мыкроеконом

2)що не залежать від зміни обсягу продукції;

3)ціна яких не стабільна;

4)ціна на які контролюється державою.

9.За якою формулою можна розрахувати середні постійні витрати:

1)AFC = ATC – AVC;

2)AFC = AVC/Q;

3)AFC = TC – VC;

4)AFC = FC*Q.

10.Якщо фірма бажає з’ясувати, наскільки зростуть її власні кошти при відмові від виробництва однієї одиниці товару, вона повинна оцінити:

1)граничні витрати;

2)середні змінні витрати;

3)середні постійні витрати;

4)середні загальні витрати.

11.Які витрати відносяться до змінних?

1)орендна плата;

2)виплата та опалення адміністративного приміщення;

3)відсотки за кредит;

4)плата за електроенергію на виробничі потреби.

12.Відсотки за кредит, податки на власність, амортизація відносяться до:

1)постійних витрат;

2)змінних витрат;

3)неявних витрат;

4)граничних витрат.

13.Альтернативні витрати будівництва нового підприємства – це:

1)ціна його будівництва в наступному році;

2)постійні і змінні витрати будівельної фірми;

3)змінні витрати будівельної фірми;

4)ціна інших товарів і послуг, принесених в жертву даному будівництву.

14.Яке з наступних визначень найбільш точно відповідає поняттю «нормальний прибуток»:

1)прибуток, що отримується фірмою при MC = MR;

2)прибуток, що отримується типовою фірмою в галузі;

3)прибуток, який фірма отримала б при нормальному веденні справ;

4)мінімальний прибуток, необхідний для утримання фірми в даному напрямі діяльності.

15.В довгостроковому періоді:

1)всі витрати є змінними;

2)всі витрати є постійними;

3)всі витрати є постійними, а потім починають змінюватись;

4)змінні витрати зростають швидше ніж постійні.

16.Середні загальні витрати досягають мінімальної величини, коли:

1)граничні витрати дорівнюють середнім змінним витратам;

2)граничні витрати дорівнюють середнім загальним витратам;

3)прибуток буде максимальним;

111

4)немає правильної відповіді.

17.Якщо граничні витрати більші за середні змінні витрати (МС>AVC),

то:

1)МС мають спадати із збільшенням обсягів виробництва;

2)AVC мають зростати із збільшенням обсягів виробництва;

3)AVC мають спадати із збільшенням обсягів виробництва;

4)AVC не змінюють свого значення із збільшенням обсягів виробництва.

18.Якщо AVC спадають при зростанні обсягу виробництва, то:

1)МС також повинні спадати;

2)FC повинні зростати;

3)МС повинні бути меншими за AVC;

4)МС повинні бути більшими за AVC.

19.Який фактор збільшує змінні витрати фірми:

1)підвищення орендної плати;

2)підвищення процентної ставки за кредит;

3)підвищення заробітної плати основних робітників;

4)підвищення заробітної плати інженерно-технічних робітників.

20.Середні загальні витрати виробництва продукції досягають мінімальної величини при тому обсязі продукції, коли:

1)AVC = FC;

2)прибуток буде максимальним;

3)MC = AVC;

4)МС = ATC.

21.У короткостроковому періоді фірма, що максимізує прибуток або мінімізує збитки, припинить виробництво, якщо виявиться, що:

1)нормальний прибуток нижче за середньогалузевий;

2)загальний доход більше загальних витрат;

3)загальний доход менше загальних змінних витрат;

4)загальний доход менше загальних сукупних витрат.

22.Яке з тверджень є невірним:

1)середні постійні витрати завжди скорочуються по мірі зростання обсягу виробництва;

2)середні змінні витрати завжди скорочуються по мірі зростання обсягу

виробництва; 3) середні змінні витрати змінюються повільніше граничних витрат;

4)всі наведені твердження вірні.

23.Який фактор збільшує постійні витрати фірми:

1)підвищення цін на ресурси;

2)підвищення орендної плати;

3)підвищення заробітної плати основних робітників;

4)всі відповіді є вірними.

24.Якщо сукупна виручки TR перебільшує сукупні витрати TC, то:

1)фірма має економічний прибуток;

2)граничні витрати МС нижче ціни товару Р;

3)MR>MC;

112

4)P<ATC.

25.Яке з наступних тверджень є правильним?

1)економічний прибуток – бухгалтерський прибуток = явні витрати;

2)бухгалтерський прибуток – неявні витрати = економічний прибуток;

3)економічний прибуток – неявні витрати = бухгалтерський прибуток;

4)явні витрати + неявні витрати = бухгалтерські витрати.

26.Фірма виготовляє 20 тис. пар чобіт в місяць. Середня виручка фірми складає 200 грн. за одиницю. Витрати на одну пару – 120 грн. Прибуток фірми за місяць складе:

1)2,4 млн. грн.;

2)4 млн. грн.;

3)1,6 млн.;

4)недостатньо даних;

27.Фірма виробляє 500 од. продукції і реалізує її по ціні, на 20% вищій за витрати. Середні змінні витрати становлять 2грн., постійні витрати - 250грн. Прибуток складе:

1)1000 грн.;

2)750 грн.;

3)250 грн.;

4)500 грн.

28.Загальні витрати на виготовлення одиниці продукції складають 120 грн. Фірма випускає 10 тис. одиниць продукції. Постійні витрати складають 40% від загальних витрат. Змінні витрати на весь випуск будуть складати:

1)480 000 грн.;

2)720 000 грн.;

3)120 000 грн.;

4)480 000 грн.;

29.Фірма за звітний період реалізує 600 одиниць товару А. Загальна виручка складає 3600 грн. Середні загальні витрати складають 4 грн. Прибуток на одиницю товару складе:

1)8 грн.;

2)4грн.;

3)2 грн.;

4)ваша відповідь.

Задачі для розв’язання

Задача №1. Підприємство виробляє товар Х. Його постійні витрати складають 24 тис. грн. / міс., змінні – 60 коп. за одиницю. За місяць підприємство реалізує 30 тис. од. продукції по ціні 1,5 грн.

З часом виробнику надійшла пропозиція поставляти продукцію в обсязі 45тис.од. по ціні 1,2 грн. Чи буде доцільним прийняти цю пропозицію, якщо розширення виробництва не потребує додаткових капіталовкладень?

113

Задача №2. Підприємець вирішив відкрити фірму. Він вклав 110 тис. грн. власного капіталу та 90 тис. грн. взятих в кредит під 10% річних.

Його поточні витрати за рік склали: з/п робітників – 26 тис. грн.; амортизація – 27 тис. грн.; сировина – 13 тис. грн.; витрати на електроенергію – 5 тис. грн. Річна виручка склала 102 тис. грн.

Як би підприємець поклав свій капітал в банк, він отримав би 10% річних. Крім цього заробітна плата підприємця на попередньому місці роботи складала 16 тис. грн. на рік.

Розрахуйте бухгалтерський та економічний прибуток фірми та визначте, чи вигідну підприємець розпочав справу.

Задача №3. В таблиці наведено часткові дані, що характеризують діяльність фірми.

Заповніть таблицю та проаналізуйте всі види витрат.

114

Розділ 4. Ринкові структури

Мета будь-якої фірми максимізація прибутку. Вивчення попередніх тем дало можливість підійти до вирішення основного питання – якими повинні бути ціна та обсяг виробництва, щоб прибуток був максимальним.

Оптимізація рішення фірми досліджувалася багатьма вченими. В результаті були обґрунтовані загальні умови максимізації прибутку, а також особливості вибору оптимального випуску в залежності від ринкової структури, в якій діє фірма.

Наша мета визначити загальне правило максимізації прибутку та створити моделі формування цін та обсягів випуску продукції на ринку досконалої конкуренції, монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.

Тема 11

Ринок досконалої конкуренції

11.1. Структура ринку

Структура ринку визначається певними умовами, в яких фірми конкурують між собою. До них відносять кількість та розміри фірм, різноманітність продукції, легкість входу та виходу, інформованість виробників та споживачів. Теоретично виділяють чотири типи ринкових структур:

–ринок досконалої конкуренції;

–ринок монополії;

–ринок олігополії;

–ринок монополістичної конкуренції.

Втабл. 11.1 представлена загальна характеристика ринкових структур.

Загальна характеристика ринкових структур

115

Ринок досконалої конкуренції та ринок монополії це ідеальні структури, які в реальному житті практично не зустрічаються. Існуючі ринки можуть лише наближатися до них. Так, наприклад, якщо фірма займає домінуюче положення на ринку, в неї все рівно знайдуться один - два конкуренти, крім того дуже рідко продукція може бути настільки унікальною, що не має замінників. І навіть тоді, коли ринок буде відповідати умовам чистої монополії, з часом він, як правило, буде змінюватися і перетворюватися, наприклад, в ринок олігополії.

Ринок олігополії та ринок монополістичної конкуренції є найбільш поширеними серед реально існуючих ринків. Але чітких відмінностей між ними не існує. Зокрема, така сфера діяльності, як ресторанний бізнес, для великого міста може бути охарактеризована як монополістична конкуренція, проте для невеликого міста, де існує лише два-три ресторани – це олігополія.

Ідеальні та реальні ринкові структури відіграють різну роль в економічній теорії. Ідеальні дозволяють чітко визначити певні умови і побудувати точні моделі, які оптимізують обсяги виробництва та ціни. Крім того вони дають можливість зрозуміти, як діють фірми, які не відповідають критеріям певної ринкової структури.

11.2. Загальна характеристика ринку досконалої конкуренції

Ринок досконалої конкуренції характеризують наступні риси:

–продукція, яку виробляють фірми є однорідною. Це означає, що продукція з погляду споживача є абсолютно однаковою і він може легко замінити продукцію однієї фірми на продукцію іншої. Але така ситуація можлива лише для окремих ринків.

–На ринку діє дуже велика кількість покупців та продавців і частка кожного з них є незначною. Оскільки кожний учасник ринку займає малу ринкову частку, то будь яка зміна обсягів попиту чи пропозиції не вплине на сукупний попит або сукупну пропозицію, до того ж жодна з фірм не може вплинути на ціну в короткому періоді.

–Вхід та вихід на ринку є вільним. Вільний вхід означає, що фірми, які тільки розпочинають свою діяльність, мають можливість робити це на рівних умовах з тими, хто вже давно працює. Також на цьому ринку не існує жодних обмежень щодо створення нових фірм або ліквідації старих ні з боку держави,

116

ні з боку конкурентів. Покидаючи галузь, фірма або знаходить нове застосування своїм постійним активам, або без збитків для себе продає їх.

–Відсутність нецінової конкуренції. Оскільки між продуктами різних фірми споживач не бачить різниці, то відсутні й умови для нецінової конкуренції.

–Повне забезпечення інформацією. Це означає, що учасники ринку мають повну інформацію для прийняття рішень: про ціни на товари, про ціни на ресурси, про якість продукту, про технологію виробництва. Припускається, що інформація розповсюджується миттєво та нічого не варта. Цим також обумовлений той фактор, що жоден на ринку досконалої конкуренції не може вплинути на ціну. Ця умова дуже часто не виконується повністю, так як люди, маючи достатньо інформації, не можуть нею скористатися.

Реальних ринків, яким були б притаманні всі ці риси не існує. Тому ринок досконалої конкуренції – це ідеальна структура і будь-які відхилення приведуть до появи недосконалого ринку. Серед реальних ринків найбільш наближений до ринку досконалої конкуренції є ринок сільськогосподарської продукції та валютних операцій.

11.3. Попит та виручка конкурентної фірми

Виходячи з ознак ринку (першої та другої) можна сказати, що на ринку досконалої конкуренції фірми є одержувачами цін. Це означає, що єдину ціну для всіх учасників встановлює ринок. Таким чином основною особливістю конкурентного ринку є те, що жоден з його учасників не може вплинути на ціну. Підвищення ціни окремою фірмою призведе до скорочення попиту, оскільки на ринку існує велика кількість аналогічної продукції. Зниження ціни приведе до того, що виробництво для цієї фірми буде збитковим. Також окремий виробник не може впливати на ціну, змінюючи обсяги свого виробництва. Це пов’язано з тим, що його частка на ринку є досить незначною. І навіть зміна обсягів виробництва в два-три рази буде не помітною для ринку в цілому.

В результаті крива попиту для окремої фірми стає абсолютно еластичною, а підприємство може продати будь-яку кількість продукції за існуючою ціною.

Графічно крива попиту конкурентної фірми має вигляд горизонтальної лінії на рівні ринкової ціни (рис. 11.1 б)). Що стосується ринку в цілому, то крива попиту має звичайний від’ємний нахил (рис.11.1 а)).

Отже, конкурентна фірма може продати будь-який обсяг продукції за ринковою ціною РЕ.

В результаті продажу своєї продукції фірма отримує певну виручку. Виділяють загальну, середню та граничну виручку.

117

фірми (б) на ринку досконалої конкуренції

Загальна виручка (TR)– це загальна сума грошей, яку отримує фірма від

Середня виручка (AR) – це сума коштів, яку отримує виробник в середньому від реалізації одиниці продукції:

Гранична виручка (MR) – це сума коштів, яку отримує виробник від реалізації останньої додатково випущеної одиниці продукції. Вона показує, на скільки зміниться загальна виручка при збільшенні продажу продукції на одиницю та розраховується наступним чином:

Отже, на ринку досконалої конкуренції загальна виручка змінюється пропорційно зміні обсягів продажу, тому середня та гранична виручки рівні між собою та співпадають з ціною.

На рис. 11.2 показано загальну, середню та граничну виручку виробника.

P,R

TR

Q

Рис.11.2. Загальна, середня та гранична виручка досконало конкурентної фірми.

11.4. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді

Метою будь-якої фірми є максимізація економічного прибутку. Стратегія фірми, яка націлена на максимізацію прибутку, буде залежати від того, в якій ринковій структурі діє фірма.

118

Економічний прибуток (ЕР) представляє собою різницю між загальною виручкою (ТR) та загальними витратами (ТС). Щоб максимізувати прибуток підприємству необхідно визначити певний оптимальний обсяг виробництва.

Виділяють два підходи, які визначають оптимальний обсяг:

1) Заснований на порівнянні загальної виручки та загальних витрат:

Максимальний прибуток можна визначити графічно, таблично та аналітично. На рис. 11.3 показано, як визначається оптимальний обсяг виробництва, який максимізує економічний прибуток фірми.

Аналізуючи графік, бачимо, що для кожного обсягу випуску прибуток визначається як різниця вертикальних координат TR та TC. Якщо обсяги випуску занадто малі або занадто великі, то лінія витрат вища від лінії виручки і в результаті фірма має збитки. Посередині, де лінія виручки перевищує лінію витрат, знаходиться зона прибутковості. В цій зоні максимальний економічний прибуток фірма отримає при тому обсязі виробництва, де відстань між лініями

QE Q

Рис. 11.3. Максимізація прибутку конкурентної фірми з використанням загальних показників.

2) Заснований на порівнянні граничної виручки та граничних витрат. За цього підходу в точці оптимального вибору має виконуватись наступна умова:

Це означає, що фірма може збільшувати випуск до тих пір, доки гранична виручка МR від останньої випущеної одиниці буде перевищувати граничні витрати МС на неї. Як тільки гранична виручка досягне рівня граничних витрат, фірмі необхідно припинити нарощувати обсяги свого виробництва, бо подальше розширення приведе до того, що граничні витрати на наступну одиницю випуску будуть більшими за граничну виручку від неї.

Ця умова є справедливою для будь-якої фірми, незалежно від того, в якій ринковій структурі вона діє. Але для ринку досконалої конкуренції

119

справедливою також буде ще одна умова, яка випливає з наступного рівняння Р=AR=MR. Таким чином, у точці оптимального вибору на ринку досконалої конкуренції виконується таке правило:

Р = МС (11.6)

Графічно модель максимізації прибутку на ринку досконалої конкуренції з використанням граничних показників показано на рис. 11.4.

Рис.11.4. Максимізація прибутку досконалого конкурента з використанням граничних показників.

Перетин графіків MR та МС визначає оптимальний обсяг випуску QЕ, який максимізує прибуток фірми. Різниця між ціною та середніми загальними витратами (Р – АТС) визначає прибуток на одиницю продукції. Максимальний економічний прибуток фірми на весь випуск складе:

ЕРтах = (Р – АТС) *Q (11.7)

Використовуючи цю модель, можна визначити рівні цін, при яких фірмі вигідно продовжувати працювати, а при яких – припинити свою діяльність:

1)Р > АТС – умова прибутковості. Фірма має економічний прибуток і їй вигідно продовжувати свою діяльність;

2)Р = АТСmіn – умова беззбитковості. Це означає, що фірма має лише нормальний прибуток (економічний прибуток дорівнює нулю). В цьому випадку підприємство працює з найбільшою ефективністю, оскільки середні витрати на одиницю продукції тут встановлюються на рівні мінімальних.

3)АТС > P > AVC – умова мінімізації збитків шляхом випуску продукції.

Фірма починає нести збитки, але вона покриває свої змінні витрати та частину постійних. Це означає, що їй вигідніше продовжувати свою діяльність, бо в іншому випадку у неї не буде можливості покрити свої постійні витрати, навіть частково. Звичайно, така ситуація тривати довго не може;

4)Р = AVCmіn – умова закриття фірми (точка закриття);

5)Р < AVCmіn – умова мінімізації збитків шляхом припинення

виробництва. За такої умови фірмі краще тимчасово припинити свою діяльність, але вона може залишатися у галузі та очікувати більш сприятливих умов. Так вчиняють ті, хто працює у сфері сезонного виробництва. В цьому випадку зберігаються лише постійні витрати. Якщо ж ситуація складається на

120