Meтoдмaтepiaли ПРИКЛАДНА МЕХАНІКА / METOD1 / LEM18_21
.DOC
![]()
Перевірка по
невикористаному рівнянню
;
,
тобто сили реакцій в стержнях визначені вірно. Вони одержані додатніми, тобто початкові напрямки їх вибрані правильно. Таким чином, стержень 1 розтягується, а стержні 2 і 3 стискуються.
Згідно принципу рівноваги дії і протидії (згідно з третім законом Ньютона) і враховуючи прийняте в опорі матеріалів правило знаків для розтягуючих і стискуючих сил, запишемо:
;
;
.
Знаки сил N
,
N
,
N
врахуємо на мал.9. і в подальших розрахунках
Мал.9
Застосовуючи метод перерізів, поздовжні (внутрішні) сили переводимо в розряд зовнішніх і складаємо рівняння рівноваги стержнів
;
![]()
;
;
![]()
Вибираємо перерізи стержнів. З рівняння міцності
,

а) допустиме напруження
; Приймаємо
=180
Н/мм2
.
б) необхідні площі поперечних перерізів
;
![]()
![]()
в) вибір перерізів
1 стержень
1)
круглий переріз
![]()
По ГОСТ
2590-71
найближчі значення
=55мм,
=2375
мм2;
=58мм,
=2640
мм2
Перевіряємо круг
=55
мм:

тобто перенапруга менше 5%, що допустимо.
Перевіряємо круг
=58
мм.
![]()
тобто недонапруга складає 6,8%.
Таким чином, можна прийняти
=55
мм,
=2375
мм.2
2)
квадратний
=2468
мм2
;
![]()
По ГОСТ
2591-71
приймаємо
=50
мм,
=2500
мм2
3) кутиковий (з 4-х кутиків)
;
![]()
По ГОСТ
8609-72
вибираємо рівнополочну кутикову прокатну
сталь №
7,0, перерізом
b
x
b
x
d
=
70 х
70 х
4,5 мм,
=6,20
см2
4) швелерний
![]()
по
ГОСТ 8609-72 вибираємо швелер №20а, h
b=200
80мм
=25,2см![]()
![]()
5)
двотавровий
;
по ГОСТ
8239-72
вибираємо двотавр
№ 18 , h
b=180
х
100мм,
=25,4
см2
2-й стержень
1)круглий переріз
,
;
по ГОСТ 2590-71
![]()
![]()
2)
квадратний
;
![]()
по ГОСТ 2591-71
приймемо
=38мм,
=1444мм![]()
3)
кутиковий (з
4-х кутиків)
![]()
по ГОСТ
8509-72
приймаємо кутик
№5, переріз
50 х
50 х
4 мм,
=3,89см2.
4)
швелерний
по ГОСТ
8240-72 вибираємо
швелер №14,
![]()
5)
двотавровий
![]()
по ГОСТ
8239 -72
вибираємо двутавр
№12, h
b=120
х
64 мм,
![]()
Аналогічно підбираються розміри перерізу і для стержня Ш. Визначаємо деформацію стержнів
;
;
;
![]()
Примітка. В деяких підручниках і посібниках для розв’язування прикладів з опору матеріалів інколи в приведених прикладах при визначенні зусиль в стержнях не витримується послідовність "реакція-зусилля-поздовжня сила" або не робиться різниці між внутрішнім зусиллям (поздовжньою силою N ) і зовнішніми силами, що на нашу думку, методично неправильно .
При розв’язуванні прикладів цього типу схеми зусиль в стержнях і повздовжніх сил (мал.9) за їх простоти можна не приводити.
В усіх розглянутих прикладах по цій темі і в послідуючих темах перед побудовою епюр був напис " поле епюри" і "мірило", що необов’язково при розв’язуванні прикладів. Вони приводяться тільки лише з метою виробити у студентів навики в виборі положення вісі (базису) епюри і в правильному використанні поля креслення і можуть приводитись тільки в чернетках. Мірило приведене як приклад для побудови епюр на листі формату А4.
КРУЧЕННЯ.
Основні положення.
Деформація кручення прямого бруса викликається зовнішніми парами сил, діючих у площинах, перпендикулярних вісі бруса. Моменти зовнішніх пар називають зкручуючими і позначають m. У загальному випадку на брус можуть діяти декілька зкручуючих моментів, прикладених у різних перерізах та взаємно зрівноважених. У простому випадку кручення має місце під дією двох рівних по величині та протилежних по напряму пар сил, прикладених в перерізах, перпендикулярних вісі бруса. Брус при крученні називають валом.
При крученні у
поперечних перерізах бруса внутрішні
сили зводяться до одного силового
фактору
- крутного
моменту (КМ).
Крутний момент є результуючий момент
дотичних сил, виникаючих у поперечному
перерізі бруса відносно його поздовжньої
вісі. Позначається крутний момент М
або
.
При розрахунку бруса на кручення необхідно знати величину крутного моменту у будь-якому поперечному перерізі. Закон зміни крутних моментів по довжині бруса подається у вигляді графіка (діаграми) - епюри крутних моментів.
Величина крутних моментів може бути визначена через зовнішні крутні моменти, а саме: крутний момент у довільному поперечному перерізі чисельно дорівнює алгебраїчній сумі крутних моментів, діючих на частину бруса по один бік від вибраного перерізу.
![]()
Знак крутного моменту фізичного змісту не має і загальноприйнятого правила знаків для нього не існує, але для конкретності при побудові епюр домовимось про слідуюче правило знаків: крутний момент вважаємо додатнім, якщо при погляді з боку перерізу результуючий момент зовнішніх пар, прикладених до частини бруса, що розглядається , буде спрямований проти ходу годинникової стрілки. Це рівносильне тому, що при погляді спостерігача з боку перерізу зкручуючі (зовнішні) моменти, які спрямовані за годинниковою стрілкою, слід вважати додатніми, а спрямовані проти - від'ємними (мал.10).
При побудові епюри
величини
крутних моментів відкладають
перпендикулярно прямій, паралельній
вісі бруса (бази епюри). Умовимося
відкладати додатні КМ угору від бази
епюри, а від'ємні
- вниз
. Кожна
ордината

