Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція_1_ЕТП_Ост.вар. _для друку_09.02.2015.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
176.64 Кб
Скачать

Примітки

1. Р. Позер – професор права і суддя Апеляційного суду 7-го округу США, брав активну участь у випуску журналів: «Journal of Law and Economics» (1958), «Journal of Legal Studies (1972).

Йому належить праця «Економічний аналіз права», яка у США витримала п’ять видань за період 1972-2004 рр. В Україні перекладена С. Савченко українською мовою ця праця вийшла одним томом – 862 с. (Харків: Акта, 2003). В Росії у перекладі на російську за редакцією В. Тамбовцева вона вийшла у 2 т. Т.1 – 544 с., Т.2 - 464 с. (М.:ИНФРА-М,2005).

Праця Р. Познера розцінюється як підручник і як наукова монографія: в ній здійснено економічний аналіз практично всіх галузей права, як цивільного, так і кримінального, а також процесуального.

2. Шмаков А.В. Экономический анализ права: учеб пособие. Ч.1 / А. В. Шмаков. – Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2005. – 136 с.

3. Познер Р.А. Экономический анализ права: В 2-х т. / Пер. с англ.Под ред.. В.Л. Тамбовцева. – СПб, 2004 [Тамбовцев. От редактора].

Короткі підсумки

1. До початку 60-х років, коли у США почала розвиватись дисципліна, яка отримала назву «економіка права», співпраця економістів і юристів обмежувалась вирішенням завдань в тих областях, де цілі і сутність правової доктрини формувалась в економічних термінах, наприклад, у сфері антимонопольного законодавства, регулювання підприємств комунального господарства, оподаткування.

У 60-х – на початку 70-х років відбувається відродження інтересу до економічної теорії права завдяки внеску чотирьох вчених, які вважаються основоположниками дисципліни «економіка і право»: Г. Беккера, Г. Калабрезі, Р. Коуза і Р. Познера. У 70-х роках у США відбувається остаточне становлення економіки права.

У другій половині 70-х років розпочинається період критики нової дисципліни, який продовжувався до 1983 року, однак вона вистояла, стала більш зрілою і консолідованою.

Американські витоки економіки права не заважили її розповсюдженню на європейському континенті, де панує інша правова традиція – континентальне право. В даний час у Європі економіка права – це цілком сформована сфера досліджень. Серед європейських країн найбільш продвинутий рівень даної дисципліни спостерігається у Німеччині, Голландії, Італії, а також у Скандинавських країнах.

В Україні лише останнім часом спостерігається певний інтерес до економіки права (економічної теорії права). Крім розвитку напряму «економіка права» («економічна теорія права») відбулося виділення «економічного права» як галузі внутрішньодержавного права (шляхом об’єднання таких галузей права, як фінансове, підприємницьке та інших галузей права).

2. У двох назвах - економічне право (або право економіки) і економічна теорія права (або економіка права) акценти є різними, але взаємопов’язаними. У розвиток напряму економіки права (економічної теорії права) значний внесок зробили економісти, а юристи на певному етапі активно посприяли його формуванню.

Економічна теорія права це: 1) інтегрована економіко-правова галузь науки, яка спрямована на створення та розробку нової конструкції права як суспільного блага; 2) перспективний напрям розвитку суспільної науки, основні положення якої можуть бути застосовані для вибору правових рішень з урахуванням їх економічної ефективності.

Предметом дослідження економічної теорії права виступає економічна поведінка, що здійснюється в умовах правових обмежень, та економічна логіка виникнення і функціонування правових норм.

Оскільки в основі побудови макромоделі економічного права знаходяться норми конституційного, фінансового та підприємницького (господарського) права, предмет економічного права подається вченими ширше. Це економічні відносини, реалізовані як публічними, так і приватними суб’єктами економічної діяльності у процесі перерозподілу фінансових і нефінансових активів, а саме матеріальних ресурсів країни.

3. Економічна теорія поділяється на позитивну і нормативну. Позитивна економічна теорія пояснює світ таким, яким він є; дозволяє передбачати, як зміниться поведінка людей у відповідь на зміни в законах. Позитивна економічна теорія не залежить від етичних позицій і тому може бути «об'єктивною» економічною наукою.

Нормативна економічна теорія прагне змінити світ, зробити його кращим. Вона відповідає не на питання: «Що є?», а на питання: «Що має бути?». При цьому нормативна економічна теорія використовує результати позитивного економічного аналізу, доповнюючи їх ціннісними судженнями щодо того, якими повинні бути цілі суспільства.

Економічна теорія права також поділяється на позитивну (аналізує поведінкові реакції економічних агентів на зміни у структурі стимулів, що відбуваються в результаті змін правової норми) та нормативну (визначає, якими повинні бути правові норми, аби вони відповідали критеріям економічної доцільності).

4. Основною передумовою економічної теорії права (економічного аналізу права) є припущення про те, що люди поводяться як раціональні економічні агенти, що прагнуть максимізувати рівень задоволення своїх потреб, тобто особисту вигоду. Ця передумова про поведінку людини має на увазі, що людина реагує на стимули, тобто якщо ціна якогось блага зросла, а інші ціни залишилися незмінними, то люди придбають меншу кількість даного товару. Зворотне співвідношення між ціною блага й попитом на нього - це найпоширеніше передбачення економічної теорії.

5. Здійснюючи вибір, раціональний індивід повинен оцінити альтернативи. Економічна цінність блага, послуги чи діяльності вимірюється готовністю індивідів заплатити (грошима або натурою) за її придбання. Економічна цінність ресурсів, використовуваних на будь-які цілі, включає витрати, що є рівними цінності їх найкращого альтернативного використання, тобто це альтернативні витрати.

Поняття альтернативних витрат поєднує в собі, таким чином, і поняття обмеженості ресурсів, і необхідність вибору між конкуруючими потребами.

6. На ідеальному ринку конкуренція приводить до встановлення рівноваги між попитом на яке-небудь благо і його пропозицією. Коли ж попит та пропозиція не збалансовані, ціни виконують роль сигналу виробникам і споживачам про необхідність змінити поведінку, тобто приводять ринок до рівноваги, примушуючи учасників ринку до взаємного узгодження своїх планів. Ціна - це механізм розміщення ресурсів, який надає інформацію ринку, а ціна, при якій досягається рівновага попиту та пропозиції блага, дорівнює його альтернативним витратам.

7. Економічний підхід має ще дві відмітні риси.

По-перше, він має справу із граничними величинами, тобто аналізує і оцінює ефективність невеликих змін у системі, яка в цілому є стабільною.

По-друге, цей підхід приділяє основну увагу стимулам, які діють ex ante, тобто перше ніж відбулася подія, що вимагає втручання правової системи. Тому право оцінюється економістами з погляду стимулів, які воно створює, а не як механізм розв’язання суперечок, що характерно для традиційного правознавства.

Такий підхід цілком узгоджується передумовою економічного аналізу про раціональність індивіда: раціональний індивід приймає рішення, ґрунтуючись на очікуваннях майбутнього.

8. Економічна теорія права припускає, що люди реагують не тільки на ціни тих благ, які можна придбати на ринку, але й на правові норми, які розглядаються як система «неявних цін». Ці «неявні ціни» створюють позитивні стимули для одних форм поведінки (наприклад, вживання заходів обережності проти невиконання договору) і подавляють інші форми поведінки, змушуючи людей платити за них високу ціну (наприклад, злочинну діяльність або необережну поведінку).

Подібно ціновому механізму, правова система регулює розміщення обмежених ресурсів. Люди, що діють у рамках правової системи, як і покупці на ринках, куплять менше товару, якщо ціна на нього зросла, і будуть купувати більше товару, якщо ціна знизиться. Благами тут виступають певні форми поведінки, які підлягають правовим санкціям (наприклад, невиконання договорів, недотримання заходів обережності або злочинна діяльність), а ціною є санкція, що передбачена правовою нормою.

Таким чином, змінюючи правила, що регулюють життя в суспільстві, можна вплинути на поведінку людей, а, отже, і на економічні результати, які будуть отримані цим суспільством.