5.Загальнівитрати хімматеріалів для консервування цієї партії сировини тузлукуванням становитимуть:

m NaCl =m₁+m₂+m₃ = 4250 + 500 + 750 = 5500 кг

m Na₂SiF₆ = 12,5 + 25 = 37,5 кг

Консервування сухосолінням.

Консервування сухосолінням полягає у тому, що спочатку сировину засолюють врозстил, а потім висушують. Тривалість консервування шкур в штабелях мілких – до 24 год., крупних – до двох діб; в тузлучному розчині – 6-8 год. Витрати солі становлять 20% від парної маси шкур, антисептика:

• кремнійфтористий натрій (Na₂SiF₆) – 0,5 –0,75% від маси солі;

або парадихлорбензол (С₆Н₄Сl₂) - 0,5 % від маси солі;

або нафталін (С₁₀Н₈) - 1,0% від маси солі;

Цей спосіб застосовують в літній період часу для консервування мілкої шкіряної сировини та шубно-хутрової сировини, а в південних районах і для крупної сировини. Спосіб знайшов широке застосування для консервування каракулевої сировини.

Задача. Парна маса партії мілкої шкірсировини – 2000 кг. Обрахуйте витрати хімічних матеріалів для консервування цієї партії сировини.

m_п = 2000 кг



m NaCl - ?

m Na₂SiF₆- ?

Мілку сировину консервують декількома способами, в тому числі й сухосолінням.

Витрати хімматеріалів для консервування цієї партії сировини сухосолінням становитимуть:

1. 2000 – 100

m NaCl – 20

m NaCl ₌

m Na₂SiF₆ =

Завдання для самостійної роботи:

Задача. Оберіть спосіб консервування та визначте витрати хімічних матеріалів для консервування шкіряно-хутрової сировини, якщо відомі: вид сировини, парна маса партії.

Дані для розрахунків	Варіант
	1	2	3	4	5	6	7
Вид сировини. Маса партії сировини, кг	в.р.х. (крупна) 1100	в.р.х. (мілка) 1500	овчина 2200	козлина 1500	шкури свиней 2000	каракуль 800	шкури коней (крупні) 1200

Тема 2. Сортування та оцінка якості шкіряно-хутрової сировини. Сортування шкіряної сировини.

Сортування сировини – при заготівлі та здаванні її шкіряній та хутровій промисловості проводиться на основі державних стандартів.

Стандарт – нормативно-технічний документ, який встановлює комплекс норм, правил, вимог до об єкту стандартизації та затверджений компетентним органом – Державним комітетом стандартів. Заготівля шкірсировини відбувається у відповідності до ДСТ 28425 – 90, здавання шкірзаводам – 382-91.

ДСТ 28425 – 90 вміщує такі основні розділи:

• класифікація сировини;

• технічні вимоги до зовнішнього вигляду та якості, правила приймання і співвідношення маси та площі парної та всіх видів консервованої сировини;

• правила сортування шкірсировини в залежності від виду та маси шкур.

Вся шкірсировина в залежності від виду маси та площі ділиться в парному вигляді на 4 групи.

В залежності від якості (числа дефектів, місця їх розташування на шкурі) шкури ділять на 4 сорти з урахуванням групи сировини. Шкури, які не відповідають 4-му сорту, називаються клаптем.

У цьому ж стандарті наведені методи випробувань, порядок маркування, пакування та транспортування сировини.

ДСТ 382-91 охоплює усі види сировини, які здають шкірзаводам. У відповідності до цього стандарту шкірсировина ділиться на крупну, мілку та шкури свиней. У цьому ж стандарті наводяться вимоги до зовнішнього вигляду та якості оббілування , дається виробниче призначення кожної групи сировини, нормується порядок підбору виробничих партій сировини, визначення засолу, маси, площі, якості консервування, їх бактеріального стану, правила вимірювання товщини шкури, довжини шерсті овчини та кількості сала на шкурах свиней.Крім того, є стандарти на окремі види сировини: шкури оленів, овчину шубну та хутрову, на романівську шубну овчину, на шкури морських звірів – тюленя, нерпи, білухи, лахтаха та сивуча.

Виробничою партією вважають кількість оббілованих (обряджених) шкур одного виробничого призначення, одного виду, маси або площі та товщини, одного району розповсюдження або породи, однієї забійної відзнаки, одного способу консервування, щільності та сортності, оформлених одним документом, в якому зафіксована якість сировини. Об єм виробничої партії визначається об ємом та продуктивністю обладнанн,. рідинним коефіцієнтом.

Переробка сировини виробничими партіями забезпечує однорідний характер обробки шкур. Для врахування сортності шкірсировини в партії , яка складається з шкур різних сортів, сортність партії переводять в першосортні одиниці, користуючись такими коефіцієнтами (табл.2.1.)

Таблиця 2.1.

Коефіцієнти переведення сортності в першосортні одиниці.

Сировина	1 сорт	2 сорт	3 сорт	4 сорт
Крупна	100	87	66	46
Мілка (за виключенням овчини), кінська, свиняча	100	85	60	40
Овчина: - шерсна; - шкіряна, напівшкіряня; - голяк; - шубна	100 100 100 100	89 88 86 89	68 66 61 67	54 50 42 52

Наприклад: В партії мілкої сировини 500 шкур. З них 1 сорту – 100, 2 сорту – 200, 3 сорту – 100, 4 сорту – 100. Визначте загальну сортність партії мілкої сировини в першосортних одиницях та в %.

N= 500 шкур (мілка).

З них:

1 с. – 100

2 с. – 200

3 с. – 100

4 с. – 100

С_п.о.- ?

С_%- ?

Щоб визначити загальну сортність партії шкірсировини, кількість шкур кожного сорту множать на встановлений коефіцієнт (табл. ) і ділять на 100, отримані результати сумують, ділять на загальну кількість шкур в партії і множать на 100.

Сортність партії мілкої сировини в першосортних одиницях складає:

1 с. – 100 п.о.

2 с. п.о.

3 с. п.о.

4 с. п.о.

С_п.о.= 100 + 170 + 60 + 40 = 370 п.о.

С_%=%