Практичні БЖД та ЦЗ__2015

Приклад розрахунку. На промисловому підприємстві м. Києва при контрольній перевірці 28 січня 2007 року зафіксовано середню концентрацію викиду сірковуглецю Сі = 96,004 мг/м3 при об'ємній витраті Vі = 191,7 м3/с.

Тимчасово погоджений викид (ТПВ) по даному джерелу на 2007-2008 роки встановлений дозволом, становить qi = 13,304 т/с.

За даними первинної облікової документації за формою НОД - 1 підприємства 22 листопада 2007 року також зафіксовано переміщення встановленого нормативного викиду по даному джерелу і речовині.

За фактом виявленого порушення було видано припис про його усунення в строк до 7 лютого 2008 року. У зазначений строк порушення було усунуте. За цей час джерело працювало цілодобово.

Визначити розмір компенсації збитків.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу останнього зафіксованого порушення і становить:

Т = 77 діб 24 год. = 1848 год.

Маса викиду сірковуглецю, що здійснювався з перевищенням ТПВ розраховується за формулою (4.1):

і 0,0036 191,7 * 0,096 13,304 *1848 33,9 т

Розмір компенсації збитків розраховується за формулою (4.2) і становить:

З33,9 *1,1* 60* 200* 2,25*1,2 1208196 грн 1,2 млн.грн.

П= 60 - розмір мінімальної плати на момент перевірки, грн.;

відносної небезпечності сірковуглецю, який при

ГДК СД = 0,005 мг/м3, складає А = 1/0,005 = 200;

Кт=2,25-коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості м. Києва, при ПВС - 1,0 (табл. Д 2.1), КФ =1,25 (табл. Д 2.2.):

КТ=1,00+1,25=2,25

зі =1,2-коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосфери м. Києва

сірковуглецем, при значенні середньорічної фонової концентрації за 1993 рік:

Сф= зі = 0,006/0,005 =1,2

У випадку відсутності спостережень на підприємстві, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.

При відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

17

Вихідні дані по варіантам

Таблиця 4.1

18

Контрольні питання

1.Які підприємста відшкодовують збитки заподіяні навколишньому середовищу

2.Що вважається наднормативними викидами забруднюючих речовим в атмосферне повітря ?

3.Як здійснюються розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах?

4.Що таке безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини?

5.Що покладено в основу розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

ЛІТЕРАТУРА

1.Безпека життєдіяльності. Підручник/ Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О. – К.: "Академія", 2012, - 224с.

2.Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності/ Цапко В.Г. - К.: ЛДУ, 2010. – 398

с.

3.Бачинський Г.О., Бернада Н.В., Бондаренко В.Д. та ін. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

4.Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544

с.

19

Практична робота № 5 Визначення економічних збитків внаслідок порушення законодавства про

охорону та раціональне використання водних ресурсів (час виконання 4 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести розрахунки з використанням запропонованої методики.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

5.1. Загальні відомості

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації перед юридичними га фізичними особами, як правило, у повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідальність-юридичних та фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водовикористання, а саме:

-самовільне водоспоживання та скидів стічних вод без дозволу на спецводовикористання;

-перевищення затверджених нормативів і норм скидів забруднюючих речовин (г/м3 ), а також витрат зворотних вод (м3/год);

-скидів забруднюючих речовин, не зазначених у дозволах на спецводовикористання чи нормах (ГДС, ТУС), якщо їх концентрація перевищує ГДК;

-вимушених санкціонованих аварійних скидів, що не передбачені проектом, але здійснюються з метою попередження аварійних ситуацій.

5.2. Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення водних об’єктів.

Збитки для наднормативних скидів визначається за формулою:

i 1

V - витрати стічних вод, м3/год.;

Т- тривалість наднормативного скиду, годин (взяти з попередньої задачі); Сффактична концентрація забруднюючих речовин у стічних водах, г/м3; .

Сд- дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин визначена при затвердженні ГДС(ТУС), г/м3; 0,003 - базова ставка відшкодування збитків у частках неоподаткованого

мінімуму доходів громадян, ПМД/ кг;

20

Аі- показник відносної небезпечності речовин, визначається з співвідношення 1/ГДК1; ГДК1 – гранично-допустима концентрація і-ої забруднюючої речовини згідно з

таблиці. Д 1.3.

У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовнобезпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається рівним 100, а при ГДК - „відсутність‖ 100 000.

Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається рівним 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації - 0,1.

S- величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян, грн.; Q- коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкту (табл. Д 2.3 ); 10-3 - коефіцієнт, що враховує розмірність величин .

Сума загального збитку від наднормативного скиду m забруднюючих речовин складає:

Зm ax - найбільша величина з розрахованих сум збитків, грн.

Приклад розрахунку. При перевірці очисних споруд каналізації населеного пункту у 2007 р. встановлено, що якість стічних вод після очистки відповідає затвердженим величинам ГДС. Фактичні середні показники за останні 3 місяці (91 доба) згідно з результатами відомчої лабораторії становлять: 35мг/л органічних речовин по БСКп при величині затвердженої концентрації 10 мг/л; 2,5 мг/л нафтопродуктів при величині затвердженої концентрації 0,3 мг/л; 2,0 мг/л речовини „п‖ для якої відсутня ГДК і відповідно не затверджена величина ГДС та допустима концентрація. Інші показники не перевищували затверджених допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 20 тис. м3/добу.

Скид стічних вод здійснювався у водний об'єкт господарсько-питного призначення.

Визначити загальну суму збитків за наднормативний скид забруднюючій речовин у водний об'єкт. Розрахунок збитків по кожній окремій речовині здійснюється за формулою (5.1). При цьому значення показників, які складають формулу слідуючи: тривалість наднормативного скиду Т=91*24 = =2184 год. Годинні витрати стічних вод V=20000/24=833 м3/год; показник відносної небезпечності Аі приймається для БСКП=1/3=0,3, завислих речовин - 0,1, для нафтопродуктів -3,3 (таблиці Д 1.3), для речовин „n‖= 100. Величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян S=500 грн. Коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкту Q =1,4 (таблиці Д 2.3) .

Для органічних речовин:

Зорг 8332184 * 35 15 * 0,003 * 0,3*17 *1,4 *10 3 779,4 грн.

Для завислих речовин:

Ззав 8332184 * 30 10 * 0,003 * 0,1*17 *1,4 *10 3 259 ,8 грн.

21

Для нафтопродуктів:

Зорг 8332184 2,5 0,3 *0,003*3,3*17*1,4*10 3 943 грн.

Для речовин „n‖:

Зорг 8332184* 2,0 0 *0,003*100*17*1,4*10 3 25979,2 грн.

Загальна сума збитків:

Ззаг 25979 ,2 0,15 * 779 ,4 259 ,8 943 26276 ,53 грн.

Контрольні питання

1.Які підприємста відшкодовують збитки заподіяні навколишньому середовищу

2.Що вважається наднормативними викидами забруднюючих речовим у водні обєкти ?

3.Як здійснюються розрахунки для невідомих речовин?

4.Що таке безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини?

5.Що покладено в основу розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин у водні обєкти ?

ЛІТЕРАТУРА

1.Безпека життєдіяльності. Підручник/ Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О. – К.: "Академія", 2012, - 224с.

2.Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності/ Цапко В.Г. - К.: ЛДУ, 2010. – 398

с.

3.Бачинський Г.О., Бернада Н.В., Бондаренко В.Д. та ін. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.

4.Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544

с.

22

Вихідні дані по варіантам

Таблиця 5.1

23

24

Практична робота № 6 Аналіз небезпек та оцінка ризику при дослідженні надзвичайних

ситуацій (час виконання 2 години)

План роботи

1.Ознайомитись из загальними відомостями

2.Вивчити порядок виконання роботи

3.Провести дослідження з використанням запропонованих методів.

4.Обробити отримані результати.

5.Оформити протокол виконання роботи

6.1. Загальні відомості

При дослідженні небезпек доцільно використовувати системний підхід, який включає слідуючи етапи:

-знаходження можливих варіантів рішення;

-визначення наслідків кожного з можливих рішень;

-використання об’єктивних стверджень чи критеріїв, котрі вказуючи на перевагу того чи іншого з них.

Існують загальний ( попередній ) та детальний аналіз небезпек, декомпозиція, повторно – інтерактивний, багаторівневий характер аналізу небезпек. Серед детального аналізу небезпек використовують метод карт, алгебру логіки, графічну побудову дерев – відказів, небезпек, причин, рішень, події.

Для аналізу небезпек з використанням методу карт використовують кваліфікаційні ознаки до яких відносяться:

-наявність або загроза загибелі людей чи значень порушення умов їх життєдіяльності; - заподіяння економічних збитків; - істотне порушення стану довкілля;

У процесі визначення рівня небезпеки можуть послідовно розглядатися три групи факторів:

-територіальне поширення; - розмір заподіяних ( очікуваних )

Для оцінки небезпеки складають карту небезпеки з використанням визначних категорій. Карти, після заповнення, підлягають обробці шляхом ранжування визначних факторів. При цьому перевагу надають серйозності, далі слідує імовірність та витрати. Виконаний аналіз дозволяє розробити конкретні заходи та визначити період їх впровадження.

Приклад побудови карти небезпеки, ранжування фактів небезпеки та побудова дерева – відказів, причин, рішень та подій наведених в таблицях

6.2, 6.3 та на рис. 4,5,6.

Збільшення наркоманії в Україні на 2007 р.