Metod-Z
.pdfб) Холодильні агенти, способи охолодження і конденсації. Ці питання також зв’язані з технологією еластомерів, хімічних волокон і багатьох технологічних процесів легкої промисловості і тому вимагають старанного вивчення.
в) Конструкції теплообмінних апаратів, їх порівняльна характеристика. Отже, ці питання є практично важливими в майбутній діяльності спеціаліста - технолога. Крім того саме розрахунок теплообмінника є темою курсового проекту для студентів спеціальностей 6.091610, 6.091612, 6.091625 та 6.110204.
Тема 8.
Ця тема присвячена процесам випарювання (концентрування) розчинів твердих речовин, конструкціям випарних апаратів. Тут необхідно засвоїти метод визначення витрат тепла і необхідної поверхні нагрівання. Дуже важливо добре засвоїти математичне виведення формули для визначення витрат гріючої пари в прямоточних багатокорпусних випарних установках, тому що, аналогічно можна вивести формули стосовно апаратів працюючих по прямотечійній, протитечійній і паралельній схемах живлення корпусів.
Важливими питаннями цієї теми є: розподілення корисної різниці температур між корпусами, визначення необхідних поверхонь нагріву, визначення потрібних об’ємів парового простору і розмірів нагрівальних камер, а також контроль, регулювання роботи і вибір оптимальних конструкцій випарних апаратів.
Питання для самоперевірки до тем 6 – 8: №№ 101 – 150, стор. 19-21.
3. Масообмінні процеси
Тема 9.Основи масопередачі.
Загальні відомості. Види процесів масопередачі. Способи вираження складу фаз. Рівновага при масопередачі. Фазова рівновага. Лінія рівноваги. Матеріальний баланс і робоча лінія процесса масопередачі.
Швидкість масопередачі. Молекулярна дифузія, закон Фіка. Турбулентна дифузія. Конвективна дифузія. Диференційні рівняння масообміну в рухомому середовищі. Моделі процесів масоперенесення. Рівняння масовіддачі. Подібність процесів перенесення маси. Залежність між коефіцієнтом масопередачі і масовіддачі. Рушійна сила процесу масопередачі. Середня рушійна сила і число одиниць переносу. Розрахунок основних розмірів масообмінних апаратів. Масопередача із твердою фазою.
Тема 10. Абсорбція
Загальна характеристика процесу і область застосування. Фазова рівновага при абсорбції, закон Генрі. Матеріальний і тепловий баланси процесу. Рівняння робочої лінії. Питома витрата абсорбенту. Мінімальна та оптимальна витрата обсорбенту. Вплив температури і тиску на процес абсорбції. Швидкість процесу. Будова абсорбційних апаратів. Вибір абсорбенту. Вибір насадки. Ступінь
11
уловлювання. Щільність зрошування і оптимальний гідродинамічний режим роботи абсорберів. Розрахунок абсорберів. Схеми абсорбційних установок.
Тема 11. Перегонка Загальні відомості про процеси дистиляції і ректифікації. Основні закони
фазової рівноваги рідина-пара (рауля, Коновалова, Вревського). Фазові діаграми двокомпонентних систем. Проста перегонка. Матеріальний баланс. Перегонка під вакуумом, перегонка з дефлегмацією, фракційна перегонка, перегонка у потоці носія (з водяною парою, з інертними газами).
Ректифікація. Періодична і безперервна ректифікація. Рівняння ліній робочих концентрацій для концентраційної і виснажної частини колони. Поняття про мінімальне та дійсне флегмове число. Визначення мінімального флегмового числа. Побудова ліній робочих концентрацій. Число ступенів зміни концентрації. Залежність між кількістю флегми, числом тарілок, витратами гріючої пари і продуктивністю колони.
Визначення основних розмірів тарільчатих ректифікаційних колон. Методи розрахунку ректифікаційних колон з допомогою теплових діаграм. Тепловий баланс ректифікаційної колони.
Оптимальний гідродинамічний режим роботи насадкових колон. Визначення основних розмірів насадкових ректифікаційних колон.
Конструкції ректифікаційних колон. Тарільчаті колони. Ковпачкові і ситчаті тарілки. Відцентрові плівкові ректифікаційні апарати, насадкові колони.
Гідравлічний опір колонних апаратів. Спеціальні методи перегонки. Молекулярна дистиляція. Екстрактивна і азеотропна ректифікація. Сольова ректифікація. Ректифікація багатокомпонентних сумішей.
Тема 12. Екстракція Загальна характеристика процесу. Область застосування. Екстрагування з
розчинів. Принцип вибору розчинника. Фазова рівновага рідина-рідина. Діаграми рівноваги трьохкомпонентних сумішей. Коефіцієнти розподілення.
Матеріальний баланс процесу екстракції. Будова екстракторів. Процеси розчинення і екстракції в системах тверде тіло – рідина. Рівновага і швидкість екстракції. Прямотечійні і протитечійні процеси розчинення і екстракції. Типи і конструкції екстракторів для вилучення речовини з твердого тіла.
Тема 1З. Адсорбція
Загальна характеристика процесу адсорбції і область застосування. Статична і динамічна активність адсорбентів. Ізотерми адсорбції; швидкість адсорбції. Адсорбція в завислому і рухомому шарі. Промислові адсорбенти і їх характеристика. Конструкції адсорберів і схеми адсорбційних установок, періодичної і безперервної дії. Адсорбери з завислим й рухомим шаром адсорбенту. Іонообмінні процеси – основні поняття.
Тема 14. Сушіння.
12
Сушіння. Загальна характеристика процесу. Види процесу сушіння. Основні параметри вологого повітря."H–d" діаграма вологого повітря. Психрометр. Адіабатне зволоження повітря. Температура мокрого термометру та точки роси. Вологість та вологовміст матеріалу. Гігроскопична вологість. Рівновага при сушінні. Форми зв’язку вологи із матеріалом.
Матеріальний і тепловий баланс конвективної сушарки. Питомі витрати повітря і тепла. Зображення і аналіз варіантів процесу сушіння на "H–d" діаграмі. Варіанти процесу сушіння. Швидкість сушіння. Кінетика сушіння. Механізм процесу сушіння. Криві сушіння. Критичний вологовміст. Конструкції сушарок.
Тема 15. Кристалізація.
Фізичні основи процесу. Рівновага при кристалізації. Швидкість кристалізації. Вплив умов кристалізації на властивості кристалів. Способи кристалізації. Кристалізація з видаленням і без видалення частини розчинника. Кристалізація дробна. Кристалізація з розплаву. Матеріальний і тепловий баланси кристалізації. Будова кристалізаторів. Кристалізатори з вилученням частини розчинника, кристалізатори з охолодженням розчину, вакуумкристалізатори з псевдозрідженим шаром.
Методичні вказівки до розділу 3 (теми 9-15)
Тема 9.
Вивчаючи цю тему, студент повинен засвоїти закони масопередачі і їх математичну інтерпретацію, звернув особливу увагу на фактори подібності дифузійних процесів і їх зовнішню схожість з критеріями теплової подібності.
Тема 10.
Ця тема розкриває питання фізичної суті процесів абсорбції і десорбції, які широко застосовуються в хімічній промисловості, промисловості хімічних волокон, технології хімічної чистки одягу і ін. Поглинання газів або пари з газових або парогазових сумішей рідкими поглиначами з наступним виділенням цих газів або пари сприяє більш економічному використанню хімічних матеріалів, застосовується для знешкодження технологічних газів, які випускають в атмосферу і дуже часто використовується як основний процес (наприклад, у виробництві сірчаної, азотної, соляної кислоти). В цій темі слід звернути особливу увагу на аналітичний і графічний методи розрахунку абсорберів, досконально вивчити будову абсорбційних апаратів, навчитись вибирати необхідні абсорбенти для абсорбції того чи іншого газа або пари.
Тема 11.
Ця тема присвячена теорії і техніці розділення рідинних сумішей методами дистиляції і ректифікації. Засвоїв класифікацію рідинних сумішей і їх фізикохімічну характеристику слід вивчити способи побудови кривих рівноваги в різних системах координат для двокомпонентних і багатокомпонентних сумішей. Ознайомившись з промисловими схемами дистиляції і ректифікації і типовими
13
конструкціями апаратів, необхідно перейти до вивчення теорії цих процесів і методів розрахунку потрібного теоретичного числа тарілок в ректифікаційних колонах. При цьому слід: приділити увагу графічним методам розрахунку з допомогою діаграми „у - х” і з допомогою теплової діаграми. Велику роль в процесах ректифікації відіграє економія тепла, тому потрібно уважно вивчити всі схеми, в яких передбачено максимальне використання тепла відведеного кубового залишку, водяної пари, дистилята і конденсата гріючої пари.
Тема 12.
Процеси екстракції широко використовуються в дубильно-екстракційній промисловості, в промисловості хімічних волокон для вилучення з полімерів низькомолекулярної фракції, для обезжирення в технології хімічної чистки. Вищевказане підкреслює величезну роль процесів екстракції і зобов’язує майбутніх спеціалістів добре засвоїти як теорію, так і практику процесів. Студентам слід звернути увагу на екстрагування при звичайній температурі, при підвищеній температурі і екстрагування з регенерацією розчинника. При вивченні цієї теми треба навчитись вибирати необхідні екстрагенти і застосовувати найбільш ефективні методи екстракції, добре засвоїти будову екстракційних апаратів.
Тема 1З.
Знати особливості поцесів адсорбції необхідно у виробничій практиці хіміка-технолога. Цей процес застосовується при очищенні і осушенні газів, очищенні і освітленні розчинів, розділенні сумішей газів і парів, регенерації розчинників. Для регенерації розчинників в технології хімічної чистки одягу передбачені спеціальні типи адсорберів, якими оснащуються машини для обезжирювання. Ознайомившись з фізичними основами метода адсорбції, слід засвоїти суть статичної і динамічної активності адсорбентів, а також вміти здійснювати вибір необхідних адсорбентів згідно їх характеристик. При вивченні цієї теми необхідно також засвоїти конструкції адсорберів і адсорбційних установок.
Тема 14.
Сушіння застосовується в більшості хімічних виробництв і серед них в виробництві шкіри і хутра, хімічних волокон, еластомерів, а також в службі побуту. Процес сушіння проводять з метою поліпшення фізико-механічних властивостей матеріалу, зниження ваги і придання більш легкої транспортабельності.
Научні основи процесу сушіння базуються на комплексному вивченні закономірностей тепло- і масообмінних процесів випарювання вологи з матеріалів. Ці основи студентам необхідно добре засвоїти. Перш за все студент повинен пригадати матеріал попередніх курсів, висвітлюючи питання стану вологого газу і стан вологи в матеріалі. Потім ознайомитись з основними методами сушіння. Особливу увагу слід звернути на криві сушіння і швидкість сушіння, зображення процесу на "H–d" діаграмі. Враховуючи те, що завдання курсового проекту може передбачати проектування сушарок для сушіння шкіри, волокнистих, полімерних матеріалів і білизни, студент, вивчаючи цю тему, пови-
14
нен засвоїти графічний і аналітичний розрахунок сушильних установок. Студент повинен навчитись визначати витрати повітря і тепла на сушіння.
При вивченні конструкцій сушарок не слід обмежуватись матеріалом, викладеним в підручнику А.Г.Касаткіна „Основные процессы и аппараты химической технологии”, а використати і спеціальну літературу [ ] та технічну документацію сучасних сушильних установок, які використовуються на підприємствах.
Тема 15.
Працюючи над матеріалом цієї теми необхідно старанно вивчити два основних метода процесу кристалізації – з видаленням частини розчинника і без видалення останнього. Крім того необхідно добре засвоїти умови рівноваги між твердою, і рідкою фазами, фактори, які впливають на швидкість процесу, а також вплив умов кристалізації на властивості кристалів.
Питання для самоперевірки до тем 9 – 15: №№ 151–220, стор. 21-23.
4. Механічні процеси.
Тема 16. Подрібнення, сортування. Дозування і змішування твердих матеріалів.
Подрібнення твердих тіл. Методи подрібнення. Основні положення теорії подрібнення. Попереднє подрібнення. Щокові і конічні дробарки.
Проміжне подрібнення. Подрібнювальні валки. Бігуни, конічні і ударновідцентрові млини. Молоткові млини. Дезінтегратори, дисмембратори.
Тонке подрібнення. Барабанні млини, кульові, стержньові, трубні. Число обертів. Трьохвалкові млини. Вібро-млини. Струйні млини.
Колоїдні млини для вологого і сухого помолу.
Сортування твердих матеріалів. Сита і ситовий аналіз. Барабанні хитні і вібраційні грохоти. Гідравлічні класифікатори. Повітряні сепаратори.
Дозування твердих матеріалів. Живильники: гвинтові (шнекові), барабанні, вальцеві, тарільчаті, хитні (лоткові) і плунжерні.
Грануляція і таблетування.
Змішування твердих матеріалів, Змішувачі для сипких і пастоподібних матеріалів. Обертові лопатеві змішувачі. Шнекові змішувачі. Змішувальні барабани.
Методичні вказівки до розділу 4 (тема 16).
При вивченні цього розділу студент перш за все повинен засвоїти фізикомеханічні основи подрібнення.
Конструкції і типи подрібнюючих і сортуючих машин різноманітні і багаточисельні, далеко не всі вони використовуються в хімічній промисловості. Відносно конструкцій студент може обмежитись тими типами машин, які наведені в програмі.
Питання для самоперевірки до теми 16: №№ 221 – 225, стор. 23-24.
КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
15
ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контрольні питання
1. Назвіть різні системи одиниць вимірювання фізичних величин. Наведіть приклад співвідношення між різними одиницями вимірювання (наприклад, тиску, в’язкості).
2.Поняття рідина. Наведіть основні властивості рідин.
3.Поняття в’язкості. Фізична суть коефіцієнта динамічної в’язкості. Кінематичний коефіцієнт в’язкості. Наведіть розмірності.
4. Покажіть розмірність динамічного коефіцієнта в’язкості з рівняння, яке характеризує силу внутрішнього тертя у потоці.
5. Як змінюється динамічна в’язкість рідин в залежності від зовнішніх умов і яке значення це має в хімічній технології.
6. Виведіть диференціальне рівняння рівноваги Ейлера.
7. Виведіть основне рівняння гідростатики.
8. Напишіть формулу для визначення сумарного надлишкового тиску рідини на плоску стінку.
9.Визначення надлишкового тиску рідини на дно посудини.
10.Закон Паскаля. Опишіть конструкцію і принцип дії гідравлічного пресу.
11.Основні характеристики руху рідин. Поняття гідравлічний радіус, еквівалентний діаметр. Усталений і неусталений потік.
12.Режими течії рідини. Критичні значення критерія Рейнольдса для прямолінійних трубопроводів і змійовика.
13.Розподіл місцевих швидкостей потоку у прямій круглій трубі при ламінарному режимі руху рідини. Закон Стокса.
14.Визначення витрати рідини при ламінарному русі у прямій круглій трубі. Рівняння Пуазейля.
15.Розподіл місцевих швидкостей потоку у прямій круглій трубі при турбулентному режимі руху рідини.
16.Виведіть диференціальне рівняння руху ідеальної рідини Ейлера.
17.Виведіть диференціальне рівняння руху реальної рідини Нав’є-Стокса.
18.Енергетичний баланс потоку рідини.
19.Виведіть рівняння Бернуллі для ідеальної рідини.
20.Практичні застосування рівняння Бернуллі.
21.Поясніть будову мірної діафрагми і як з її допомогою визначають витрати рідини.
22.Дайте порівнювальну характеристику трубки Піто, діафрагми і труби Вентури (переваги і недоліки цих приладів).
23.Витікання рідини з отвору в дні посудини при постійному та змінному рівнях рідини в ній.
24.Основи теорії подібності, умови подібності.
25.Перша теорема подібності Ньютона. Подібне перетворення диференціального рівняння.
26.Друга і третя теореми подібності.
16
27. Дайте характеристику метода аналізу розмірностей. Опишіть основні
його принципи. Сформулюйте - теорему Бекінгема.
28. Критерії, які характеризують співвідношення сил тяжіння і тиску з силою інерції і їх зв’язок з критерієм Ньютона.
29. Виведіть формулу критерія Ньютона з рівняння Другого закону механічного руху Ньютона.
30. Гідравлічні опори в трубопроводах. Виведіть формулу для визначення втрат напору на тертя при ламінарному режимі течії.
31. Як залежать втрати тиску на тертя p від швидкості рідини w? Наведіть графік p = f (w) для ламінарного та турбулентного руху.
32. Визначення втрат напору при русі рідини в трубопроводах некруглого перерізу.
33. Виведіть формулу для визначення коефіцієнта гідродинамічного тертя
λдля ламінарного режиму течії.
34.Охарактеризуйте автомодельний режим руху рідини по прямій круглій
трубі.
35. Чому коефіцієнт гідродинамічного тертя λ не залежить від шорсткості труб при ламінарному режимі течії?
36. Втрати напору в місцевих опорах. Що характеризує коефіцієнт місцевого опору?
37. Поняття „місцеві опори”. Метод еквівалентних довжин для визначення втрат напору на місцевих опорах.
38. Визначення загального гідравлічного опору мережі. 39. Визначення втрат напору при русі рідини в змійовиках.
40. Покажіть зв’язок коефіцієнта місцевого опору з критерієм Ейлера.
41. Переміщення рідин. Класифікація насосів. Основні параметри насосів. 42. На що витрачається повний напір насоса?
43. Поршневі насоси. Будова, принцип дії, визначення продуктивності.
44. Наведіть схему і поясніть принцип дії діафрагмового насосу. Намалюйте схему шестеренчастого насосу.
45. Як визначається висота всмоктування насосів?
46. Які переваги поршневих насосів подвійної дії, а також потроєних своїми кривошипами на одному валу (триплекс-насосів)?
47. Як визначається продуктивність поршневих насосів подвійної дії? 48. Як розрахувати потужність на валу насоса?
49. Діаграми подачі і індикаторні діаграми роботи поршневих насосів. 50. Відцентрові насоси. Класифікація, будова, основні характеристики.
51. Як знайти робочу точку відцентрового насосу, що працює на даний трубопровід?
52. Визначення оптимальних умов роботи відцентрового насосу на мережу. Регулювання продуктивності.
53. Виведіть основне рівняння відцентрових машин Ейлера.
17
54.Як змінюються показники роботи відцентрових насосів (продуктивність, напір, потужність) при зміні частоти обертання робочого колеса?
55.Що таке кавітація? Які умови безкавітаційної роботи відцентрових на-
сосів?
56.Охарактеризуйте паралельне підключення двох однакових відцентрових насосів.
57.Охарактеризуйте послідовне підключення двох однакових відцентрових насосів.
58. Багатоколісні відцентрові насоси.
59.Приведіть схеми і опишіть принцип дії повітряного підйомника („ерліфта”) і „монтежю”.
60.Які насоси використовують для переміщення високов’язких рідин?
61. Дайте порівняльну характеристику насосів різних конструкцій.
62. Дайте порівняльну характеристику поршневих і відцентрових насосів. 63. Характеристика трубопроводу і її значення при виборі насосів.
64.Рух потоку рідини крізь апарат. Режими ідеального змішування та ідеального витискання.
65.Сила опору рідини тілу, яке рухається у ній. Залежність сили опору від швидкості тіла та властивостей рідини.
66. Переміщення і стискання газів. Загальні відомості. 67. Термодинамічні основи стискання газів.
68. Відцентрові вентилятори. Призначення, класифікація, будова. 69. Поршневі компресори. Призначення, будова, ступінь стискання. 70. Схеми багатоступінчастих компресорів та принцип їх дії.
71.Індикаторні діаграми роботи поршневих компресорів.
72.Покажіть зв’язок між ступінню стискання і числом ступенів стискання (наведіть числовий приклад).
73.Ротаційні компресори і газодувки. Пластинчасті, водокільцеві компресори. Будова і принцип дії.
74.Вакуум-насоси. Класифікація, будова, принцип дії. Порівняльна характеристика вакуум-насосів різних типів.
75. Паро-струмінний вакуум-насос, будова, принцип роботи.
76. Класифікація неоднорідних систем. Способи розділення неоднорідних систем.
77.Відстоювання, основні поняття. Швидкість осідання, види осідання ча-
стинок.
78.Визначення продуктивності відстійника і необхідної поверхні осідання.
79. Схема і принцип роботи відстійника напівбезперервної дії. 80. Фільтрування. Визначення основних понять.
81. Виведіть рівняння фільтрування при ∆p = const.
82. Визначення констант фільтрування при ∆p = const (аналітичний та графічний методи).
18
83. Схема і принцип роботи барабанного вакуум-фільтра безперервної дії. 84. Схема і принцип роботи фільтрпреса.
85. Центрифугування, основні поняття. Принцип дії і класифікація центрифуг.
86. Відцентрова сила, фактор розділення, індекс продуктивності центри-
фуг.
87. Поясніть принцип дії відстійної центрифуги. Наведіть схему і поясніть роботу центрифуги безперервної дії.
88. Наведіть схему і поясніть роботу фільтруючої центрифуги безперервної дії.
89. Поясніть, як визначається форма вільної поверхні при обертанні рідини в вертикальній посудині циліндричної форми.
90. Поясніть будову і принцип дії гідроциклона.
91. Очищення газів. Загальні відомості. Ступінь очищення.
92. Поясніть суть гравітаційного очищення газів. Від чого залежить продуктивність пилоосаджувальної камери?
93. Поясніть принцип дії інерційного пиловловлювача. Наведіть схему.
94. Очищення газів під дією відцентрової сили. Наведіть схему і поясніть принцип дії батарейного циклона.
95. Очищення газів фільтруванням. Поясніть будову і принцип дії рукавного фільтра.
96. Наведіть принципову схему електрофільтра і поясніть принцип його дії. Які Ви знаєте типи електрофільтрів.
97. Вологе очищення газів. Принцип очищення та схеми апаратів.
98. Дайте порівняльну характеристику апаратури для очищення газів. Поясніть як визначається її вибір?
99.Перемішування в рідких середовищах. Способи перемішування: загальні відомості. Ефективність і інтенсивність перемішування.
100.Механічне перемішування. Типи мішалок і їх характеристика. Витрати енергії на перемішування.
101.Укажіть способи передачі теплоти і наведіть їхню характеристику.
102.Запишіть диференціальне рівняння теплопровідності (закон Фур’є) і поясніть фізичний зміст членів, що входять до нього.
103.Визначення та розмірність коефіцієнта теплопровідності.
104.Стаціонарна передача теплоти крізь одношарову плоску стінку.
105.Стаціонарна передача теплоти крізь багатошарову плоску стінку.
106.Стаціонарна передача теплоти крізь одношарову циліндричну стінку.
107.Стаціонарна передача теплоти крізь багатошарову циліндричну стінку.
108.Покажіть графік розподілу температур у тришаровій плоскій стінці для
випадку λ1> λ2 >λ3 і поясніть зв’язок між градієнтами температури в окремих шарах та їх коефіцієнтами теплопровідності.
109. Що ми розуміємо під тепловим випромінюванням? Сформулюйте і запишіть закони Стефана-Больцмана і Кирхгофа.
19
110.Взаємне випромінювання двох твердих тіл.
111.Особливості випромінювання газів.
112.Що ми розуміємо під конвекцією? Як здійснюється передача тепла конвекцією? Диференційні рівняння конвективного теплообміну.
113.Основні критерії подібності конвективного теплообміну, їх фізичний
зміст.
114.Визначальна температура. Три варіанти вибору визначальної температури. Визначальний геометричний розмір.
115.Конвективний теплообмін при вимушеному русі однофазної рідини у прямій круглій трубі.
116.Конвективний теплообмін при поперечному обтіканні пучка труб.
117.Конвективний теплообмін при зміні агрегатного стану (конденсація
пари).
118.Конвективний теплообмін при кипінні рідини.
119.Які фізичні параметри рідини та твердої поверхні впливають на величину коефіцієнта тепловіддачі при конвективному теплообміні?
120.Опишіть процес тепловіддачі без зміни агрегатного стану при вільній конвекції. Наведіть приклади критеріальних рівнянь.
121.Теплопередача. Визначення середнього температурного напору при змінних температурах теплоносіїв.
122.Тепловий баланс теплопередачі для однофазних теплоносіїв.
123.Тепловий баланс теплопередачі при зміні агрегатного стану тепло-
носіїв.
124.Опишіть теплообмін при безпосередньому стиканні фаз. У яких випадках можна застосовувати для нагрівання „гостру” водяну пару?
125.Дайте визначення теплопередачі. Розкрийте фізичний зміст коефіцієнта теплопередачі. Проаналізуйте теплопередачу крізь плоску стінку.
126.Основне рівняння теплопередачі. Шляхи інтенсифікації процесу теплопередачі.
127.Який існує зв’язок між коефіцієнтом теплопередачі та коефіцієнтами тепловіддачі?
128.Із яких величин складається загальний термічний опір теплопередачі?
129.Порівняйте режими прямотечії та протитечії теплоносіїв.
130.Перерахуйте технічні способи нагрівання і охолодження; назвіть теплоносії, які використовуються для цього, дайте їх порівняльну характеристику.
131.Класифікація теплообмінних апаратів. Стисла порівняльна характеристика теплообмінників.
132.Поясніть переваги кожухотрубного теплообмінника з чотирма ходами
утрубному просторі перед аналогічним одноходовим.
133.Які позитивні якості і недоліки при охолодженні гарячих теплоносіїв мають вода і повітря? Як визначити витрату охолоджувальної води в теплообміннику?
134.Як компенсуються температурні деформації в трубчатих теплообмінниках і які конструктивні засоби для цього використовуються?
20