Тема 21. Основні сучасні концепції держави і права

Семінар

План семінарського заняття

1. Основні сучасні концепції держави і права.

2. Теорія правової держави.

3. Теорія „держави загального благоденства”.

4. Теорія еліт.

5. Фашистські ідеї державності.

6. Теорія національної держави.

7. Характеристика теорії природного права.

8. Основні ознаки соціологічної школи права.

9. Характеристика марксистської теорії права.

Теорія солідаризму (Л. Дюгі) розглядає державу як засіб забезпечення соці­альної солідарності, досягнення консенсусу на основі узгодження ін­тересів і потреб всіх соціальних верств. Відкидається ідея класової боротьби, революційного шляху розвитку суспільства.

Ідея держави «загального благоденства» (Дж. Кейнс ) передбачає активний дер­жавний вплив на економічне і соціальне життя, стабілізацію госпо­дарських, виробничих і політичних процесів. Згідно з цією концепцією панування приватної власності та вільної конку­ренції призводить до різкого майнового і соціального розмежування населення. Держава повинна брати активну участь в регулюванні економічних процесів з метою забезпечення кожному достатнього життєвого рівня.

Теорія плюралістичної демократії (Г. Ласкі, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Р. Ален) передбачає, що сучасна держава являє собою сукупність соціальних груп і прошарків, які виникають внаслідок певних інтересів. Для захисту своїх інтересів ці спільноти утворюють різні об'єднання громадян, які,в свою чергу, через свої "зацікавлені групи" чи "групи тиску" (страти) впливають на політичну владу, домагаючись реалізації своїх інтересів (потреб).

Теорія еліт (Г. Моска, В. Паретто, Р. Міхельс) говорить, що народні маси не здатні здійснювати владу, управляти суспільними справами. Ця фун­кція покладається на еліту. Еліта розглядається як меншість суспіль­ства, що являє собою привілейовану групу, наділену особливими психологічними, розумовими, соціальними і політичними якостями, яка безпосередньо бере участь у використанні державної влади або активно впливає на її здійснення. Еліта утворюється в трьох голов­них сферах суспільного життя — політичній, економічній та інтелек­туальній — шляхом висування індивідів, які досягли у своїй справі найбільших успіхів.

Теорія конвергенції — (від лат. convergo — зближуватись) — одна із соціологічних концепцій, висунутих у 50-60 роках ХХ ст., яка об­стоювала ідею неминучості зближення у вік НТР двох соціальних систем — капіталізму і соціалізму та створення на цій основі зміша­ного суспільства із змішаним типом держави (Р. Арон, Д. Гелбрейт, П. Сорокін, Я. Тінберген).

Технократична доктрина (Т. Веблен, Г. Скот, Ф, Тейлор, Г. Саймон, Д. Бел, Б. Беквіт, Ж. Бжезінський) заснована на ідеї влади, що спирається на знання, компетентність. В індустріальному суспільстві в умовах великого механізованого виробництва з'являється прошарок техніч­них спеціалістів. Згідно з цією доктриною цей процес переноситься на державне управління, яке має здійснюватись на основі технічних засобів особливою верствою вищих функціонерів, які володіють спе­ціальними знаннями.

Теорія національної держави в сучасній науці розцінюється неод­нозначно. Найчастіше вона асоціюється з досить небезпечними ідея­ми націоналізму, національної винятковості одних націй на протива­гу іншим. В умовах багатонаціональних держав необхідно обов'язко­во враховувати інтереси не лише титульної нації, але й національних меншостей.

Фашистські ідеї державності – це сукупність найреакційніших політичних ідей, націлених на виправдання й заохочення расизму, тоталітаризму, вождизму, культу грубої сили. Основними ідеями німецького фашизму були такі: проповідування і втілення в життя расизму, тобто поділ людей за біологічними і соціальними ознаками на раси (вищі і нижчі); загарбання й перетворення на рабів народів інших країн для поширення арійської раси та забезпечення життєвого простору; підтримка тоталітарної держави; обґрунтовування і ідеалізація ідеї вождизму; проголошення "націонал-соціалізму", сутність якого зводиться до заперечення конкретного індивіда і злиття його з суспільством у вигляді фашистської держави.

Теорія соціально-правової держави розглядає державу, діяльність якої заснована на праві, що виражає ідеї гуманізму, справедливості, формальної рівності та свободи, вищою соціальною цінністю в якій визнаються права людини. Соціально-правова держава забезпечує повноцінний захист та ре­алізацію всього комплексу прав і свобод людини і громадянина. Це держава, в якій на першому місці знаходиться право і закон, що від­дає перевагу правам особистості, а не владі державного апарату. Ос­новним ядром у правовій соціальній державі є універсальний меха­нізм правового і соціального захисту.

Нормативна теорія праворозуміння ототожнює право із законом, вказуючи на його примусовий характер. Право розглядається як сукупність правових норм встановлених або санкціонованих державою та спрямованих на регулювання суспільних відносин.

Теорія природного права. Згідно з природно-правовим підходом (юснатуралізм) право за своєю природою, змістом, суттю і поняттям є природним і належить людині від народження.

Класова (марксистська) теорія грунтується на історико-матеріалістичному вченні про суспільний розвиток, а також на класовому трактуванні держави і права. В узагальненому вигляді право прибічники цієї теорії визначали як зведену в закон волю панівного класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя пануючого класу.

Самостійна робота

Психологічна теорія права

Її представники (наприклад, Петражицький) розглядають право як психологічне явище, що корениться в людській свідомості. Представники цієї теорії вважали, що право являє собою особливого роду складні емоційно-інтелектуальні психічні процеси, що відбуваються в психіці індивіда.

Суть права ними визначалася через психіку людини. Не можна видавати закони без урахування соціальної психології індивіда. Право опосередковує їх, живе в них, проявляє через них свою ефективність.

Індивідуальна робота

Інтегративний підхід до праворозуміння (концепція широкого праворозуміння)

Її представники розглядають право як сукупність правил, що визнаються в даному суспільстві, спрямованих на забезпечення соціальної справедливості. Інтегративний підхід враховує і поєднує в собі все найбільш цінне і актуальне з інших концепцій права. Прихильниками широкого інтегративного підходу до право розуміння є П.С. Явіч, Л.С. Мамут, В.А. Туманов, М.І. Козюбра та ін.

Питання для самоконтролю

1. Вкажіть на причини щодо існування різноманітних концепцій держави і права

2. В чому полягає сутність концепції правової держави ?

3. Охарактеризуйте концепцію соціальної держави

4. Які особливості нормативного підходу до праворозуміння?

5. В чому полягає сутність класового підходу до визначення поняття «право»

6. Охарактеризуйте концепцію природного праворозуміння

7. Які характерні особливості концепції широкого праворозуміння

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

Модульний контроль№ 1

Варіант№1

1. Предмет та методологія теорії держави і права

2. Види правового статусу особи

3. Механізм держави – це …

Варіант№2

1. Функції науки теорії держави і права

2. Визначення та елементи правового статусу особи

3. Державний апарат – це …

Варіант№3

1. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права

2. Поняття та ознаки правової держави

3. Функції держави – це…

Варіант№4

1. Поняття суспільства і його структура

2. Поняття та принципи організації державного апарату

3. Демократичний політичний режим - це…

Варіант№5

.

1. Поняття, ознаки та структура громадянського суспільства

2. Поняття та елементи форми держави

3. Унітарна держава – це…

Варіант№6

1. Основні причини виникнення держави

2. Форми і методи здійснення функцій держави

3. Предмет теорії держави і права – це…

Варіант№7

1. Поняття та ознаки держави

2. Поняття та класифікація функцій держави

3. Правова держава – це…

Варіант№8

1. Поняття та структура політичної системи суспільства

2. Класифікація конституційних права і свобод громадян України

3. Методи теорії держави і права – це…

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
Кількість балів за виконані правильно завдання МКР	Загальна оцінка за МКР в балах, яка виставляється в журнал (за 5-бальною системою оцінювання)
14 - 16	«5»
9 - 13	«4»
5 - 8	«3»
0 - 4	«2»

• Отже, оцінка 5 балів ставиться студенту, який показує глибоке розуміння суті поставлених питань, повністю висвітлює три завдання або допускає незначні помилки.

• оцінка 4 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінологічним апаратом дисципліни, але допускає незначні помилки в другому і третьому завданнях;

• оцінка 3 бали ставиться студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, робить багато помилок при відповіді на поставлені питання;

• оцінка 2 бали ставиться студенту ,який не знає суті поставлених питань ,при викладенні навчального матеріалу допускає грубі помилки.

При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується правильність її оформлення, грамотність і охайність написання.

Модульний контроль№2