
- •Титульний лист Завдання на дипломне проектування Зміст
- •1 Характеристика фотоекспозиції
- •2 Засоби та прийоми композиційного рішення і технологічного виконання фоторобіт за обраною темою
- •2.1 Суть композиційних прийомів або засобів, які найбільш характерні для обраної теми
- •2.2 Світлове рішення фотознімку
- •2.3 Вибір точки зйомки
- •2.4 Масштаб зображення
- •2.5 Вибір фону
- •2.6 Способи виявлення форми, фактури
- •3 Вибір і характеристика фототехнічних засобів та матеріалів
- •3.1 Вибір апаратури та устаткування
- •3.2 Вибір способу та фотоматеріалів для виготовлення фоторобіт експозиції
- •4 Технологічні процеси фотозйомки, які використані при виконанні фоторобіт
- •4.1 Підготовка апаратури, визначення експозиційних параметрів
- •4.2 Використані режими та схеми освітлення при виконанні фоторобіт обраної теми
- •5 Процес обробки та друк фотовідбитків
- •5.1 Обробка фотозображення в графічних редакторах та використання дизайнерських прийомів при підготовці їх до друку
- •5.2 Рекомендовані та використані способи друку фотовідбитків персональної фотоекспозиції
- •6 Економічна частина
- •6.1 Розрахунок основних показників господарської діяльності
- •7 Охорона праці
- •7.1 Загальні питання охорони праці фотостудії
- •7.2 Організація охорони праці фотостудії
- •7.3 Вимоги безпеки при виконанні зйомки весільного свята
- •7.4 Пожежна безпека в фотостудії
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Практична частина
6.1 Розрахунок основних показників господарської діяльності
На процес встановлення цін впливає цілий комплекс факторів, основними з яких є вартісноутворюючі та ринкові.
Ціноутворення — встановлення ціни на доставлені на ринок або надані споживачеві у процесі виготовлення товари чи послуги.
Ціноутворення починається з методики розрахунку ціни пропозиції, до якої належать такі основні елементи, як визначення завдання ціноутворення, оцінка витрат виробництва підприємства (собівартості продукції), вивчення попиту, аналіз цін і товарів конкурентів, вибір методу ціноутворення і встановлення остаточної ціни.
Завдання ціноутворення визначають у процесі вибору таких варіантів поведінки підприємства на ринку і цінової політики:
— забезпечення виживання підприємства;
— максимізація прибутку і розширене відтворення індивідуального та колективного капіталу;
— входження в лідируючу групу підприємств за величиною ринків збуту, привласненого прибутку, якості виготовлених товарів та надання послуг.
Основним завданням є максимізація прибутку, оскільки в ньому певною мірою відображаються всі інші завдання.
Вибір методу ціноутворення дає змогу звузити діапазон цін, у межах якого буде обрана остаточна ціна товару.
Існує кілька найважливіших методів ціноутворення:
1) середні витрати виробництва плюс прибуток;
2) одержання цільової норми прибутку на інвестований капітал;
3) оцінка очікуваної цінності товару (за якого основою ціноутворення є сприйняття споживачем цінності пропонованого товару, використання сприятливого моменту купівлі-продажу); 4) врахування рівня поточних цін (до уваги беруть насамперед ціни конкурентів, а зміна ними цін, як правило, зумовлює зміну цін інших компаній); без тісного зв'язку з витратами підприємства не існує; 5) метод закритих торгів (на підставі очікуваних цінових пропозицій конкурентів з метою отримання замовлення та укладання контракту з вигідним і перспективним клієнтом). Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість промислової продукції. Перелік включених до собівартості поточних витрат визначено ст. 9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам щодо її якості. Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін. Прибуток — це грошове вираження між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво. В умовах ринкової економіки він є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності. Розрізняють прибуток обліковий (бухгалтерський), економічний і нормальний. Обліковий (бухгалтерський) прибуток — це різниця між ціною реалізованої продукції і витратами на її виробництво. Нормальний прибуток — це винагорода за підприємницьку діяльність, складова витрат виробництва. Економічний прибуток — це різниця між обліковим і нормальним прибутком. Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід доповнювати показником рентабельності. Ступень прибутковості підприємства і характеризує рентабельність. Рентабельність – це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції. Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал.
Для того, щоб зробити висновки про діяльність підприємства необхідно ввести показник, який би прямолінійно відображав результати цієї діяльності. Таким показником у господарській діяльності є рентабельність.
Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства. У загальній формі він обчислюється як відношення прибутку до витрат.
При обчисленні рентабельності необхідно враховувати наступні пункти:
1. Ємність ринку - кількість даної продукції, що може бути реалізована на ринку
2. Відсоток охоплення ринку - частка нашої продукції на ринку; умовно приймаємо 100%
3. Виробнича програма - кількість продукції, що ми збираємося виробляти 7300 шт (N)
4.
Відпускна ціна ()
- ціна одиниці послуги
( замовлення )
з урахуванням ПДВ
– 230
грн.;
ПДВ = ЦзПДВ *20% /120%
ПДВ= 230*20% /120%=38,33 грн.;
ЦбПДВ =ЦзПДВ-ПДВ
ЦбПДВ = 230-38,33 =191,67грн.;
5. Виручка від реалізації:
(1)
Виручка = 230*7300=1679000 (грн.)
Виручка = 1679000 грн
6. Витрати на виробництво 981723 (грн);
7.
Витрати на маркетинг ()
- витрати, що необхідно зробити для
рекламування, просування товару на
ринок для забезпечення надалі більшої
кількості реалізації.
Мар = 107059 (грн);
Таблиця 1
Бюджет маркетингу
Витрати на маркетинг: |
грн. |
% |
Реклама |
26764,75 |
25 |
Маркетингові дослідження |
21411<8 |
20 |
Розробка нових послуг |
16058,85 |
15 |
Заходи „Паблік Рилейшнз”
|
10705,9 |
10 |
Новорічні подарунки постійним клієнтам |
10705,9 |
10 |
Конкурси |
10705,9 |
10 |
Підвищення якості обслуговування клієнтів |
10705,9 |
10 |
РАЗОМ ВИДАТКІВ |
107059 |
100,00 |
8. Загальні витрати витрати на маркетинг , виробництво , загальногосподарські витрати:
+
В з.,
(
2 )
Заг В =981723+107059+88871=1177653 (грн.);
Заг В = 1177653 (грн.)
9. Податок на додану вартість (ПДВ):
( 3 )
ПДВ= 1679000*20/120 = 279833,33 (грн.)
10. Прибуток підприємства обчислюється по формулі:
( 4 )
ПП =1679000-279833,33-117765 = 221613,67 (грн.)
11. Податок із прибутку . Ставка 18%
( 5 )
Под.П =18%*221613,67 = 39890,46 (грн.)
12. Прибуток у розпорядженні - "чистий" прибуток підприємства:
,
(
6 )
Прибуток чист. = 221613,67-39890,46 = 181723,21 (грн.)
Таблиця 2
План розподілу прибутку
Показники |
нормативи відрахувань та ставки податків, % |
Сума,грн. |
Балансовий прибуток |
Х |
417443,67 |
Податок на прибуток |
18 |
75139,86 |
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства |
Х |
342363,81 |
Відрахування в резервний фонд підприємства |
5 |
171181,90 |
Відрахування в фонд розвитку виробництва |
55 |
188300,09 |
Відрахування в фонд соціального розвитку |
40 |
136945,52 |
13. Рентабельність продукції
,
(
7 )
Р = 221613,67/1177653*100%=18 (%)
Обчислення, зроблені по формулах зведені в таблицю
Таблиця 3
Основні показники господарської діяльності
№п/п |
Найменування |
Значення |
Од. вим. |
1
1 |
2
Ємність ринку |
3
7300 |
4
шт |
2 |
Відсоток охоплення ринку |
100 |
% |
3 |
Виробнича програма |
7300 |
шт |
4 |
Відпускна ціна |
230 |
грн |
5 |
Виручка від реалізації |
1679000 |
грн |
6 |
Витрати на виробництво |
981723 |
грн |
7 |
Витрати на маркетинг |
107059 |
грн |
Продовження таблиці 3
8 |
Загальні витрати |
1177653 |
грн |
9 |
ПДВ |
279833 |
грн |
10 |
Прибуток підприємства |
221614 |
грн |
11 |
Податок із прибутку |
75140 |
грн |
12 |
Прибуток у розпорядженні |
342364 |
грн |
13 |
Рентабельність продукції |
18 |
% |
Таблиця 4
Необхідне основне і допоміжне устаткування, його вартість на 2014 р.
Найменування обладнання |
Кількість одиниць |
Вартість,грн. |
Основне устаткування: |
|
|
Фотоаппарат Canon 5D Mark II |
1 |
12200 |
Об`єктив 50 mm f/1.2AF |
2 |
14600 |
Об`єктив 135 f/2.0 |
2 |
17000 |
Комп`ютер HP t620 (F5A54AA) |
2 |
9000 |
Монітор Benq Sensey G922HDL |
2 |
4000 |
Клавіатура logitech |
2 |
500 |
Принтер Canon MP 250 |
2 |
15000 |
Рефлектор |
2 |
1200 |
Студійний синхронизатор |
3 |
1100 |
Софт бокс Falcon maximum |
2 |
5000 |
Допоміжне устаткування: |
|
|
Стіл компютерний |
2 |
1200 |
Стільці |
5 |
1000 |
Шафа для верхньої одежі |
1 |
4000 |
Софа |
2 |
7000 |
Вітрина |
1 |
2000 |
РАЗОМ,вартість основного та виробничого устаткування ( Воф) |
31 |
155500 |
Таблиця 5
Визначення рівня загальної рентабельності
Показники |
Вихідні дані або порядок розрахунку |
Од. Вим |
Значення |
Загальний (балансовий прибуток)грн. ПП |
Таб 2 |
грн. |
221614 |
Вартість основних виробничих фондів,грн. Воф |
Таб 3 |
грн. |
155500 |
Вартість нормованих оборотних засобів Вн.о.з. |
Вс+Вп =462459+72713= 535172 грн. |
грн. |
535172 |
Загальний рівень рентабельності |
Рзаг = ПП/(Воф +Вн.о.з.) ) * 100% =221613,67/(221614+535172)*100% = 32% |
% |
32 |
Рентабельність виробничих фондів |
Ровф = ПП/(Воф ) ) * 100% = 221614/(155500)*100% = 142% |
% |
142 |
Визначення крапки беззбитковості
Рівень беззбитковості по кожному виду продукції визначається виходячи з середнього рівня цін без податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що при наявності декількох видів продукції, що випускається, на підприємстві розділити витрати на постійні і змінні дуже складно, то за постійні витрати приймають найбільший планований рівень накладних витрат, розподілений по видах продукції відповідно до частки основної заробітної плати в загальному фонді заробітної плати в 1 році. Саме такий підхід дозволяє визначити скільки продукції кожного виду необхідно продати для досягнення беззбитковості фірми. Також використовується традиційний підхід при визначенні крапки беззбитковості в умовах випуску/продажу декількох видів виробів - визначення крапки беззбитковості на одну гривню товарної продукції.
Для знаходження точки беззбитковості необхідно матизначення наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати - затрати по утриманню і експлуатації приміщення, обладнання, організації виробництва, управління:
Уп = ЗВ + НевирВ ( 8 )
Уп = 256343+88871+107059= 421344 (грн.)
ЗВ – цехові і згальногосподарські витрати;
Невир В - поза виробничі витрати. ( Мар)
Мар – витрати на маркетинг;
2. Умовно-змінні затрати - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми:
Узм= (М + Зп + Відр) / Н ( 9 )
Узм = (535172+137971+52235)/7300= 99,36 (грн.)
М = Вс + Вп
М = 462459+72713=535172 (грн.)
Зп - основна і додаткова зарплата;
Відр. – нарахування на соц страхування.
Н – кількість замовлень . шт
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
Уп
ТБ-
(10)
Ц – Узм
ТБ= 452253/191,67-99,36 =4899 (шт.)
Ц – ціна замовлення без врахування ПДВ.
Критичним об’ємом виробництва продукції, вище якого виробництво стає рентабельним, являється 4899 штук замовлень
Критичний обсяг виробництва ( точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі , що є більш прийнятним для багатопродуктного виробництва. У цьому разі
Вкр = Уп / К ( 11 )
Вкр = 452253/0,48=942193,75 (грн.)
Вкр – критичний обсяг виробництва , грн.
К – коефіцієнт маржинального прибутку
К = (В- Сзм) / В ( 12 )
К = 1399166,67-725378/1399166,67 = 0,48
Сзм –загальна величина змінних витрат
В –виручка , грн. без ПДВ
Сзм = М + Зп + Відр,
Сзм = 535172+137971+5253=725378 (грн)
Що більшим є обсяг виробництва над його критичну величину , то вищою є економічна безпека виробництва .