині. Повстанці, які налічували до 30 загонів, розправлялися з ненависною шляхтою та євреями-орендарями. Гайдамаки здобули Медведівку, Жаботин, Смілу, Корсунь, Канів, Богуслав, Лисянку та десятки інших сіл. У 1796-1797 pp. виступи селян відбулися у Волинській, Київській, Новгород-Сіверській та Новоросійській губерніях. В 1797-1798 pp. повстали робітники Глушківської мануфактури на Слобожанщині, захопивши підприємство й утворивши орган місцевого самоврядування на чолі з П. Слюсаревим.