Практичні БЖД та ЦЗ__2015
.pdf
8.1.21 Ураження електричним струмом
Електротравма виникає від дії електричного струму на людину. Від тривалої дії струму відбуваються зміни в організмі людини, можуть бути опіки різних ступенів. Подаючи допомогу такому потерпілому, в першу чергу необхідно звільнити його від дії електроструму. При цьому той, хто подає допомогу, повинен пам'ятати про особисту безпеку - вимкнути рубильник чи відкинути великою сухою палицею (дошкою) провід, або перерубати провід сокирою, лопатою з дерев'яною ручкою. Для більшої безпеки відтягують потерпілого за одяг (якщо він сухий), що відстає від тіла. В разі виникнення опіків накладають стерильну пов'язку. Якщо уражений не дихає, одразу ж приступають до штучного дихання.
Штучне дихання застосовується у тому випадку, коли у людини порушується або зупиняється нормальне дихання. Починати його треба як можна швидше, оскільки тривала затримка дихання небезпечна для життя. Метод проведення штучного дихання описаний у попередніх розділах.
Штучне дихання потрібно продовжувати довго, інколи протягом 2-4 год. Одночасно із штучним диханням потерпілому дають Нюхати нашатирний спирт і розтирають шкіру вовняною тканиною.
У випадку, якщо не прослуховується пульс, робити закритий масаж серця. Метод проведення такого масажу описаний вище.
8.1.22 Укуси тварин
При укусах домашніми тваринами потрібно надати невідкладну допомогу. Найперше - це зупинити кровотечу, так як при витіканні крові з рани одночасно виходить слина тварини. Шкіру навколо укусу потрібно обробити йодом, накласти пов'язку на місце рани і викликати «швидку допомогу» або відвести у лікарню.
8.1.23 Укуси комах
При укусі бджіл, ос, джмелів, кліщів, павуків відчувається сильний біль і підпухання в місці укусу, слабкість (можлива втрата свідомості). В першу
57
чергу необхідно витягнути жало. Місце укусу протирають йодом, нашатирним спиртом, одеколоном, розчином перекису водню. Місця укусу комарів, мух протирають нашатирним спиртом або змазують милом.
8.1.24 Укуси гадюки
Потрібно спочатку перев'язати укушену руку чи ногу вище місця укусу. Накладену пов'язку через 0,5-1 год. слід зняти. Ні в якому разі не можна відсмоктувати ротом кров! Якщо є можливість, то розпеченим над полум'ям ножем на ураженій і заздалегідь обробленій ділянці зробити декілька надрізів. Це робиться для посилення кровотечі. Крім цього, потерпілому потрібно давати пити багато води.
8.1.25 Домашня аптечка
Домашня аптечка обов'язково повинна бути в кожній сім'ї. В ній повинні зберігатись найпростіші лікарські препарати у дерев'яних скриньках, шафці. Вішати такі скриньки потрібно на стіні, на видному місці і досить високо, щоб не могли досягнути діти.
Домашня аптечка повинна містити лікарські препарати: 7 пачок бинтів різної ширини, лейкопластир, 2 трикутні хустинки, гідрофільну марлю, вату, ножиці, пінцет, джгут, піпетку, термометр, булавку, йод, 3%-перекис водню, питневу соду, лимонну кислоту, борний вазелін, марганцевокислий калій.
Лікарські препарати по закінченні терміну придатності повинні періодично замінюватись на нові.
Контрольні питання
1. Принципи надання першої допомоги:
2. . Допомога при отруєнні препаратами побутової хімії та технічними речовинами.
3.Допомого при отруєнні харчовими продуктами, грибами та алкоголем
4.Допомога при отруєнні чадним газом
5.Допомога при отриманні термічних та хімічних опікив.
6.Допомога при сонячному ударі
7.Перша допомога при переохолодженнях та відмороженнях.
8.Перша допомога потопаючим
9.Перша допомога при розтягуванні зв'язок і м'язів, вивихах суглобів
10.Перша допомога при ураженні електричним струмом
ЛІТЕРАТУРА
58
1. Халмурадов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. – К.:Центр навчальної літератури, 2006. – 138 с.
2. Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І., Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Львів. Видавництво НУ "Львівська політехніка", 2009.-
264 с.
3. Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності. Підручник/ Запорожець О.І. – К.: Центр учбової літератури., 2013 – 448 с.
59
Практична робота № 9
Розрахунок часу евакуації під час пожежі (час виконання 4 години)
План роботи
1.Ознайомитись из загальними відомостями
2.Вивчити порядок виконання роботи
3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.
4.Обробити отримані результати.
5.Оформити протокол виконання роботи
9.1. Загальні відомості
Розрахунок часу евакуації починають з визначення розрахункового часу евакуації tp, який надалі буде нормою і повинен бути меншим чи однаковим з необхідним часом евакуації tнб: tp < tнб.
Далі увесь розрахунок поділяють на два етапи:
-розрахунок tp - розрахункового часу евакуації;
-розрахунок tнб - необхідного часу евакуації.
Перш ніж приступити до розрахунку, треба одержати у викладача усі необхідні дані. А саме: об'єм приміщення W, м3; число евакуйованих N, чол.; категорію виробництва з пожежо- і вибухо-небезпеки; схему шляху евакуації; вид приміщення: промислове, допоміжне або громадський будинок, характерні особливості будинку - наявність балконів, трибун тощо, загальну висоту будинку, висоту поверху, площу поверху, ступінь і границю вогнетривкості конструкцій будинку, ширину коридорів, проходів, період року: тепий (+10°С і вище) або холодний (нижче +10°С).
Після визначення необхідного часу евакуації треба переконатися, що t і t б задовольняють вимоги формули. Коли виявиться, що розрахунковий час евакуації tp більший за необхідний tн6, то розрахунковий час приймають як необхідний і провадять перерахунок самого будинку по ширині і довжині шляху евакуації. При цьому треба виходити із вимог максимально допустимої довжини шляху (табл. 9.1; 9.2) залежно від щільності людського потоку. Щільність людського потоку визначається як відношення кількості людей, евакуйованих по загальному проходу, до площі цього проходу.
Число евакуйованих людей N дорівнює числу працюючих у найбільш навантажену зміну. Категорію виробництва за пожежо- і вибухобезпекою приймають, виходячи з вимог табл. 9.3. Схема шляхів евакуації виконується аналогічно схемі (рис. 12). Величина 5. на рис. 13 - це ширина евакуаційного шляху на 8.-й ділянці.
60
Значення необхідного часу евакуації з приміщень виробничих споруд І, II, III ступенів вогнетривкості
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 9.1 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
Категорія |
Необхідний час евакуації, хв, при об'ємі приміщення, тис. м3 |
|
|||||||||||||||
|
виробництва |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
до 15 |
30 |
|
|
40 |
|
|
|
50 |
|
60 ібільше |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
А, Б |
|
0,50 |
0,75 |
|
|
1 |
|
|
|
1,50 |
|
|
1,75 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
В |
|
1,25 |
2 |
|
|
2 |
|
|
|
2,50 |
|
|
3 |
|
|
||
|
Г, Д |
|
|
|
Не обмежується |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Швидкість та інтенсивність руху людського потоку, м/хв, залежно від його |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
щільності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 9.2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Щільність |
Горизонтальний |
Двері |
|
|
Сходи вниз |
Сходи вгору |
|
||||||||||
|
м2/м2 |
швидкість |
інтенсивність |
інтенсивність |
|
швидкість |
|
|
|
інтенсивність |
швидкість |
|
інтенсивніст |
ь |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,01 |
|
100 |
1 |
1 |
|
|
100 |
|
|
1 |
60 |
|
|
0,6 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,05 |
|
100 |
5 |
5 |
|
|
100 |
|
|
5 |
60 |
|
|
3 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,10 |
|
80 |
8 |
8,7 |
|
|
95 |
|
|
9,5 |
53 |
|
|
5,3 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,20 |
|
60 |
12 |
13,4 |
|
|
68 _ |
|
|
13,6 |
40 |
|
|
8 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,30 |
|
47 |
14,1 |
16,5 |
|
|
52 |
|
|
15,6 |
32 |
|
|
9,6 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,40 |
|
40 |
16 |
18,4 |
|
|
40 |
|
|
16 |
26 |
|
10,4 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,50 |
|
33 |
16,5 |
19,4 |
|
|
31 |
|
|
15,5 |
22 |
|
|
11 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.60 |
|
27 |
16,2 |
19 |
|
|
24 |
|
|
14,4 |
18 |
|
10,8 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0.70 |
|
23 |
16,1 |
18,5 |
|
|
18 |
|
|
12,6 |
15 |
|
10,5 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,80 |
|
19 |
15,2 |
17,3 |
|
|
13 |
|
|
10,4 |
13 |
|
10,4 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,90 та більше |
15 |
13,5 |
8,5 |
|
|
8 |
|
|
7,2 |
11 |
|
|
9,9 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Примітки: 1,Інтенсивність руху людського потоку – це величина в м/хв. або чол/хв, яка рівна добутку щільності й швидкості. 2. Табличне значення інтенсивності руху і дверної щілини при щільності потоку 0,9 і більше дорівнює 8,5 м/хв і встановлено для дверної щілини шириною 1,6 і більше, а при дверній щілині, меншій за ширину 1,6 м, інтенсивність руху треба обраховувати за відповідними формулами.
61
|
Поділ виробництв за категоріями з вибухової |
|
|
та пожежної небезпеки (ОНТП 24-86) |
|
|
Таблиця 9.3 |
|
Категорія |
Характеристика речовин |
|
приміщення |
і матеріалів, які є у виробництві |
|
1 |
2 |
|
А |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху |
|
Вибухота |
не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися |
|
пожежо- |
вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при |
|
небезпечне |
спалахуванні котрих розвивається розрахунковий |
|
|
надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 |
|
|
кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при |
|
|
взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій |
|
|
кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в |
|
|
приміщенні перевищує 5 кПа. |
|
Б |
Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з |
|
Вибухота |
температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини в такій |
|
пожежо- |
кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні |
|
небезпечне |
пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні |
|
|
яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху |
|
|
в приміщенні, що перевищує 5 кПа. |
|
|
|
|
В |
Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та |
|
Пожежо- |
важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, |
|
небезпечне |
здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з |
|
|
одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони |
|
|
знаходяться або використовуються, не відносяться до |
|
|
категорії А та Б. |
|
|
|
|
Г |
Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному |
|
|
або розплавленому стані, процесс обробки яких |
|
|
супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, |
|
|
полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які |
|
|
спалюються або утилізуються як паливо. |
|
Д |
Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. |
|
|
|
|
У завданні студенту число поверхів і площа окремих поверхів між протилежними стінами повинні відповідати вимогам СниП И-90-81 (табл. 9.4).
Ступінь та межу вогнетривкості конструкцій будинків треба приймати згідно з СНиП 2.01.02-85 (табл. 9.4). Залежно від того, який задається будинку період року, знаходиться середня площа горизонтальної проекції f, м2/люд.: дорослої у домашньому одязі - 0,100; дорослої у зимовому одязі - 0,125; підлітка - 0,70.
9.2. Визначення розрахункового часу евакуації.
62
Є три етапи евакуації.
Перший етап - рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього. До таких приміщень належать виробничі цехи і майстерні, класи і аудиторії навчальних закладів тощо.
Рис. 12 Ширина евакуаційного шляху
Рис .13 Злиття людських потоків Другий етап - рух людей по евакуаційних виходах з приміщень до виходів
надвір. Такий рух відбувається по коридорах, проходах і фойє до сходів і по сходах через вестибюль назовні (рис. 14).
Третій етап - рух людей від виходу з будинку і розсіювання їх на території підприємства.
Розрахунковий час евакуації t, хв, треба визначати як суму часу руху людського потоку по окремих ділянках шляху за формулою:
t1 = t1 + t2+ t3+…+ tі,
де tt - час руху людського потоку на початковій ділянці, хе;
t2, ..., tі. - час руху людського потоку на кожній з наступних після першої ділянок шляху, хв.
63
Ступінь вогнетривкості споруд: площа поверху між протилежними стінками (за СНиП 2.09.02-85)
|
|
|
|
|
Таблиця 9.4 |
|
Категорія будинку |
Допустим |
Ступінь |
Площа поверху у границях пожежного |
|
||
(пожежних відсіків ) |
а |
вогнетрив |
відсіку, м буд. |
|
|
|
|
кількість |
кості |
Одноповерхо |
Багатоповерхові |
|
|
|
поверхів |
будинків |
ві |
Два |
Три поверхи |
|
|
|
|
|
поверхи |
і більше |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
А і Б |
6 |
І |
Без обмежень |
|
|
|
А і Б,(крім будівель |
6 |
ІГ |
Теж саме |
Теж |
Теж саме |
|
нафтопереробної, |
|
|
|
саме |
|
|
газової, хімічної пром.) |
|
|
|
|
|
|
|
І |
ІІІа |
5200 |
- |
- |
|
А - будинки нафто- |
6 |
II |
Без обмежень |
5200 |
3500 |
|
переробної, газової, |
|
|
|
|
|
|
хімічної та |
|
|
|
|
|
|
нафтохімічної |
|
|
|
|
|
|
промисловості |
|
|
|
|
|
|
|
І |
ІІІа |
3500 |
|
- |
|
Б - будинки нафто- |
6 |
II |
Без обмежень |
10400 |
7800 |
|
переробної та нафто- |
|
|
|
|
|
|
хімічної, газової пром.. |
|
|
|
|
|
|
|
І |
ІІІа |
3500 |
- |
- |
|
В |
8 |
І,ІІ |
Без обмежень |
|
|
|
|
3 |
III |
5200 |
3500 |
2600 |
|
|
2 |
ІІІа |
25000 |
10400 |
- |
|
|
1 |
Шб |
15000 |
. |
. |
|
|
2* |
IVa |
2600 |
2000 |
. |
|
|
2 |
IV |
2600 |
2000 |
|
|
|
1 |
V |
1200 |
- |
- |
|
Г |
10 |
І, II |
Без обмежень |
|
|
|
|
3 |
Ш |
6500 |
5200 |
3500 |
|
|
€ |
ІІІа |
Без обмежень |
|
|
|
|
1 |
Шб |
20000 |
- |
- |
|
|
2* |
IVa |
6500 |
5200 |
. |
|
|
2 |
IV |
3500 |
2600 |
. |
|
Д |
10 |
І. II |
Без обмежень |
|
|
|
|
3 |
III |
7800 |
6500 |
3500 |
|
|
6 |
ІІІа |
Без обмежень |
|
|
|
|
1 |
Шб |
25000 |
|
|
|
|
2* |
IVa |
10400 |
7800 |
- |
|
|
2 |
IV |
3500 |
2600 |
- |
|
|
2 |
V |
2600 |
1500 |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
* При висоті одно- і двоповерхових будівель не більше 18 м (від підлоги першого поверху до низу горизонтальних несучих кострукцій покриття на опорі).
64
Рис. 14 Коридори для евакуації людей з приміщень
Час руху людського потоку по першій ділянці шляху треба визначати за формулою:
t 1 = l / V1 , де
V1 - значення швидкості руху людського потоку по горизонтальному шляху на першій ділянці, визначається за табл. 8.6, залежно від щільності D, м/хв.
Щільність людського потоку. Щільність людського потоку D на першій
ділянці шляху, завдовжки / та шириною 5, треба визначити за формулою: |
|
D = (N1 х f )/ (l1 х δ 1), де |
(9.1) |
N 1 - число людей на першій ділянці, чол.; |
|
f - середня площа горизонтальної проекції людини. |
|
Інтенсивність і швидкість руху людського потоку. Значення швидкості людського потоку на ділянці шляху, що після першої, приймається залежно від значення інтенсивності руху людського потоку V, по кожній з цих ділянок, які треба визначити, у тому числі і для дверних прорізів за формулою:
q 1 = qi -1 / δ 1, де
- значення інтенсивності руху людського потоку на ділянках шляху, що розглядається, і попередній, м/хв;
δ 1 - ширина розглядуваної та попередньої 1-ої ділянках шляху, м.
Значення інтенсивності руху людського потоку на першій ділянці шляху q = ql визначають за значенням D, знайденому за формулою (9.1).
65
Мінімальні межі вогнетривкості основних будівельних конструкцій, год., залежно від ступеня вогнестійкості будівель
і споруд (за СНиП 2.01.02-85)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 9.5 |
||
|
Номінальні границі вогнетривкості будівельних конструкцій, год, |
|
||||||||||
Ступінь вогнетривкості будівель і споруд |
(чисельник), і максимальні границі розповсюдження вогню по них, см |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
(знаменник) |
|
|
|
|
|
||
|
Стіни |
|
|
|
Плити, настили (в тому числі з утеплювачем) і інші несучі конструкції перекриття |
Елементи покрить |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
ходові клітини косоури, балк и імарші сходових клітин |
|
|
|
|
||
Несучі та сходові клітки |
самонесучі |
Зовнішні ненесучі (в тому числі з |
навісних панелей) |
внутрішні ненесучі (перегородки) |
колони |
плити, настили (в тому числі з |
утеплювачем) прогони |
Балки ферми, арки, рами |
|
|||
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
9 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
2,5 |
1.25 |
|
0,5 |
0,5 |
2,5 |
1 |
1 |
|
0,5 |
0,5 |
|
|
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
II |
2 |
1 |
|
0.25 |
0.25 |
2 |
1 |
0.75 |
|
0.25 |
0.25 |
|
|
0 |
0 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
III |
2 |
І |
0.25;0, |
0.25 |
2 |
1 |
0.75 |
|
н.н. |
н.н. |
|
|
|
0 |
0 |
|
5 |
40 |
0 |
0 |
25 |
|
н.н. |
н.н. |
|
|
|
|
0 |
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ша |
1 |
0,5 |
|
0.25 |
0.25 |
0.25 |
1 |
0.25 |
|
0.25 |
0,25 |
|
|
0 |
0 |
|
40 |
40 |
0 |
0 |
0 |
|
25 |
0 |
|
Шб |
1 |
0,5 |
0.25 ; |
0,25 |
1 |
0.75 |
0,75 |
0.25. 0.5 |
0.75 |
|
||
|
40 |
40 |
|
0.5 |
40 |
40 |
0 |
25 |
0 |
25(40) |
25(40) |
|
|
|
|
0 |
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
IV |
0,5 |
0,25 |
|
0.25 |
0,25 |
0,5 |
0.25 |
0.25 |
|
н.н. |
н.н. |
|
|
40 |
40 |
|
40 |
40 |
40 |
25 |
25 |
|
н.н. |
н.н. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IVa |
0,5 |
0.25 |
|
0.25 |
0.25 |
0.25 |
0.25 |
0.25 |
|
0.25 |
0.25 |
|
|
40 |
40 |
|
н.н. |
40 |
0 |
0 |
0 |
|
н.н. |
0 |
|
V |
|
|
|
|
|
не нормується |
|
|
|
|
|
|
66