- •Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни
- •I.Теоретична частина Форми організації та напрямки діяльності українських підприємств
- •II. Практична частина
- •2.1. Розрахункове завдання №1
- •2.2. Розрахункове завдання №2
- •2.3. Розрахункове завдання №3
- •2.4. Розрахункове завдання №4
- •2.5. Розрахункове завдання №5
II. Практична частина
2.1. Розрахункове завдання №1
Таблиця 1.1.
Результати розрахунків завдання №1
|
P, грн. |
Q, тис.од. |
TR, тис.од |
|
Еластичність попиту за ціною |
|
2,6 |
9 |
20,7 |
1,65 |
еластичний |
|
1,7 |
15 |
25,5 |
0,9 |
нееластичний |
|
1,3 |
19 |
24,7 |
0,6 |
нееластичний |
|
0,8 |
25 |
20 |
0,4 |
нееластичний |
|
0,5 |
30 |
15 |
0,24 |
нееластичний |
|
0,3 |
34 |
10,2 |
0,66 |
нееластичний |
|
0,25 |
38 |
9,5 |
---- |
---- |
Виручку від продажу товару Х при кожному ціновому значенні визначають за формулою:
TR=P*Q (1.1.)
де P – ціна товару X;
Q – кількість одиниць товару Х.
=2.3*9=20.7
=1.7*15=25.5
=1.3*19=24.7
=0.8*25=20
=0.5*30=15
=0.3*34=10.2
=0.25*38=9.5
Коефіцієнт цінової еластичності попиту визначають за формулою:
(1.2.)
де Q – кількість одиниць товару Х;
P – ціна товару Х.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
2.2. Розрахункове завдання №2
Таблиця 2.1
Результати розрахунків завдання №2
|
Кількість, кг |
Товар Х |
Товар Y | ||||
|
ютиль |
ютиль |
|
ютиль |
ютиль |
| |
|
1 |
57 |
---- |
---- |
163 |
---- |
---- |
|
2 |
135 |
78 |
26 |
356 |
193 |
27,6 |
|
3 |
186 |
51 |
17 |
506 |
150 |
21,4 |
|
4 |
234 |
48 |
16 |
625 |
119 |
17 |
|
5 |
265 |
31 |
10,3 |
737 |
112 |
16 |
|
6 |
287 |
22 |
7,3 |
823 |
86 |
12,3 |
|
7 |
297 |
10 |
3,3 |
846 |
23 |
3,3 |
В умові задачі дано: ціна товару Х дорівнює 3 грн, а ціна товару Y дорівнює 7 грн.
Також відомо, що зазвичай споживач купує 4 одиниці товару Х і 4 одиниці товаруY.
Кількість грошей, яку споживач витрачає на покупку необхідної кількості товарів X та Y, або іншими словами, бюджет споживача можна визначити за формулою:
(2.1.)
де
– ціна товару Х;
Х – кількість одиниць товару Х;
– ціна
товару Y;
Y – кількість одиниць товару Y.
I=3*4+7*4=12+28=40 (грн.)
Корисність, яку споживач одержує від споживання такої комбінації товарів, ми визначаємо за формулою:
(2.2.)
де
– корисність,
яку споживач отримує від споживання
4-х одиниць товару Х;
– корисність,
яку споживач отримує від споживання
4-х одиниць товару Y.
=234+625=859
(ютиль)
Граничну корисність, що одержує споживач від споживання товарів X та Y, ми знайдемо за формулою:
(2.3.)
де
– різниця
між наступною корисністю і попередньою;
– різниця між наступною кількістю і
попередньою.
Гранична корисність, що одержує споживач від споживання товарів X:
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
Гранична корисність, що одержує споживач від споживання товарів Y:
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
Відношення граничної корисності до ціни для кожного з товарів ми визначаємо за формулою:
(2.4.)
Відношення граничної корисності до ціни для кожного з товарів X:
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
Відношення граничної корисності до ціни для кожного з товарів Y:
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
=![]()
При бюджеті 40 грн корисність виявиться максимальною при споживанні 4-х одиниць товару Х і 4-х одиниць товару Y.
Таблиця 2.2
Результати розрахунків завдання №2
|
№ п/п |
Показники |
Результат |
|
1. |
I, грн. |
40 |
|
2. |
|
859 |
|
3. |
Комбінація товарів при якій корисність є максимальною |
X=4; Y=4. |
