
- •Тема 1. Економічна теорія права: становлення, розвиток, сучасний стан
- •1.1. Логічно-Тезовий виклад питань для розгляду на лекції
- •1.3. Короткі підсумки
- •Примітки
- •1.1.2. Основні передумови економічного підходу до права
- •Примітки
- •1.1.3. Позитивна й нормативна економічна теорія права
- •Примітки
- •1.1.4. Економічний і юридичний підходи до аналізу права
- •1.2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
- •1.2.1.Значення у статті Рональда Коуза «Проблема соціальних витрат» для розуміння економічного підходу до права
- •Примітки
- •1.2.2. Використання економічної теорії для анадізу юридичної проблеми у праці Гвідо Калабрезі «Деякі міркування про розподіл ризику й законодавство про ненавмисне заподіяння збитку»
- •1.2.3. Аналіз неринкової поведінки у статті Гері Беккера «Злочин і покарання: економічний підхід».
- •1.2.4. Правові питання у праці Річарда Познера «Економічний аналіз права»
- •Примітки
- •Короткі підсумки
- •Список рекомендованої літератури
1.2.4. Правові питання у праці Річарда Познера «Економічний аналіз права»
Праця Річарда Познера [1] «Економічний аналіз права» наочно продемонструвала, що економічний аналіз продуктивно може застосовуватись практично до всіх галузей права.
Значення цієї книги:
- з її виходом у світ напрямок Law and Economics одержав свого роду енциклопедію основних результатів, отриманих у цій області економічною теорією;
- вона являє собою підручник, причому підручник, призначений не економістам, а юристам.
Цим пояснюється якісний, словесний характер викладу більшості аналітичних постановок, мінімальне використання формул і графічних моделей.
Р. Познер успішно використовує економічний підхід у питаннях власності (включаючи інтелектуальну власність), в контрактному і сімейному праві, при обговоренні правових проблем державного регулювання ринку (антимонопольне законодавство, трудові відносини і ін..), в судових процедурах, у конституційному праві і т.п. Познер також стверджує, що економічний аналіз може застосовуватись і при тлумаченні законів.
Р. Познер аргументовано довів, що юридичні правила й судові рішення можна вдосконалити, зробити їх несуперечливими шляхом введення економіко-логічного обґрунтування. Доктрини загального права відповідно до його досліджень узгоджуються з досягненням ефективності.
Серед іншого, він зробив те, чого не зумів зробити Р. Коуз, - сформулював правило, використання якого дозволяє приймати ефективні рішення [2, с. 9]. Юридичні правила повинні імітувати ідеальний ринок - розподілити права власності так, як це робив би ринок при відсутності трансакційних витрат, тобто в ситуаціях високих трансакційних витрат суду варто наділяти законним правом ту сторону, яка цінує його вище.
В американських університетах економічна теорія викладається майбутнім юристам у настільки ж (порівняно) невеликих обсягах ( в Україні останнім часом економічна теорія не викладається зовсім).
Саме тому перший розділ книги присвячений стислому викладу фундаментальних положень економічної теорії, виходячи з яких читачі-юристи зможуть самі набути відсутні у них економічні знання, звернувшись до відповідних підручників. Що ж стосується читачів-економістів, то для них ці вступні глави також становлять певний інтерес, оскільки в них детально обговорюються питання, яким у підручниках для економістів приділяється зазвичай мало уваги.
Поява підручника з економічному аналізу права заповнила останній пробіл у конституюванні Law and Economics як повноцінного наукового напрямку: у ньому почали працювати не тільки вже діючі дослідники, але і дослідники початківці, причому коло останніх стало інтенсивно поповнюватися.
У даний час курси, присвячені економічному аналізу права, викладаються практично у всіх американських університетах, ця дисципліна поступово проникає в європейські університети, всі юридичні журнали американських університетів систематично друкують статті, що стосуються області економічного аналізу права.
Отже, напрямок «право й економічна теорія» стало цілком визнаною складовою сучасної юридичної (і економічної) освіти. Багато вчених і практиків оцінюють його як провідну інтелектуальну традицію в сучасній західній юридичній науці [3]