- •Тема 4. Нотаріальне провадження з посвідчення безспірних прав, посвідчення та засвідчення безспірних фактів Лекція Зміст
- •Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів)
- •Видача свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів
- •Свідоцтво про придбання з прилюдних торгів нерухомого майна, на яке було накладено арешт.
- •Свідоцтво про придбання заставленого майна
- •Про придбання нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
- •4.Посвідчення безспірних фактів
- •1. Посвідчення угод про відчуження нерухомого майна
- •2. Посвідчення договорів застави
- •Посвідчення договорів довічного утримання
- •4. Посвідчення угод про відчуження частки майна у спільній власності
- •5. Посвідчення договорів відчуження земельних ділянок
- •6. Посвідчення договорів відчуження транспортних засобів
- •7. Посвідчення шлюбних контрактів
- •8. Посвідчення заповітів
- •9. Посвідчення доручень
- •10. Засвідчення вірності копій документів і виписок із них
- •11. Засвідчення справжності підпису на документах
- •12. Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу
- •13. Посвідчення фактів: що громадянин живий; перебування громадянина в певному місці; тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці; часу пред'явлення документів
- •14. Передавання заяв громадян, підприємств, установ і організацій
- •15. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів
- •16. Вчинення морських протестів
- •2. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
- •3. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя
- •4. Видача свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів
- •У к а з президента україни Про Положення про Міністерство фінансів України
- •Функції[ред. • ред. Код]
- •Міністр[ред. • ред. Код]
- •Структура[ред. • ред. Код]
- •Установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства фінансів[ред. • ред. Код]
- •Навчальні заклади Міністерства[ред. • ред. Код]
2. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регулюється ст. 66-69 Закону, ст. 524-564 ЦК України. Свідоцтво про право на спадщину може видавати лише державна нотаріальна контора. За кордоном таке свідоцтво може видавати консульська установа чи дипломатичне представництво. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину, жодними строками не обмежується, і звертатися за одержанням свідоцтва про право на спадщину можна будь-коли після закінчення шестимісячного строку. Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину повинна бути оформлена письмово. Прохання про видачу такого свідоцтва може бути викладене в заяві про прийняття спадщини або в окремій заяві. На підставі поданої заяви в нотаріальній конторі заводиться спадкова справа, де містяться необхідні документи, що підтверджують наявність юридичних фактів на видачу свідоцтва про право на спадщину; у кінці справи підшивається примірник свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному окремо. В обох випадках у свідоцтвах зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видано свідоцтво про право на спадщину. Крім того, за бажанням спадкоємців кожному з них можуть бути видані окремі свідоцтва на певний вид спадщини. Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва про право на спадщину не обов'язкова. Це свідоцтво може одержати представник спадкоємця за дорученням або на прохання спадкоємця його можуть надіслати поштою. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус повинен перевірити, чи правильно складено й посвідчено заповіт, чи відповідає він вимогам закону. У противному разі нотаріус відмовляє у прийнятті заповіту і видачі свідоцтва про право на спадщину. Крім того, нотаріус з'ясовує, чи не скасовано заповіт, про що він робить відмітку. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус перевіряє наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Такими особами є неповнолітні й непрацездатні діти, непрацездатні дружина (чоловік), батьки та утриманці, які незалежно від змісту заповіту успадковують не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них у разі спадкоємства за законом (ст. 535 ЦК України). Для визначення обов'язкової частки спадкоємця треба встановити коло спадкоємців за законом тієї черги, яка за відсутності заповіту закликалася б до спадкоємства. При визначенні обов'язкової частки враховується вартість усього спадкового майна. Із переходом спадкового майна державі заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину надсилає до нотаріальної контори відповідний фінансовий орган, на території якого перебуває спадкове майно. Свідоцтво про право держави на спадщину видається через шість місяців від дня відкриття спадщини. Відмова фінансового органу від спадщини законом не передбачається. Держава стає спадкоємницею в таких випадках: якщо спадкодавець усе майно або частку його заповідав державі; якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо всі спадкоємці відмовилися від спадщини; якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщини; якщо хтось із спадкоємців відмовився від спадщини, і його частка переходить до держави. За видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито в розмірі 0,5 відсотка спадщини.
3.