мыкроеконом

17. Монополіст-виробник випускає і продає такий обсяг продукції при якому: MR = 180$; MC = 100$; ATR = 200$. Щоб отримати максимум прибутку фірма повинна:

1)підвищити ціну і збільшити обсяг випуску;

2)підвищити ціну і зменшити обсяг випуску;

3)підвищити ціну і зберегти колишній обсяг випуску;

4)знизити ціну і і збільшити обсяг випуску.

Задачі для розв’язання

Задача №1. В таблиці частково представлена інформація про витрати і доходи фірми-монополіста.

Заповніть таблицю відсутніми даними. Запишіть умову максимізації прибутку фірмою монополістом. Виходячи з даних таблиці, визначте ціну та обсяг, які максимізують прибуток. Розгляньте, як змінюється виручка при зміні ціни та визначте, чи є еластичним попит на товар?

Задача №2. Фірма працює на монополізованому ринку, на якому функція попиту складає: QD = 201 – Р, а функція загальних витрат – ТС = 100 + Q + Q2.

За якою ціною фірма-монополіст буде продавати продукцію для досягнення: 1) максимального прибутку; 2) максимальної виручки?

Задача №3. Фірма монополізувала виробництво самоварів. Скільки продукції буде випущено фірмою і за якою ціною реалізовано, якщо:

MR = 1000 – 20Q; TR = 1000Q – 10Q2; МС = 100 + 10Q, де Р – ціна одного самовара, Q – обсяг випуску.

Задача №4. Нехай функція витрат монополіста має вигляд: ТС = 50 + Q2 (тобто постійні витрати FC складають 50 грн., а змінні – Q2). Попит на продукцію монополіста задано як Р = 40 – Q.

Визначте, яку кількість товару буде виробляти монополіст, щоб максимілізувати прибуток.

141

Тема 13

Ринок монополістичної конкуренції

13.1. Загальна характеристика ринку монополістичної конкуренції

Ринок монополістичної конкуренції є реальною ринковою структурою. Він поєднує в собі ознаки двох ідеальних ринків, але більше тяжіє до ринку досконалої конкуренції. Його основною відмінністю від конкурентного ринку є те, що продукція, яка пропонується, є неоднорідною.

Характерними рисами ринку монополістичної конкуренції є такі:

–продукція, яку виробляють фірми, відрізняється певними якісними характеристиками. Фірми виробляють різновиди одного і того ж продукту, але кожен намагається наділити свій продукт якоюсь особливістю й тим самим привабити споживачів. Але відмінності між продуктами різних фірм можуть бути як явними, так і уявними. Наприклад, якщо певна фірма змінює дизайн своєї продукції та проводить вдалу рекламну компанію, то у споживачів може скластись враження, що продукція даної фірми стала більш якісною по відношенню до продукції конкурентів.

–На ринку діє відносно велика кількість фірм, для того, щоб створити значну ринкову конкуренцію.

–Контроль над ціною незначний. Оскільки фірм у галузі діє достатньо багато й частка кожної є невеликою, то майже не існує можливості вступу їх у змову та встановлення контролю над ціною. Хоча обмежене контролювання ціни може досягатися за рахунок того, що продукція кожної фірми має свої особливості.

–Широке застосування нецінової конкуренції, оскільки на ринку існує велика кількість аналогічних товарів, то виробник може привабити споживача застосовуючи нецінову конкуренцію. Якщо йому вдається це зробити, то споживач купляє його продукцію навіть тоді, коли вона буде дорожчою за іншу.

–Вхід та вихід із галузі є відносно вільним. На цьому ринку монополістичної конкуренції не існує жодних обмежень щодо створення нових фірм або ліквідації старих ні з боку держави, ні з боку конкурентів. Незначні труднощі можуть бути пов’язані з додатковими фінансовими витратами на виготовлення особливого різновиду продукту, на рекламу, на покупку торгової марки тощо.

Прикладом цього ринку може бути: ринок товарів легкої промисловості, харчової промисловості, ринок послуг. Взагалі більша частина ринків є ринками монополістичної конкуренції.

На такому ринку фірма може самостійно приймати будь-які рішення, реакція конкурентів, як правило, не виникає, оскільки ці рішення на них не впливають. Проте визначаючи рівень цін на свою продукцію, фірма завжди повинна враховувати середню ціну, яка встановилась на ринку, оскільки її продукція має багато замінників.

142

Ринок монополістичної конкуренції поєднує в собі конкуренцію з незначною монопольною владою. Підґрунтям для проявів обмеженої монополії є відмінності між товарами, які існують на ринку. При цьому виробництво великої кількості товарів-замінників, навпаки, створює умови для підриву монополії та поглиблення конкуренції.

13.2. Встановлення рівноваги та максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції

На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма продає товар, який відрізняється від товару конкурента певними ознаками. Завдяки цьому споживач розрізняє продукцію фірм та надає перевагу окремим товарам. У результаті по відношенню до своєї групи постійних покупців певна фірма виступає як монополіст. Тому крива попиту на цьому ринку має звичайний від’ємний нахил.

Таким чином, ціна на ринку монополістичного конкурента визначається виходячи з індивідуальної функції попиту:

Р = f(Q) (13.1)

Але ця функція на відміну від монополії має високу еластичність. Це пов’язано з існуванням великої кількості товарів-замінників. Тому на ринку монополістичної конкуренції, приймаючи рішення щодо встановлення цін та обсягів, завжди необхідно враховувати середні ціни на продукцію конкурентів.

У короткостроковому періоді фірма може визначити оптимальний обсяг виробництва, який максимізує її прибуток, керуючись загальним правилом:

MR = МС.

Розглянемо особливості прийняття рішень монополістичним конкурентом за допомогою графічної моделі (рис. 13.1).

P

Рис. 13.1. Максимізація прибутку фірми на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді

Перетин ліній граничної виручки MR та граничних витрат МС визначає оптимальний осяг виробництва, який максимізує прибуток (або мінімізує збитки). Ціна та загальні витрати визначаються перпендикуляром проведеним з точки Qmс на лінію середніх загальних витрат АТС та лінію попиту D. Так, за кількість товару Qmс споживач готовий заплатити ціну, яка відповідає Рmс, а середні загальні витрати відповідають значенню АТСmс.

143

Прибутку на одиницю продукції відповідає відстань між ціною Рmс на лінії попиту та витратами АТСmс на лінії середніх загальних витрат (відстань між точками Еmс та b). Помноживши його на весь випуск отримаємо максимальний економічний прибуток за даного обсягу виробництва (////):

економічний прибуток відповідає площині прямокутника АТСmcРmcЕmcb.

Але можлива також ситуація збитків, коли ціна буде меншою за витрати фірми. Тоді фірма аналогічно до вище описаного буде визначати той обсяг виробництва, який мінімізує збитки. Умови беззбитковості й закриття фірми є такими ж як і на ринку монополії та досконалої конкуренції.

Стан, коли фірми можуть отримувати економічний прибуток на ринку монополістичної конкуренції, нетривалий. Це пов’язано з тим, що вхід на цей ринок є вільним. Тому в довгостроковому періоді буде відбуватись приплив нових фірм, яких привабив цей прибуток. У результаті загальна пропозиція на ринку збільшиться, а попит на продукцію окремої фірми зменшиться. Графічно крива попиту зміститься вліво та стане більш еластичною. Це приведе до того, що економічні прибутки фірм почнуть зменшуватись (рис. 13.2). Поява нових

Рис. 13.2. Рівновага монополістичного конкурента в довгостроковому періоді

Відповідно, якщо фірми несуть збитки, то почнеться відтік фірм з даної галузі. В результаті пропозиція почне скорочуватись, а ціни зростати. Відтік фірм з галузі припиниться тоді, коли середня фірма вже не буде нести збитки, проте й економічних прибутків ще не матиме: ЕР = 0.

Якщо фірма не отримує економічного прибутку, то вона знаходиться у стані беззбитковості. А це означає, що ціна на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді встановиться на рівні середніх загальних витрат:

Проте, на відміну від ринку досконалої конкуренції, LАС не будуть досягати свого мінімального значення (рис. 13.2). Це пояснюється тим, що монополістично конкурентні фірми несуть додаткові витрати на диференціацію продукції, на рекламу, крім того, в галузі існує велика кількість фірм,

144

потужності яких недовантажені, що також спричиняє збільшення витрат. Саме тому диференційовані блага обходяться дорожче, ніж стандартизовані. Різниця між Р та ACmin – це ―плата за різноманітність‖.

У довгостроковому періоді є можливість наблизити ціну до мінімальних середніх витрат. Але це приведе до того, що продукція фірм буде стандартизованою. Іншими словами, якщо споживач хоче отримувати різноманітну продукцію, яка більш повно буде задовольняти його потреби, він повинен платити більше.

13.3. Нецінова конкуренція

На ринку монополістичної конкуренції важливим фактором конкурентної боротьби виступає нецінова політика. Вона спрямована на створення для споживачів певних переваг, котрі спонукають їх купувати товар певної марки навіть тоді, коли ціна на нього є дещо вищою, ніж у конкурентів. При цьому, чим більше споживач впевнений в унікальності товару, тим менш еластичним є попит на нього. Таким чином, унікальність товару, передусім в очах споживачів, є основним фактором його конкурентоздатності на ринку монополістичної конкуренції.

Методами нецінової конкуренції виступають:

– якість; – реклама; – сервісне обслуговування; – асортимент; – гарантійне та післягарантійне обслуговування;.

Основним інструментом у боротьбі за споживача є реклама, але вона суттєво збільшує витрати фірми. В залежності від того, на скільки вдалою буде реклама, можливі два варіанти розвитку подій:

1) вдала реклама може привести до розширення обсягів виробництва та

зниження витрат на одиницю продукції (рис. 13.3). Хоча загальні витрати завдяки рекламі і збільшаться, але обсяги продажу можуть настільки зрости, що середні витрати виявляться нижчими, ніж до проведення рекламної компанії. При обсязі Q1 витрати на одиницю складали АС1. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги зросли на стільки (до Q2), що витрати знизились (до АС2);

АС

АС3

АС1

АС2

АС2 АС1

Q

Q1 Q2

Рис.13.3. Вплив реклами на витрати фірми

145

2) невдала реклама приводить до того, що обсяги продажу не змінюються, а витрат на одиницю продукції зростають. Теж саме відбувається, коли реклама однієї фірми нейтралізується рекламою іншої (рис. 13.3). При обсязі Q1 витрати на одиницю складали АС1. Після проведення реклами фірма переходить на більш високу лінію витрат, але обсяги при цьому не змінюються (залишаються на рівні Q1), а витрати на одиницю продукції зростають (до АС3);

Необхідно зазначити, що реклама має ще ряд позитивних та негативних сторін. До позитивних сторін відносять такі:

1) розповсюдження інформації про товар, що допомагає споживачу дізнатись про нього як можна більше;

2)стимулювання виробників вдосконалювати свою продукцію: реклама є основним інструментом завоювання споживачів, який застосовують, коли виходять на ринок з новинкою;

3)підтримання конкуренції, що зумовлюється постійним просуванням на ринку нових товарів.

До негативних сторін реклами відносять такі:

1)не надання корисної інформації та введення в оману споживачів;

2)нераціональне використання дефіцитних ресурсів;

3)негативний зовнішній вплив: рекламні щити відволікають водіїв; збільшується попит на шкідливі для здоров’я товари;

4)сприяння монополізації: споживач звикає до певної марки і не реагує на інші товари.

Велику роль на ринку монополістичної конкуренції відіграє різноманітність продукції: чим більше диференційована продукція, тим глибше задовольняються потреби споживачів та збільшуються прибутки фірми.

Але занадто велика диференціація продукції має негативні сторони: відбувається неефективне використання ресурсів; споживач може розгубитися та відмовитися від нових товарів.

Питання для перевірки знань:

1.Які основні риси характеризують ринок монополістичної конкуренції?

2.Порівняйте ринок досконалої конкуренції з риком монополістичної конкуренції, визначте спільні та відмінні риси.

3.У чому полягають переваги диференційованої продукції по відношенню до стандартизованої для споживача?

4.Як встановлюється рівновага на ринку монополістичної конкуренції в короткостроковому періоді?

5.У чому полягає особливість встановлення рівноваги на ринку монополістичної конкуренції в довгостроковому періоді?

6.У чому суть нецінової конкуренції? Які її позитивні та негативні наслідки для споживача?

7.Як реклама може вплинути на прибутки фірми?

146

Практичні завдання Тести

1.Монополістична конкуренція – це ринкова структура, де оперує:

1)велика кількість фірм, що виробляють однорідний продукт;

2)невелика кількість конкуруючих фірм;

3)одна велика фірма-виробник і невелика кількість великих покупців;

4)велика кількість фірм, що виробляють диференційовані, але близькі продукти.

2. Фірма, яка функціонує в умовах монополістичної конкуренції в тривалому періоді, знаходиться в стані рівноваги, якщо:

1)P=MC і P>ATC;

2)MR=MC і P<ATC;

3)MR=MC і P=ATC;

4)MR=MC і P>ATC.

3.Яка характеристика кривої попиту притаманна ринку монополістичної конкуренції:

1)абсолютна еластичність;

2)абсолютна нееластичність;

3)висока еластичність;

4)низька еластичність;

4.Ринки досконалої і монополістичної конкуренції мають спільну рису:

1)випускаються диференційовані товари;

2)на ринку оперує багато покупців і продавців;

3)кожна фірма зіштовхується з горизонтальною кривою попиту на свій продукт;

4)випускаються однорідні товари.

5.Прихильники точки зору, яка полягає в тому, що монополістична конкуренція достатньо ефективна і вигідна споживачам, стверджують:

1)диференціація продукту сприяє кращій реалізації різноманітних смаків споживачів;

2)в умовах монополістичної конкуренції фірми виробляють ефективний, з погляду ринку, обсяг продукції;

3)досконала конкуренція веде до жорсткої цінової війни між фірмами;

4)в умовах монополістичної конкуренції досягається ефективне, з погляду суспільства, використання ресурсів.

6.Найбільш ймовірно, що фірми в умовах монополістичної конкуренції:

1) продають свої товари по більш низькій ціні, ніж у інших фірм;

2)встановлюють більш високу ціну, ніж у інших фірм;

3)пристосовуються до середніх ринкових цін;

4)цінова політика не має загальних закономірностей і визначається конкретними умовами.

7.Крива попиту на продукцію монополістичного конкурента:

1)має від’ємний нахил;

2)горизонтальна лінія при даному рівні ціни;

147

3)вертикальна лінія при даному обсязі продукції;

4)має позитивний нахил.

8.У випадку монополістичної конкуренції за умов рівноваги в довгостроковому періоді:

1)кожна фірми має ціну, яка дорівнює мінімальним середнім витратам;

2)кожна фірма веде виробництво таким чином, що обсяги її випуску відповідають мінімуму довгострокової граничної вартості;

3)зникає диференціація продукції;

4) кожна фірма має ціну, яка дорівнює середнім сукупним витратам.

9.Монополістичній конкуренції притаманні такі ознаки:

1)виробництво диференційованого продукту, наявність в галузі великих фірм, що реагують на дію конкурентів;

2)наявність в галузі невеликої кількості фірм і значні бар’єри для входження нових фірм у галузь;

3)абсолютна еластичність кривої попиту внаслідок виробництва диференційованого продукту;

4)виробництво диференційованого продукту і низькі бар’єри для входження нових фірм у галузь.

10.За умов довгострокової рівноваги крива попиту на ринку монополістичної конкуренції є дотичною до кривої:

1)граничних витрат;

2)середніх сукупних витрат;

3)середніх змінних витрат;

4)граничної виручки.

11.На ринку монополістичної конкуренції контроль над ціною є:

1)значний;

2)незначний;

3)повний;

4)відсутній.

12.Якщо реклама на ринку монополістичної конкуренції виявилась успішною, то це призведе до того, що:

1)обсяги виробництва не зміняться, а витрати на одиницю зростуть;

2)обсяги виробництва збільшаться і витрати на одиницю продукції також збільшаться;

3)обсяги виробництва збільшаться, а витрати на одиницю зменшаться;

4)ні до чого не призведе.

13.На ринку монополістичної конкуренції найбільш важливим фактором конкурентної боротьби є:

1)нецінова конкуренція;

2)цінова конкуренція;

3)нечесна конкуренція;

4)цінова та нечесна конкуренція.

148

Задачі для розв’язання

Задача №1. Діяльність фірми-монополістичного конкурента відображають такі показники:

Знайдіть за допомогою методів співставлення загальних та граничних показників найбільш вигідну ціну та обсяг продукції. Надайте графічний розв’язок задачі.

Задача №2. Фірма виготовляє кавоварки і діє на ринку монополістичної конкуренції. Граничний дохід цієї фірми задається формулою: MR = 20 – 2Q, її граничні витрати в довготривалому періоді (на зростаючому відрізку) – формулою МС = 3Q – 10. Якщо мінімальне значення довгострокових середніх витрат (LAC) дорівнює 11, то який надлишок виробничих потужностей у цієї фірми?

149

Тема 14

Ринок олігополії

14.1. Загальна характеристика ринку олігополії

Ринок олігополії являє собою реальну ринкову структуру, яка за своїми характеристиками більш близька до ринку монополії. Слово «олігос» у перекладі з грецької мови означає мало. Тобто ринок олігополії представлений обмеженою кількістю фірм.

Головною особливістю цього ринку є те, що фірми завжди повинні враховувати дії конкурентів при формуванні ціни та прийнятті рішень щодо обсягу випуску. На цьому ринку жодна з фірм не наважиться змінити свою цінову політику, не розрахувавши можливу реакцію конкурентів.

Ринок олігополії характеризується такими рисами:

–продукція, яку виробляють фірми, є однорідною або диференційованою:

не існує чіткого визначення, оскільки під характеристику олігополії потрапляють галузі, які випускають як однорідну продукцію (сталь, цемент), так і диференційовану ( автомобілі).

–На ринку діє незначна кількість фірм: вважається, що кількість є приблизною й становить від 2 до 10 фірм.

–Вплив на ціни обмежений: фірми залежать одна від одної, тому будь-які зміни можуть привести до небажаної реакції конкурентів, це спричиняє дуже обережну цінову політику, проте, якщо фірми-олігополісти вступили у таємну змову, то вплив на ціну стає досить значний, подібний до ринку монополії.

–Вхід на ринок закритий цілим рядом бар’єрів: вони є аналогічними бар’єрам на ринку монополії (ефект масштабу, патенти, ліцензії, права власності на ключові джерела сировини тощо).

–Нецінова конкуренція є достатньо гострою: якщо продукція однорідна або слабо диференційована, то єдиним методом у боротьбі за споживача залишається нецінова конкуренція.

Прикладом цього ринку може бути: автомобільна галузь, нафтопереробна, сталеплавильна, хімічна та ін.

14.2. Моделі олігополії

Єдиної моделі встановлення ринкової рівноваги на ринку олігополії не існує. Якщо фірма планує змінити обсяги свого виробництва або рівень цін, то вона завжди повинна передбачати реакцію своїх конкурентів, яка часто є неоднозначною. Наприклад, конкурент може не змінювати обсяги свого виробництва, може не змінювати ціни, або навпаки змінювати і те й інше.

Модель Курно є найпростішою моделлю конкуренції за обсягами. Її розробив французький економіст Огюст Курно, який розглядав поведінку двох конкуруючих фірм. Ця модель заснована на тому, що кожна фірма визначає свій обсяг випуску, виходячи з припущення про незмінність обсягу випуску

150