Первинні засоби пожежегасіння

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів , застосовують первинні засоби пожежогасіння. До них належать:

- вогнегасники;

- пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);

- пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, тощо).

Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасної речовини, вогнегасники поділяються на:

- водяні (із зарядом води чи води з добавками);

- пінні (хімічно-пінні , повітряно-пінні);

- газові (вуглекислотні, хладонові);

- порошкові;

- комбіновані (піна-порошок).

В залежності від об'єму вогнегасники бувають малоємні (до 5 л); промислові ручні (до 10л); перевізні (більше 10л).

У приміщеннях промислових підприємств, установ засоби пожежегасіння розташовуються згідно з вимогами «Правил пожежної безпеки в Україні». Вогнегасники розміщують в легкодоступних та помітних місцях – коридорах, проходах і т.п., окрім вогнегасників розташовують пожежні пункти з набором первинних засобів пожежогасіня.

Вогнегасники розміщують таким чином, щоб виключити пряме попадання сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних, нагрівальних приладів.

Стаціонарні системи пожежогасіння (спринклерні, дренчерні установки), пожежна сигналізація та зв'язок

У будівлях і спорудах з пожежонебезпечним виробництвом категорії А і Б встановлюються автоматично діючі спринклерні або дренчерні системи для гасіння пожеж.

Спринклерні установки можуть бути водяні, повітряні (газові) і змішані (рис.1). Це система розгалуженої мережі труб, прокладених по стелі, на яких закріплені спринклерні головки. Вода в труби потрапляє із водогінної мережі.

Важлива частина установки є контрольно-сигнальний клапан, який пропускає воду в спринклерну мережу, при цьому одночасно подає звуковий сигнал та контролює тиск води в мережі.

Рис.1. Схема спринклерної установки

водяного пожежогасіння

І - сповісник. 2 - спринклерні головки

Повітряна система спринклерної установки застосовується в неопалювальних примішеннях. Трубопроводи в таких системах заповнені не водою, а стисненим повітрям. Вода в них лише досягає клапана, а у випадку зривання. замка спочатку виходить повітря, а потім вода. Змішані системи влітку заповнюються водою, а взимку - повітрям.

При зриванні хоча б одного замка, тиск води в мережі падає, спрацьовує клапан, пропускаючи воду в водоживильну мережу і одночасно спрацьовує звуковий пристрій.

Спринклерні головки закриті легкоплавкими замками, що розраховані на спрацювання при температурах 72; 93; 141 та 182⁰ С. Площа змочування одним спринклером становить від 9 до 12 м², а інтенсивність подачі води – 0,1 л/(с·м²) (рис.2).

Рис. 2. Водяні розбриз­кувачі: а – спринклер; б – дренчер

1 – корпус із штуцером; 2,4 – коромисла; 3 – замок із легкоплавкого сплаву;

5 – розетка; 6 – клапан.

В спринклерних установках зривають тільки замки головок, які знаходяться в зоні високої температури. Разом з тим, спринклери мають інерційну властивість - зриватися за 2...З хв внаслідок підвищення температури в приміщенні.

Останнім часом широкого застосування набули пінні спринклерні установки, в яких використовується повітряно - механічна піна, що створюється з водяного розчину повітряного піноутворювача. Інтенсивність зрошення – 1...2 л/с піни на 1 м³ захищуваної площі, продуктивність піни – 24 л/с.

Дренчерними установками обладнуються приміщення з підвищеною пожежною небезпекою, в яких по умовах підприємства при пожежі можливе швидке розповсюдження вогню, для гасіння якого потрібна велика кількість води з одночасним створенням водяних завіс та змочуванням всієї площі.

Дренчерна установка (рис. 3) складається з водоживильників 2 і 5, контрольнопускового вузла 14, живильної 7 і дренчерної 8 мереж, легкоплавких замків 11, дренчерних головок 9, а також сигнального пристроя 6. У дренчерну систему входить збуджувальний клапан групової дії, який контролює справність установки і ввімкнення її в дію.

Рис. 3. Схема дренчерної установки

1 – зовнішній водогін; 2 – насос; 3 – клапан; 4 – компресор; 5 – гідропневмобак; 6 – звуковий пристрій; 7 – водогін; 8 – дренчерна мережа; 9 – дренчерні головки; 10 – кран ручного ввімкнення; 11 – легкоплавкі замки; 12 – збуджувальний клапан; 13 – збуджувальний водогін; 14 – клапан групової дії; 15 – труба водогінної мережі.

Дренчерні установки обладнуються розбризкувальнимиголовками, які постійно відкриті. Вода подається в дренчерну систему вручну або автоматично при спрацюванні пожежних сповісників, котрі відкривають збуджувальний клапан групової дії. Такі установки доцільно обладнувати розбризкувальними головками з вирізами. Розбризкувач з прямими вирізами (рис. 4, а) забезпечує рівномірне змочування 210 м² площі, а розбризкувач з гвинтовими вирізами – від 49 до 116 м² площі залежно від відстані до підлоги і тиску у водогінній мережі. По конструкції розбризкувачі з гвинтовими вирізами мають значно меншу вагу (рис. 4, б).

Рис. 4. Розбризкувачі з прямими та гвинтовими вирізами:

а – розбризкувач з прямими вирізами; б – розбризкувач з гвинтовими вирізами 1 – корпус; 2 – дуга; 3 – дифлектор; 4 – розетка

Витрати води спринклерними установками при автоматичному вмиканні пожежних насосів протягом 1 години в приміщеннях категорій А, Б і В, приймається не менше 30 л/с.

Дренчерні установки використовуються як для гасіння пожежі, так і для створення водяних завіс з метою ізоляції вогнища і запобігання його поширення. Дренчери можна встановлювати із зовнішнього боку будівлі по його периметру, над віконними і дверними отворами.

Для гасіння пожежі всередині будівель і приміщень можна використовувати автоматичні вуглекислотні, інертно-газові і порошкові установки. Автоматичні установки пожежогасіння улаштовуються у відповідності до вимог нормативів.