Висновок

Валютне право України перебуває у стадії формування, на яке впливають різні чинники, зокрема, наявність залишків минулої (радянської) правової системи та негативних елементів сучасної (внутрішня незбалансованість, суперечливість норм), тенденції розвитку (рівність суб’єктів права усіх форм власності, посилення матеріальної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів), нові економічні та політичні умови функціонування держави. Останнє поки що проявляється переважно у формі напрямків і тенденцій у розвитку валютного права України. В його розвитку можна виокремити наступні найбільш суттєві напрямки:

1. Зміни норм валютного права, що зумовлені переходом економіки до ринкових відносин

2. Посилення матеріальної (фінансової) відповідальності за порушення валютного законодавства.

3. Спрямованість правового регулювання на встановлення більшого розмаїття у формах та методах валютної діяльності.

4. Норми валютного права, які закріплюють повноваження державних органів у галузі валютного регулювання і валютного контролю, повинні відображати конституційний принцип поділу влади.

5. Активна участь України та її резидентів у валютних правовідносинах (в умовах наявного зростання на світових на національних валютних ринках ризикових ситуацій) потребує принципово нових підходів до правового регулювання валютних ризиків на міждержавному й національному рівнях, чіткої регламентації існуючої практики застосування валюти як кредитно-розрахункового засобу.

Зазначені тенденції набудуть свого подальшого розвитку, незважаючи на те, що вони потребують свого поглиблення та закріплення. При цьому потрібно враховувати й те, що розвиток валютного права в цілому повинен відповідати нормам міжнародного права та сприяти створенню відповідних умов для їх реалізації, утвердженню прав і свобод людини.

Щодо валютного регулювання та контролю можна зазначити наступне:

За роки існування валютного ринку в Україні розроблена законодавча та нормативна база, а також створені інституціональні форми організації валютних відносин. Тому можна вважати, що в державі існує національна валютна система як державно-правова форма організації валютних відносин, яка встановлює певний порядок здійснення валютних операцій, купівлі-продажу, вивезення-ввезення іноземної валюти та валютних цінностей, валютні курси, організації валютного контролю тощо.

Правові засади валютного регулювання в Україні закладені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993р. №15-93, згідно з яким Національний банк України було визначено головним валютним органом країни та покладено на нього виконання функцій щодо формування на підставі загальної економічної політики держави принципів і стратегії валютного регулювання, ліцензування діяльності з валютними цінностями, розробки і впровадження системи курсоутворення та здійснення контролю за виконанням правил валютних операцій.

Складовими національної валютної системи є національна грошова одиниця, режим курсоутворення та умови конвертованості національної грошової одиниці, валютні нормативи й обмеження, система валютного регулювання і контролю, міжнародна ліквідність держави, регламентація готівкового і безготівкового обігу іноземної валюти, організація біржового та позабіржового валютних ринків, система міжнародних розрахунків, ліцензування операцій з валютними цінностями тощо.

Відповідно до чинного законодавства, операції з іноземною валютою в Україні здійснюють комерційні банки, які мають генеральну ліцензію, видану Національним банком України.

Визначальна проблема для вітчизняної економіки – проблема відпливу капіталу. Для її вирішення в роботі запропоновано наступні заходи:

- необхідно вдосконалити систему ліцензування зовнішньоекономічної діяльності: займатися зовнішньоекономічною діяльністю можуть лише ті фірми, які мають тривалий досвід роботи на внутрішньому ринку, бездоганну податкову і кредитну історію;

- використовування факторингу. Впровадження в Україні факторингових операцій дасть змогу вітчизняним експортерам отримувати достовірну інформацію про фінансово-господарський стан закордонних партнерів перед укладанням експортних контрактів та гарантовано одержувати платежі за експорт продукції, що загалом сприятливо вплине на стан національної економіки.

- поряд із запропонованими організаційними та фіскальними методами боротьби із приховуванням валютної виручки, необхідно детально розробити комплекс макроекономічних заходів щодо стимулювання повернення валютної виручки з-за кордону та її інвестування в економіку України.

На закінчення можна додати, що валютне регулювання і контроль в нашій державі є досить ефективним. Однак, для подальшого розвитку необхідні певні трансформації як в валютній, так і в виробничій сфері, це зумовлено перш за все об’єктивними умовами сучасного стану економіки України та її перехідною формою розвитку.