Передмова

Успішне функціонування суверенної, демократичної, соціальної, правової держави вимагає серйозних наукових досліджень у гуманітарній сфері. Така констатація випливає з того, що найбільша відповідальність у справі формування суспільної думки відносно політико-правових змін покладається на фахівців в сфері політики, соціології та права. Вони мають розробити та науково обґрунтувати концепцію правового розвитку країни, основні засади її зовнішньої політики, виробити стандарти освіти. Виходячи з того, що важливими напрямками діяльності сучасної України є адаптація її законодавства до стандартів права ЄС та імплементація норм міжнародного права, наукова діяльність як науково-дослідних центрів, так і освітніх закладів різного профілю, все більше набуває практичного значення. Сьогодні відрив від світових процесів є неможливим і недозволеним. Сучасний фахівець з будь-якої сфери має буди багатостороннім, він повинен вміти міркувати, аналізувати, вистроювати логічні ланцюги. Саме сьогодні теорія і практика приходять до більш тісної взаємозалежності та взаємодії. Саме сьогодні рівень практичного застосування базується на рівні теоретичної підготовки. Звідси, спеціаліст здатний лише відтворювати інформацію, але не готовий до творчої, самостійної роботи, не може бути затребуваний суспільством. Якщо студент під час свого навчання не набув навичок аналітичного мислення, критичного ставлення до дійсності, то до плідної практичної роботи він не готовий. В більшій мірі це стосується правознавців, яким необхідно не лише орієнтуватися в нормах законодавства, але грамотно, лаконічно, точно формулювати свою позицію.

Нажаль, в останні роки, публікації молодих вчених свідчать про те, що рівень правового аналізу та наукової аргументації є незадовільним. Спеціалісти в сфері права вважають, що наукова робота (в тому числі, наукова стаття або магістерська робота) базується на переказі монографій або правових джерел, що припустимим є сенсовий (смисловий) плагіат, що самостійні висновки і обґрунтування є зайвими в їх манускриптах. Більшість наукових робіт не відповідають критеріям новизни, практичної значимості, актуальності. В такому стані сучасні українські правові дослідження не є конкурентоспроможними на ринку наукових послуг в Європі. В цій ситуації майбутнє Болонського процесу в Україні є заздалегідь вирішеним.

Враховуюче вище сказане, вважаємо, що основною метою курсу "Методика та методологія наукових досліджень" має бути отримання студентами чітких уявлень про: сутність наукової роботи, методику здійснення правових досліджень, стандарти наукового висловлювання і оформлення своєї позиції. Досягнення цієї комплексної мети передбачає виконання наступних завдань:

• отримання і систематизація основних теоретичних та концептуальних підходів щодо розуміння права;

• формування в студентів чіткого уявлення про форми і методи правових досліджень;

• створення навчальної ситуації з метою провокації у студентів необхідності мислити самостійно, творчо, незалежно;

• озброєння студентів знаннями термінології права на поняттєвому та лінгвістичному рівні;

• отримання навичок щодо логіки правового дослідження;

• вивчення методики роботи над документальним та науковим матеріалом з права;

• методика написання тексту наукової роботи з правознавства.

Враховуючи те, що організація і проведення правових досліджень не можливі без чітких уявлень про загальні методи наукового пізнання, про логіко-поняттєву систему наукових категорій та інститутів, в змістову основу курсу "Методика і методологія правових досліджень" покладені напрацювання спеціалістів в сфері юриспруденції, філософії, мовознавства. Автори курсу широко використовують роботи видатних українських та іноземних науковців теоретиків права: Алексєєва С.С., Керімова Д.А., Нерсесянца В.С., Скакун О.Ф.; юристів-міжнародників: Лукашука II., Мережка О.О., Ризмана М., Т.; філософів Спиніна М.О., Добросельского К.М., філологів Артикуци Н.В., Прадіда Ю.Ф.

На вивчення матеріалів курсу "Методика та методологія наукових досліджень" відведено 24 аудиторних годин (з них 8 годин лекційних, 4 - семінарських, 11 індивідуально-консультативн робота під керівництвом викладача).

Протягом семестру студенти виконують 2 домашні контрольні роботи та 1 аудиторну контрольну роботу. Кульмінаційною точкою участі в даному курсі має бути написання міні-есе за темою магістерської роботи (підсумкова домашня контрольна робота).