2.1 Суть композиційних прийомів або засобів, які найбільш характерні для обраної теми

Композиція у фотографії  подібна композиції в живописі - покликана підкреслювати красу, незвичайність або інші важливі особливості сюжету. 

Ціль композиції - створити фотографію, що сподобається і вам, і глядачам, які будуть її розглядати.Композиція підкреслює виразність сприйняття знімка, і часто розкриває невидимі з першого погляду деталі. Правила можна використовувати для надання кадру динамічності, акцентування уваги на деталях, глибині сприйняття.

Кадрування:

Не все, що ми фотографуємо, виглядає на знімку виразно. Або в кадрі є щось зайве, або, навпаки, важливе опиняється «за кадром». Тут допоможе кадрування. Його можна проводити двома шляхами. Перший: зробити фотографію великого формату, а потім обрізати її. Другий: кадрувати фотографію на стадії друку, збільшуючи до потрібного формату найбільш значимі ділянки зображення (цей спосіб називається викадровка).

Композиційна рівновага в кадрі:

Виразність і завершеність знімку тісно пов'язані з поняттям «композиційна рівновага». Це термін умовний, але відомо, що закони рівноваги мас на площині існують об'єктивно, як закони зорового сприйняття.

Під «зоровою рівновагою» розуміється правильно знайдене фотографом співвідношення правої і лівої частин кадру, його верху і низу, що дає відчуття гармонії малюнка, стійкості, композиційної стрункості картини. Такий образотворчий результат досягається в тому випадку, коли зображуваний матеріал - фігура, предмети і всі інші компоненти малюнка розміщуються в рамці видошукача і на знімку так, що жодна з частин фотографічної картини не здається перевантаженою і гармонійно поєднується з іншими її частинами.

Золотий перетин

Правило золотого перетину дозволяє досягти гармонії в композиції за допомогою певних пропорцій і чисел. Вважається, що першим вивів це поняття Піфагор (VI ст. До н.е.) запозичивши знання у єгиптян і вавилонян. Це правило застосовували математики, архітектори, художники, біологи.

Якщо говорити точніше, золотий перетин - це поділ цілого на дві нерівні частини, у співвідношенні, як меньша частина відноситься до більшої, або більша частина до всього цілого і навпаки.

      У математиці це легко продемонструваті на відрізку, тоді становится зрозуміліше про що йдеться (Ілюстрація 1.2).

       Це співвідношення позначається буквою φ = 0,618 = 5/8. Менший відрізок відповідно = 0,382 = 3/8, а весь відрізок приймаємо за одиницю. (Ілюстрація 1.3)

       Від краю кожної площині на відстані 5/8 і 3/8 проводені лінії. Точки перетину ліній часто називають - "зоровим центром", так як погляд людини затримується саме в цих точках, тому там ми і намагаємося розміщувати головні об'єкти композиції.

У ціфровій камері можна включити сітку видошукача і розрахувати де знаходяться ці точки, таким чином під час зйомки буде легше орієнтуватися де краще розміщувати об'єкти зйомки.

      Фібоначчі італійський математик, вивчаючи природні явища відкрив золоту пропорцію чисел.

      Ряд чисел 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55 і т.д. відомий як ряд Фібоначчі. Числа стоять в особливій послідовності так, що кожне число, починаючи з третього, дорівнює сумі двох попередніх 2 + 3 = 5; 3 + 5 = 8; 5 + 8 = 13, 8 + 13 = 21 а відношення чисел, які розташовані поруч, наближається до відношення золотого перетину. Наприклад, 21: 34 = 0,617, а 34: 55 = 0,618.

     Застосування золотого перетину і чисел Фібоначчі спостерігається в природі, в анатомії людини. Наприклад кількісне співвідношення частин тіла відповідає числам з ряду Фібоначчі.

Ілюстрація 1.3 Співвідношення «Золотого перетину»

Правило діагоналей

Художники вже давно інтуїтивно зрозуміли, що використання діагональних елементів - ще один спосіб створити драму в одновимірній композиції. Діагональні лінії направляють погляд через зображення і допомагають створити відчуття руху. В пейзажній фотографії діагоналі часто утворюються з доріг, річок, стін або інших «лінійних» предметів.

Згідно з правилом діагоналі, важливі елементи зображення повинні бути встановлені вздовж діагональних ліній, показаних на прикладах. Діагональна композиція з напрямком від лівого нижнього кута до правого верхнього спокійніше, ніж побудована на протилежній, більш динамічні діагоналі.

У весільній зйомці фотографи часто використовують правило діагоналей, наприклад розташовуючи молодят по діагоналі, та їхній погляд на предмет, чи пам’ятник. Або розмістити на кадрі нарененого та нареченої по дігоналі.