Практичні БЖД та ЦЗ__2015

В межах зони І діє надлишковий тиск, який приймається і дорівнює,

1 170кІІа.

Зона дії продуктів вибуху (зона II) охоплює усю площу розкиду продуктів газоповітряної суміші внаслідок дії детонації. Радіус цієї зони

R - відстань під центру вибуху до розрахункової точки, м.

В зоні дії повітряної ударної хвилі (зона III ) формується фронт ударної хвилі, який розповсюджується по поверхні землі. Надлишковий тиск п зоні III III обчислюється по формулам. Для цього попередньо визначається відносна величина:

Для визначення надлишкового тиску на певній відстані від центру вибуху потрібно знайти кількість вибухонебезпечної суміші, яка може міститися в сховищі.

Наслідки руйнування будівель, споруд та обладнання, а також ступінь ураження людей внаслідок дії надлишкового тиску при вибуху газоповітряних сумішей приблизно можуть бути такими, як і при вибуху тротилових зарядів. Для оцінки стійкості об'єкту до дії хвилі надлишкового тиску можуть бути використані такі дані.

Приклад розрахунку. Визначити надлишковий тиск, який може очікуватися в районі виробничого цеху при вибуху ємності, у якій знаходиться Q - 100т скрапленого пропану. Відстань від ємності до цеху складає L = 300 м.

Рішення:

1.Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони І)

RI 17,5* 3Q 17,5* 3100 80м

2.Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху (зона II)

RII 1,7 * R1 1,7 *80 136 м

3. Порівняння відстані від центру вибуху до цеху (300м) з визначеними радіусами зони І (80м) та зони ІІ (136м) свідчить, що цех знаходиться за межами цих зон, тобто в зоні повітряноударної хвилі (зона III). Далі знаходимо значення надлишкового тиску на відстані 300 м, від епіцентру вибуху, при цьому приймаємо RІІІ = 300 м

7

4. Визначаємо відносну величину :

5. Після цих обчислень визначається ступінь руйнування будівель, споруд, обладнання на відстані L= 300 м від центру вибуху по таблиці 2.3.Tакож по таблицям знайти категорію та ймовірність даної небезпеки,що розглядається на практикумі.

Вихідні дані по варіантам

Таблиця 2.2

Ступінь руйнування елементів об’єкту при різних рівнях навколишнього тиску ударної хвилі кг/см2.

Таблиця 2.3

Контрольні питання

1.Якими зонами характеризується вибух?

2.В чому полягає суть методики розрахунку ударного підвищення тиску?

3.Як проводиться оцінка наслідків вибуху?.

4.Що таке рівні ймовірності небезпеки та категорії серйозності небезпеки

ЛІТЕРАТУРА

1.Безпека життєдіяльності. Підручник/ Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О. – К.: "Академія", 2012, - 224с.

2.Безпека життєдіяльності/Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. – К.: Центр учбової літератури., 2011 – 276 с.

3.Кулешов Н.І., Уваров Ю.В., Олейник Є.Л., Пустомельник В.П., Єгурнов Ф.І. Пожежна безпека будівель та споруд. – Харків, 2004. – 271 с.

4.Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008, - 158 с.

9

Практична робота № 3

Ергономічне дослідження зорового аналізатора (час виконання 2 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести дослідження з використанням запропонованих методів.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

3.1.Загальні відомості

Зусіх аналізаторів людини найбільше значення в його діяльності має зір, тому що 80-90% усієї інформації надходить до неї через зоровий аналізатор. Тому створення оптимального світлового клімату є невід'ємною частиною наукової організації праці і естетики виробництва, поліпшення умов праці. Контрастна чутливість ока (між деталями і фоном, які розглядаються) або, інакше, його здатність розрізняти мінімальну відмінність

восвітленості фону і деталей збільшується із збільшенням освітленості (до певної межі) і сприяє підвищенню продуктивності праці, надійної системи керування виробництвом. Не менше значення має швидкість розпізнання об'єкту або його деталі, тривалості ясного бачення.

При різних відстанях до об'єкту або рівнях освітленості органам зору доводиться пристосуватися до них. Ці властивості ока мають назву акомодації (здатність ока, змінюючи кривизну кришталика, пристосуватися до ясного бачення предметів, які знаходяться на різних відстанях) і адаптації (здатність ока пристосуватися до різного рівня освітленості шляхом звуження або розширення зіниці для пропускання необхідної кількості світла). Ці властивості зорового аналізатора повинні враховуватися при професіональному добору операторів для виконання різних виробничих функцій, керування процесами, апаратами і системами.

Звичайно дослідження зорового аналізатора зводяться до визначення ближньої і дальньої точок ясного бачення і його стійкості, об'єму акомодації, швидкості і точності зорової оцінки.

3.2. Методики визначення 3.2.1. Ближньої і дальньої точок бачення та обєму акомадації.

В основі методики знаходиться здатність ока фокусувати зображення предмета точно на сітківці, змінюючи кривизну кришталика (акомодація) і при бінокулярному зору - здатність ока приймати положення, при якому зорові промені обох очей схрещуються на предметі (конвергенція), без чого не можливе виразне бачення.

10

При визначенні ближньої і дальньої точок ясного бачення задача зводиться до визначення фокусної відстані і переломлюючої сили зорової системи людини.

Силу переломлення будь-якої оптичної системи (в тому числі і ока) виражають в діоптріях. Одна діоптрія дорівнює переломлюючій силі лінзи з фокусною відстанню в 1 м. Сила переломлення обернено пропорціональна фокусній відстані. Наприклад, при фокусній відстані f=0,5 м переломлююча сила d=1/0,5=2 діоптрії.

Для визначення ближньої і дальньої точок ясного бачення використовують прилад (див. рис.3). Як тест використовують таблиці з кільцями Ландольта, які мають визначений кутовий розмір.

Тест встановлюють на відстані 17 см від ока і повільно відсовують до тих пір, коли досліджуваний не почне бачити його виразно. Таке положення тесту, визначене по шкалі приладу, буде відповідати ближній точці ясного бачення, яку позначають р.

Оскільки прилад обмежений у розмірах, то для визначення дальньої точки ясного бачення (для віддаленого тесту) перед очима встановлюють лінзу в 2 діоптрії і продовжують відсовувати тест до тих пір, коли знаки таблиці не перестануть виразно сприйматися. Позначають цю віддалену точку ясного бачення через а.

Переломлюючу силу оптичної системи ока Р розраховують для ближньої точки ясного бачення за формулою

Об'єм акомодації Р А 4 1,33 2,67 діоптрії.

Проте, якщо перед очима була поставлена лінза силою в 2 діоптрії, то дійсна переломлююча сила в дальньої точки ясного бачення складе: 1,33-2= - 0,67 діоптрії (око дальнозоре). Тоді об'єм акомодації

Р А 4 ( 0,67) 4,67діоптрії.

Далекозорість повинна враховуватися при професіональному доборі.

Завдання 1. Визначити об'єм акомодації.

11

Порядок виконання:

-Зручно зайняти місце перед приладом випробуваному;

-Зафіксувати правильно голову випробуваного;

-Одне око випробуваного закрити непрозорим екраном (але око повинно бути відкритим);

-Встановити тест на віддалі 17 см;

-Визначити положення ближньої точки ясного бачення;

-Визначити положення дальньої точки ясного бачення;

-Розрахувати переломлюючу силу оптичної сили ока:

а) У ближній точці ясного бачення за формулою (2.6); б) У дальній точці ясного бачення за формулою (2.7); в) Розрахувати об'єм акомодації за формулою (2.8).

Завдання 2. Визначити швидкість і точність зорової оцінки. Обслуговування складних і швидко рухаючих механізмів потребує

великої швидкості і точності зорової оцінки, часто по відношенню до дрібних деталей. Тому дослідження зорових функцій дуже важливе при відборі робітників, операторів, інших спеціальностей. Для дослідження застосовується проба Уестона, при якій користуються таблицею Ландольта. Випробуваний повинен як можна точніше і швидше накреслити лінії, відповідні положенням розрізів у кожному кільці по черзі. Ступінь точності визначає кількість кілець, в яких лінії, які показують положення розрізів, визначені точно; цю кількість треба виразити дробом від повної кількості кілець, в яких положення розрізів треба було визначити. Помноживши це число, яке виражає точність, на кількість кілець, в яких положення розрізів було точно визначено за одну хвилину, одержимо як коефіцієнт швидкості, так і точності. Наприклад, з 20 кілець в 12 точно визначені положення розрізів, з них у 8 кільцях за одну хвилину. Тоді коефіцієнт точності

К1= 12/20 = 0,6, а коефіцієнт швидкості К2= 0,6*8 = 4,8.

3.2.2. Стійкості ясного бачення.

Методика заснована на визначенні здатності ока до підтримання ясного бачення дрібних деталей предмета (з малими кутовими розмірами), які розташовані на границі бачення, за певний проміжок часу. Ця здатність залежить від функціонального стану світловідчутного і рушійного апаратів ока.

Автор методики Ферре як тест-об'єкт запропонував склад "Li", який випробуваний повинен фіксувати поглядом протягом 3 хвилин. Під час дослідження відмічається час, протягом якого випробуваний бачить "Li" повністю (час ясного бачення) або тільки дві паралельні прямі "I I" (час неясного бачення).

Стійкість ясного бачення Кз визначається як відношення часу ясного бачення tя до всього часу спостереження t:

12

При дослідженні стійкості віддаленої точки ясного бачення, тобто з виключеною акомодацією (що має місце при розгляданні віддалених предметів), відстань, на якій розташовано тест, визначається так:

a) Спочатку вимірюють силу ока для віддаленого тесту (тобто вимірюють максимальну відстань, при якій око бачить деталі тесту).

б) Потім установлюють тест-об'єкт на 3/4 виміряної відстані. Для дослідження стійкості ближньої точки ясного бачення, тобто з включеною акомодацією, підбирають такі умови різновидності відстані тесту від ока спостерігача, при яких відношення часу ясного бачення до часу неясного бачення складе приблизно 0,7-0,8 (від початкового стану).

є) Розташувати тест на 3/4 виміряної відстані.

є) Визначити стійкість ясного бачення за формулою (2.9).

Вихідні дані по варіантам

Таблиця 3.1

13

Контрольні питання

1.Що таке контрастна чутливість ока, від чого залежить‖?

2.Як здійснюється дослідження зорового аналізатора ?

3.Охарактеризуйте метод ближньої і дальньої точок бачення та обєму акомадації

4.Охарактеризуйте метод Стійкості ясного бачення

ЛІТЕРАТУРА

1.Безпека життєдіяльності. Підручник/ Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О. – К.: "Академія", 2013, - 224с.

2.Запорожець О.І. Безпека життєдіяльності. Підручник/ Запорожець О.І. – К.: Центр учбової літератури., 2013 – 448 с.

3.Бачинський Г.О., Бернада Н.В., Бондаренко В.Д. та ін. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

14

Практична робота № 4 Визначення економічних збитків внаслідок наднормативних викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря (час виконання 4 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

4.1 Загальні відомості

Збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності (4).

Наднормативними викидами забруднюючих речовим в атмосферне повітря вважаються:

а) викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид, та видані у встановленому порядку;

б) викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволу на викид, в тому числі і по окремих інградієнтах;

в) викиди забруднюючих речовин, які здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять від окремих типів технологічного та іншого обладнання.

4.2. Розрахунок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Vi - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3 /с;

Сі- середня концентрація і-ої забруднюючої речовини, г/м3 ;

qi - потужність дозволеного викиду і-ої забруднюючої речовини по данному

джерелу, яка встановлена дозволом на викид, г/с; Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

15

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:

М; - маса і-oї забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря понад норму, тонн; 1.1П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати

(П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну; (515 грн.)

Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ої забруднюючої речовини; КТ - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря

населеного пункту і-ою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності і-ої забруднюючої

ГДК СДi - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно

безпечний рівень впливу (ОБРВ) і-ої забруднюючої речовини, мг/м3 , (табл.

Д 1.1);

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводяться поправочний коефіцієнт 10.

Для речовин, по яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації при визначенні Аі береться величина максимально допустимої разової концентрації ГДК.

Для речовин, по яких відсутні величини ГДК чи ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості (KТ), залежить під чисельності жителів населеного пункту та народногосподарського значення визначається за таблиці.

T K F * K пвс

Коефіцієнт що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ою забруднюючою речовиною ( ji ), визначається за

формулою:

ji Cф / ГДК СДi , де ( 4 .4)

Сф - середньорічна фонова концентрація і-ої забруднюючої речовини на стаціонарних пунктах спостережень за попередній рік, мг/м3.

16