23.Поясніть фактори формування та оцінки соціально-трудових відносин.

Головною метою соціальної політики є підвищення рівня якості життя громадян на основі стимулювання трудової активності населення, надання кожному працездатному можливості власною працею забезпечувати добробут сім'ї, формувати заощадження і їхнє ефективне інвестування. Соціальний захист - система мір, що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціальне вразливих шарів працездатного населення;Соціальна підтримка - система заходів, стосовно до економічно активного населення, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників;Соціальна допомога - заходи, що являють собою допомогу, як правило, короткочасного характеру, що надається людям, котрі потрапили в екстремальні життєві ситуації, які вимагають додаткових витрат.

Фактором, що регулює соціально-трудові відносини в сучасному світі, є глобалізація економіки, він являє собою процес формування системи міжнародного розподілу праці, світової інфраструктури, світової валютної системи, міжнародної міграції робочої сили. Значним фактором, що визначає процес формування і розвитку соціально-трудових відносин, є закономірності розвитку суспільної праці, які виступають у формах поділу і кооперації праці, зростання продуктивності праці, заміщення праці капіталом. Фактором, що визначає характер соціально-трудових відносини на підприємстві, є життєвий цикл його розвитку.

Основним критерієм оцінки соціально-трудових відносин прийнято вважати якість трудового життя. Якість життя - це характеристика рівня та умов життя населення, яка враховує склад сім'ї, стан здоров'я її членів, їхню соціально-трудову задоволеність.

24.Поясніть особливості формування системи соціально-трудових відносин в умовах переходу до ринкової економіки

Формування нової системи соціально-трудових відносин процес тривалий, який буде мати ряд етапів у своєму розвитку. Процес формування соціально-трудових відносин повинен мати елементи суспільного регулювання, для зменшення наслідків переходу до ринкової економіки.

Перехідний період відбивається на регулюванні соціально-трудових відносин відходом від монополії держави, відмовою від надмірної централізації і переходом до програмно-нормативної регламентації соціально-трудових відносин, яка побудована на принципах демократизації.

Законодавство про працю виступає головним інструментом соціально-трудових відносин, за допомогою якого розробляється і втілюється у життя політика у сфері праці. У цей час Україна має велику законодавчу базу, яка регулює практично всі сфери соціально-трудових відносин. Окрім законодавчого регулювання необхідним є механізм регулювання законодавчих актів. Таким механізмом виступає програмка і нормотворча діяльність державців особі її виконавчих органів (міністерств, відомств, регіональних органів).

У сферу програмно-нормативного регулювання соціально-трудових відносин входять напрями:- умови праці (оплата, охорона праці, відпочинок);- соціальна політика (пенсійне забезпечення, політика підтримки рівня життя населення, диференціації доходів);- зайнятість (реєстрація безробітних, створення нових робочих місць, професійне перенавчання);- міграційна політика (регулювання переміщення робочої сили за кордон і з-за кордону, програми пересе­лення окремих груп населення тощо);- демографічна політика (виплати допомоги вагітним, допомоги на дітей, програми поліпшення здоров'я).