Практичні БЖД та ЦЗ__2015

Примітка: 1.В дужках наведені границі розповсюдження вогню для вертикальних ділянок з ухилом конструкцій. 2. Скорочення «нн» вказує, що показник не нормується.

Коли значення q, визначене за формулою, менше або дорівнює значенню qinax, то час руху по ділянках шляху треба приймати за формулою:

t 1 = I i / Vi

При цьому значення qmax треба приймати, м/хв: для горизонтального шляху 16,5; дверних прорізів 19,6; сходів до низу 16; сходів угору 11.

Відстань від найвіддаленішого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщень назовні (за СНиП 2.09.02-85)

Коли значення q. знайдено за формулою, більше qmax, тоді ширину 5. даної і- ї ділянки шляху треба збільшити на таку величину, щоб дотримувалась умова: q <

qmax.

67

При неможливості виконання цієї умови, інтенсивність і швидкість руху людського потоку по цій ділянці шляху визначається за табл. 9.2 при значенні щільності D > 0,9.

При злитті на початку ділянки і двох і більше людських потоків інтенсивність руху визначається за формулою:

qi = (∑ qi-1 x δ i-1)/δ i, де

qі - інтенсивність руху людських потоків, злитих на початку ділянки, м/хв;

δi-1- ширина ділянки шляху до злиття, м;

δi. - ширина розглядуваної ділянки шляху, м.

Коли значення qi, визначене за формулою, більше за qmax, тоді ширину даної ділянки шляху після злиття потоків треба збільшити. У цьому разі час руху по ділянці визначається за формулою.

Визначивши таким чином час руху на кожній ділянці шляху евакуації за формулою, визначають розрахунковий час евакуації t.

Відстань по коридору від дверей найбільш віддаленого приміщення площею не більше 100 м2 до виходу назовні або у найближчу сходову клітку (за СНиП

2.09.02-85)

Визначення необхідного часу евакуації

Необхідний час евакуації людей інб з приміщень виробничих будинків І, II, III ступенів вогнестійкості приймається залежно від категорії виробничих приміщень за вибуховою, вибухота пожежною небезпекою і їх об'ємом з табл.

9.1.

9.3.План евакуації людей з громадських будинків

9.3.1.Зміст плану евакуації

Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації людей в основному для громадських будинків.

68

Рекомендується мати такий план і для виробничих будинків з масовим перебуванням людей. Він включає в себе заходи, які забезпечують своєчасне оповіщення про пожежу чи про аварії; вивід всіх людей з приміщення найкоротшими та безпечними шляхами; спокій та порядок при русі; порядок та послідовність евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами. План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. В інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.

Для складання плану евакуації призначають спеціальну особу чи створюють комісію (для великих об'єктів). В склад комісії входять: голова пожежно-технічної комісії, заступник директора (завідувач) з адміністративно-господарської частини та начальник охорони об'єкта або начальник добровільної пожежної дружини.

Комісія чи спеціально призначена особа вивчає планіровку будинку, щоб вияснити можливі схеми руху людей при евакуації, а також шляхи для їх рятування. Планіровку вивчають простим оглядом будинку, а при складних об'єктах - шляхом вивчення проектних матеріалів та розрахунків процесу евакуації.

При огляді будинку усувають всі порушення правил стану шляхів евакуації та евакуаційних виходів. Одночасно з тим вивчають наявні акти та приписи протипожежних оглядів, щоб усунути порушення правил пожежної безпеки на шляхах евакуації. При відсутності розрахунку евакуації для театрів комісія робить його сама або запрошує спеціаліста. На основі вивчення планіровки, проектних та розрахункових матеріалів складають маршрути руху людей з різних приміщень.

Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної евакуації людей, оповіщення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами.

При встановленні порядку евакуації майна комісія уточнює місця збереження документації та пожежонебезпечних матеріалів, а також діючі та запасні в'їзди на територію установи, які придатні для проїзду пожежних автомобілів.

План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію. Потім призначають термін вивчення і практичного опрацювання цього плану із співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним, вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих обов'язків, практичних навичок на умовній пожежі.

План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі.

Контроль за вивченням плану евакуації і навченням персоналу покладається на керівника установи. Для обліку проведених занять та перевірки стану шляхів евакуації корисно завести спеціальний журнал. Практичне відпрацювання плану евакуації проводиться особою, яка призначається адміністрацією установи.

69

Керівник установи зобов'язаний по мірі зміни обставин своєчасно вносити корективи в план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх обов'язками по плану евакуації під розписку.

9.3.2. Зміст інструкції до плану евакуації

На початку інструкції вказують особу, яка відповідає за евакуацію людей та майна, його місцезнаходження в умовах можливої пожежі чи аварії та спосіб оголошення початку евакуації.

Звичайно рішення з евакуації приймає керівник об'єкта, а в його відсутності - заступник чи керівник пожежної охорони об'єкта. У випадку прямої загрози рішення про евакуацію приймає будь-яка особа адміністрації об'єкта.

Велике значення має спосіб оголошення евакуації. Навіть при наявності системи евакуаційних виходів та шляхів, які відповідають усім вимогам безпеки, відсутність розпорядження та правильного оголошення про початок евакуації можуть призвести до згубних наслідків. Відомі випадки, коли засобами психологічної дії вдавалось зупинити паніку і забезпечити організований вихід людей при пожежах у театрах. Відомі й інші випадки, коли фактично ніякої загрози для життя людей не було, однак крик «пожежа» викликав паніку з людськими жертвами. Як правило, оголошення про евакуацію має робити офіційна особа. У плані евакуації має бути підкреслено, хто оголошує необхідність евакуації і що має бути оголошено. Не слід завжди говорити про правдиву причину евакуації, а пояснити її технічною несправністю. При оголошенні про пожежу та організацію руху людей можливе використання радіотрансляційної мережі об'єкта.

Вінструкції до плану евакуації подаються обов'язки осіб адміністративного персоналу, які забезпечують спокійний та організований рух людей, спосіб оповіщення про пожежу, а також порядок евакуації майна.

Вплані евакуації вказані дії та обов'язки осіб обслуговуючого персоналу з гасіння пожежі первинними засобами. Особи, які призначені для цієї мети, мають бути добре навчені правилам користування засобами гасіння пожеж, знати місця, де вони знаходяться, і діяти рішуче та швидко. В приміщенні, які горять і де є газова мережа, необхідно якнайшвидше виключити газ.

9.3.3. Графічна частина плану евакуації

Ця частина плану являє собою план приміщень з вказаними маршрутами руху евакуації людей (їх слід складати в масштабі 1:100 або 1:200). План будинку можна викреслювати в одну лінію. Напрям руху евакуаційних потоків відмічають кольоровими стрілками. Для будинків складної конфігурації з різними комплексами приміщень викреслюються декілька планів евакуації, для багатоповерхових будинків - плани евакуації по поверхах з показом маршрутів руху. При різній планіровці поверхів, евакуації складаються окремо для кожного поверху. Для поверхів, які мають однакову планіровку, складають один план з відміткою поверхів, до яких він відноситься. На планах позначають приміщення (палата, аудиторія, балкон першого ярусу, коридор та ін.) цифрами чи буквами. Нумерують також всі евакуаційні виходи та сходи. Це дозволяє більш простіше

70

позначити схеми руху. На плані евакуації показують двері у відкритому виді. При цьому важливо,; Щоб вони відкривалися по ходу руху. В протилежному випадку необхідно перевісити двері по ходу руху людського потоку в сторону виходу назовні. Якщо окремі евакуаційні виходи в нормальних умовах закриті, на плані пройму показують закритою і відмічають місце збереження ключів. Іноді ключі від зовнішніх дверей зберігають в ящиках, які прикріплені до зовнішньої стіни поряд з виходом.

Рис. 15 Графічна частина плану евакуаці

9.3.4. Маршрут руху

1,2,3 і 4-й класи, а також відвідувачі учительської і буфету виходять через рекреації у вестибюль, а звідти через вихід МІ - назовні. 5,6,7-й класи, а також відвідувачі кабінету лікаря виходять в зал, а звідти на сходи №3, спускаються вниз і по виходу №3 виходять назовні. 8,9 і 10-й класи, а також відвідувачі лабораторії і лаборантських виходять в зал, а звідти на сходи №2, спускаються вниз і по виходу №2 виходять назовні.

План евакуації склали: /Дата/ Експлікація приміщень: 1 - вестибюль: 2 - реакреація; 3 - класи; 4 -

лабораторія; 5 - лаборантські; 6 - зал; 7 - бібліотека; 8 - приміщення для зберігання спортивного інвентаря; 9 ■ учительська; 10 - кабінет лікаря; 11 - буфет; 12 - кубова; ІЗ -канцелярія; 14 - кабінет директора; 15 - туалети; 16 - квартира сторожа.

71

Місце зборів - спортивний майданчик у дворі школи не ближче 30 м від стін будівлі.

В цьому випадку на плані евакуації позначається кріплення ящика з написом «Ящик з ключами від зовнішніх дверей».

При наявності іншого евакуаційного виходу на зовнішніх пожежних сходах його відмічають в плані написом: «Запасний евакуаційний вихід». В пояснювальній записці до плану евакуації відмічають, в яких випадках треба користуватися цим виходом. Напрям руху при наявності інших евакуаційних виходів відмічають по основних шляхах евакуації.

Контрольні питання

1.З чого починають розрахунок часу евакуації?

2.На які етапи поділяється розрахунок?

3.У чому треба переконатись після визначення необхідного часу евакуації?

4.Як визначається число евакуйованих людей N ?

5.Як визначають під час розрахунку ступінь та межу вогнетривкості конструкцій будинків?

6.Від яких параметрів залежить необхідний час евакуації людей ?

7.На кого покладається контроль за вивченням плану евакуації і навченням персоналу

8.Зміст інструкції до плану евакуації

9.Що таке графічна частина плану евакуації?

ЛІТЕРАТУРА

1.Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності/ Цапко В.Г. - К.: ЛДУ, 2010. – 398 с.

2.Кулалаєва Н.В., Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Ручні та пересувні засоби пожежогасіння: основні типи, будова та безпечне використання. Навчальний посібник. Київ, 2011. – 189 с.

3.Кулешов Н.І., Уваров Ю.В., Олейник Є.Л., Пустомельник В.П., Єгурнов Ф.І. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – 271 с Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 2272-2006. – [Чинний від 2006- 06-09]. – К.:Держспоживстандарт України, 2007. – 31 с. – (Національний стандарт України)

4.Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004), затверджені наказом МНС України 19.10.2004 року № 126. (Зі змінами від 18.02.2008 (N 128), та від 24.02.2012 (N 537).

72

Практична робота № 10

Укриття виробничого персоналу підприємства в захисних спорудах в умовах надзвичайних ситуацій

(час виконання 4 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

Мета заняття – самостійно вивчити методику виконання розрахунків з оцінки інженерного захисту робітників і службовців та навчитися практично виконувати такі розрахунки, робити висновки визначати необхідні заходи з підвищення надійності інженерного захисту.

Завдання студентам видається після лекції . На занятті кожен студент отримає вихідні дані ( по варіантах ) та виконає весь розрахунок, закінчити його висновками та переліком заходів з підвищення надійності інженерного захисту.

Викладач під час зайнятть консультує студентів, допомагає їм у роз’ясненні незрозумілих питань.

В кінці зайняття кожен студент повинен здати на перевірку виконаний розрахунок.

Завдання на практичне зайняття

1.Під час самостійної підготовки студент повинен:

–вивчити методику оцінки інженерного захисту робітників та службовців

об’єкту ;

–на прикладі оцінки інженерного захисту простежити, як реально визначаються розрахунки, робляться висновки, вживаються заходи.

2.Під час заняття студент повинен:

–за вихідними даними, виданих викладачем, оцінити інженерний захист робітників та службовців фабрики, зробити висновки, розробити необхідні заходи

зпідвищення надійності інженерного захисту;

–здати для перевірки виконану роботу.

ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ

Інженерний захист робітників та службовців об’єкту називають захист з використанням таких інженерних споруд, як сховища та протирадіаційні укриття.

Успішне рішення задач інженерного захисту можливо при дотриманні таких умов:

73

–загальна місткість захисних споруд на об’єкті повинна укривати найбільшу за чисельностю зміну;

–захисні властивості захисних споруд повинні відповідати необхідним вимогам ( забезпечити захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та радіоактивного випромінення, очікуваних на об’єкті при ядерному вибуху);

–системи життєзабезпечення захисних споруд повинні забезпечувати життєдіяльність людей, тих, які перебувають під час встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах;

–розміщення захисних споруд відносно місць роботи повинно дозволяти виробничому персоналу переховатися по сигналу ―Повітряна тривога‖ в установлені терміни.

Оцінка інженерного захисту полягає у визначенні показників, що характеризують здатність інженерних споруд забезпечить ці умови. На основі висновків із цієї оцінки визначаються заходи з підвищення, надійності захисту від ЗМУ, а відповідно із підвищення стійкості роботи об’єкту в умовах війни.

Для оцінки інженерного захисту робітників та службовців об’єкту необхідно вивчити всі захисні споруди об’єкту і мати такі вихідні дані.

1. Віддалення об’єкту від ймовірного центру (епіцентру) ядерного вибуху

Rx, км.

2.Очікувана потужність ядерного боєприпасу q , кт.

3.Данні про середній вітер: Vс.в. – швидкість середнього вітру, яка домінує в регіоні, км/год; βс.в. – напрямок середнього вітру (приймається найбільш несприятливе – в бік об’єкту).

4.Кліматичні умови району розміщення об’єкту: кліматична зона

(1,2,3,4).

5.Чисельність найбільшої зміни, яка працює на об’єкті.

6.Розподіл робочих та працівників по цехам і ділянкам робіт, їх віддалення від захисних споруд.

7.Характеристика захисних споруд: розташування захисних споруд на об’єкті; типи захисних споруд (сховища, ПРУ); надлишковий тиск, який

витримують конструкції захисних споруд; коефіцієнт послаблення Косл захисних споруд або матеріал і товщина слою перекриття; основні та допоміжні приміщення і їх розміри; тип і склад елементів системи повітропостачання; об’єм ємностей для аварійного запасу води.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНКИ ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБОЧИХ ТА СЛУЖБОВЦІВ ОБ’ЄКТУ

І. Оцінка зхистних споруд

1.Виявити наявність основних та допоміжних приміщень кожного сховища (ПРУ) та їх розміри.

2.Розрахувати кількість місць для тих, які будуть ховатися (М) на наявній площі (Sn), виходячи з встановлених норм на одну людину (S1). При висоті

74

приміщень 2,2–2,9 м і двох’ярусних нарах S1=0,5 м2 на людину; при висоті приміщень білше 2,9 м і трьох ярусних нарах S1=0,4 м2.

МS n

S1

3.Перевірити відповідність об’єму приміщень в зоні герметизації

встановленій нормі на одного хто перебуває в укритті (не менш ніж 1.5 м3 /чол). Для цього розраховується об’єм приміщень в зоні герметизації (крім

приміщень дизельних електростанцій, тамбурів і розширювальних камер)

V0 = S0 h,

де h – висота приміщень; S0 – загальна площа усіх приміщень в зоні герметизації.

Тоді об’єм приміщень, який приходиться на одного хто перебуває в укритті:

V1 V0 M

Якщо V1 1,5 м3, то розрахункова кількість місць (М) приймається за фактичну місткість захисної споруди.

4. Знаходиться необхідна кількість нар для розміщення людей (Н).

При висоті приміщень для тих хто перебуває в укритті 2,2–2,9 м встановлюють двох’ярусні нари (4 місця для сидіння і одне для лежання).

При висоті приміщень для укриття більше 2,9 м встановлюються трьох’ярусні нари (4 місця для сидіння і два для лежання).

5. Визначити коефіцієнт місткості – показник, що характеризує захисні властивості споруди по місткості.

K BM MN

де M – місткість захисної споруди; N-чисельність персоналу, що підлягає укриттю (найбільша по чисельності зміна яка працює).

За результатами розрахунку робиться висновок про можливість укриття робочих і працівників об’єкту.

ІІ.Оцінка захисних споруд за властивостями захисту

Така оцінка здійснюється шляхом порівняння фактичних захисних властивостей захисних споруд з необхідними захисними властивостями. Якщо фактичні захисні властивості не менші необхідних, то захисні споруди забезпечують укриття людей.

1. Знаходяться необхідні захисні властивості Рф.потр і Кпосл. потр.

а) необхідна міцність захисної споруди з ударної хвилі ( Рф.потр) відповідає максимальному значенню надлишкового тиску, який очікується на об’єкті, тобтоРф.потр= Рф.макс· Рф.макс визначається шляхом розрахунку ( за формулою та за

75

таблицями). Для цього потрібно знати віддалення об’єкту від можливого центру (епіцентру) ядерного вибуху (Rx) і очікувану потужність ядерного вибуху (q).

(див додаток 3)

б) необхідний коефіцієнт послаблення радіації від радіоактивного ураження:

де Дрз макс – максимальна доза на відкритій місцевості за 4 доби;

Р1 – максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху, який очікується на об’єкті (визначається з додатку 4 по Rx, q, Vсер); tn – час зараження території після вибуху ( тобто і час початку опромінення):

tn Rx tвип ,

VCB

tвип – час випадання радіоактивних речовин ( в середньому можна прийняти tвип – 1 год); tк – час закінчення випромінювання;

tк = tн + 96 год (96 год = 4 діб);

50 рентген – максимальна безпечна доза однократного опромінення; в) потрібний коефіцієнт послаблення проникаючої радіації

Де Дпр – доза радіації, яка проникає, очікується в районі об’єкту (приведена в додатку 5 по Rx і q); 50 рентген – максимальна безпечна доза однократного опромінення.

2. Визначають фактичні захисні властивості Рф.зах і Кпосл.зах.:

а) надлишковий тиск Рф.зах, на який розраховані елементи конструкцій захисної споруди, береться з характеристики захисної споруди;

б) захисні властивості з радіоактивного випромінення (Кпосл.зах) теж можуть бути наведені в характеристиці укриття (ПРУ) або визначаються розрахунковим шляхом:

n

Кр К посп.зах К Р 2 hi / di i 1

Де Кр – коефіцієнт умов розташування сховища (наведено в додатку 6); n – кількість захисних шарів матеріалів укриття (бетон, цегла, грунт т.ін.); hi – товщина захисного (і-го) шару, см; di – товщина шару половинного послаблення і- го захисного шару, см (приведено в додатку 7).

76