Тема 1. Предмет, метод та функції науки теорії держави і права

Теорія держави і права – це фундаментальна юридична наука, предметом вивчення якої є основні і загальні закономірності щодо виникнення, розвитку і функціонування держави і права та різноманітних державно – правових явищ. Вона розробляє поняттєво – категоріальний апарат як для «себе», так і для всієї юриспруденції.

Особливості теорії держави і права знаходять своє відображення не лише в її предметі, але й в системі методів, які визначаються як різноманітні способи, прийоми та підходи щодо вивчення держави і права, а також державно –правових явищ. До системи методів теорії держави і права відносять: філософські, загальнонаукові, приватно-наукові і приватноправові методи.

Теорія держави і права характеризується і відповідними функціями, які представляють собою основні напрямки її дії щодо вирішення завдань поставлених перед нею.

В процесі дослідження державно – правових явищ простежується тісний взаємозв’язок теорії держави і права з системою суспільних наук та юридичних зокрема.

Тема 2. Поняття, походження і розвиток держави

Держава представляє собою особливу політико – територіальну організацію, яка виражає інтереси всього народу(в демократичному суспільстві) або інтереси економічно пануючого класу ( в експлуататорському суспільстві) і характеризуються такими ознаками: наявність державної влади, територія, суверенітет, символіка, фінансово – грошова система., мова та національна культура.

Розрізняють декілька підходів щодо типологізації держави, а саме: цивілізаційний та формаційний.

Тема 3. Суспільство, держава, право, громадянин

Суспільство –це певна організація людей, які об’єднують в різні соціальні групи завдяки спільним завданням та меті їх діяльності, що вступають у різноманітні соціальні відносини, мають свою структуру і складають єдиний соціальний організм.

На певному історичному етапі розвитку виникає необхідність формування громадянського суспільства, як суспільства вільних і рівноправних громадян, а також їх добровільних об'єднань, що функціонують на основі права поза безпосередні втручанням держави .

Економічною основою розвитку громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва, яка може існувати в індивідуальних та колективних формах.

Структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності – класові, етнічні, демографічні, професійні тощо.

Держава, приймаючи систему юридичних норм визначає масштаб поведінки , в межах якого функціонують всі учасники суспільного життя. А громадянське суспільство , в свою чергу, допомагає державі здійснювати її завдання та функції.

Тема 4. Держава і політична система суспільства

Політична система суспільства розглядається як сукупність державних організацій, громадських об'єднань, трудових колективів, що здійснюють функції щодо реалізації політичної влади.

Центральним місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона володіє суверенною владою, виступає офіційним представником всього народу, розповсюджує свої владні веління на всіх осіб, які перебувають на її території та характеризується іншими ознаками.

Держава сприяє створенню громадянського суспільства і підпорядковує свою діяльність його служінню. Вона забезпечує рівні для всіх можливості у сферах життєдіяльності людей, ґрунтуючись на принципі соціальної справедливості.