5. Логічна структура суджень і тлумачення норм права

Норми права мають накази державної влади, обов'язкові до виконання. У логічному відношенні норми права виража­ються завжди у формі суджень. Одні норми права виражені законодавцем у формі атрибутивних суджень, другі — у формі умовних, треті — у вигляді кон'юнктивних або диз'юнктив­них суджень.

Знання логічної структури суджень, їхньої особливості мають важливе значення для з'ясування змісту правової нор­ми "тлумачення закону" та його застосування. Так, якщо кримінально-правова норма виражена у формі єднально-роз­подільного судження, то для обґрунтування кримінальної відповідальності необхідна наявність у діях особи не всіх перелічених у диспозиції статті ознак, а тільки однієї з них, причому будь-якої. Якщо ж стаття закону (норма права) ви­ражена у формі єднального (кон'юнктивного) судження, то склад злочину у діях особи буде мати місце лише тоді, коли в її діях наявні усі ознаки, зазначені в законі.

Покажемо це на прикладах. Стаття 140 КК України, части­на друга, описуючи кваліфіковану крадіжку, наголошує: "Кра­діжка, яка спричинила значну шкоду потерпілому, і вчинена за попередньою змовою групою осіб або повторно, — карається..."

Тут склад злочину виражений у формі єднально-розпо­дільного судження (S є Р₁, або Р₂, або Р₃). Отже, у діях особи буде склад крадіжки як у тому випадку, коли в її діях будуть наявні усі названі ознаки (Р_1, Р₂ і Р₃), так і в тому, коли в діях обвинувачуваного наявна лише одна, причому будь-яка із перелічених ознак.

Інакше розв'язується питання про наявність чи відсутність у діях обвинувачуваного складу злочину, коли стаття кодек­су, що передбачає той чи інший склад злочину, виражена у формі кон'юнктивного (єднального) судження.

Так, стаття кримінального кодексу, яка передбачає відпо­відальність за спекуляцію, визначає останню так: "Спекуля­ція, тобто скуповування і перепродаж із метою наживи то­варів чи інших предметів". Перша частина цієї статті вира­жена у формі єднального (кон'юнктивного) судження: "Спе­куляцією називається скуповування і перепродаж і т. д (S є Р₁ і Р₂)". Отже, склад спекуляції буде мати місце лише у тому випадку, коли у діях особи наявні обидві ознаки, зазначені в предикаті: і скуповування (Р1), і перепродаж (Р₂). Якщо ж пред­мет думки (дії особи) має одну ознаку, а саме, мало місце тільки скуповування товарів з метою перепродажу, але перепродаж з якоїсь причини не відбувся, то така дія не є спекуляцією (вона буде кваліфікуватися як спроба спекуляції).

Другий приклад. Стаття кодексу, яка перелічує ознаки юридичної особи, виражена у формі кон'юнктивного суджен­ня: юридичні особи, які "...мають відособлене майно, можуть від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, ар­бітражі або у третійськім суді" (S є Р1 і Р₂, і Р₃). Отже, пере­лічені ознаки належать юридичній особі одночасно.