
- •Міністерство освіти та науки україни
- •Зміст навчальної дисципліни розкривається в темах: Розділ 1. Типове проектування одягу.
- •Розділ 2. Конструювання одягу з різних матеріалів та різного призначення.
- •Розділ 3. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Практична частина. Розділ 1. Типове проектування одягу.
- •Розділ 2. Розділ 2. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Розділ 3. Конструювання одягу на нетипові фігури.
- •Розділ 4. Проектування асортименту одягу.
- •2 Класифікації шкур і шкіряної сировини
- •3 Властивості та основні процеси шкіряного виробництва
- •4 Асортимент і особливості проектування жіночого одягу зі шкіри
- •5 Асортимент одягу та класифікація напівфабрикатів з хутра
- •6 Топографія і обробка хутрової шкури
- •7 Характеристика основних властивостей хутра
- •8 Дефекти хутрового напівфабрикату та способи їх вилучення
- •9 Методи розкроювання хутрових напівфабрикатів
- •10 Особливості проектування верхнього жіночого одягу з хутра
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Зміст контрольної роботи на тему:
- •Перелік використаної та рекомендованої літератури
7 Характеристика основних властивостей хутра
Природну фактуру хутряних шкір визначають їх властивості, такі як: густина, висота, пружність, блиск, окрас, зносостійкість, міцність волосяного покриву і шкіряної тканини, теплозахисні властивості. Найбільш цінні якості хутра - це колір та блиск. Найбільш яскравий блиск мають котик, тюлень, нерпа, каракульча.
Велике значення має будова шкіряної тканини. Вона може бути товстою, середньою і тонкою. Тонка шкіряна тканина - у каракульчі, горностая, зайця, білки, бабака (суслика, рос.), песця, лисиці. Середня шкіряна тканина у шкір соболя, норки, кролика, мерлушки, тхора, куниці. Найбільш щільна шкіряна тканина у видри, бобра, рисі, вовка, нерпи, опойка.
Незалежно від площі, шкіра повинна бути еластичною, легкою, не пересушеною. На різних ділянках шкіряна тканина хутра має різну товщину. Найбільша товщина шкіряної тканини на голові і хребті, найменша - на загривку й пахвинах. Товщина шкіряної тканини коливається від 0,2 мм до 1,6 см.
Шкіру знімають з тварин двома способами: панчохою та пластом. Ціле хутро знімають панчохою. Пластом знімають шкіри з тих тварин, у яких черево не являє собою особливу цінність (кріт, кріль, заєць, тхір). Еластичність шкіряної тканини є основною властивістю хутра при скорняжних роботах. Чим легша шкіра, тим краще вона розтягується.
Хутра поділяються на: довговолосі - з волосом довжиною від 3,0 до 7,0 см. До них відносяться: лисиця, нутрія, єнот, вовк та ін.; середньоволосі - мають найвищі теплозахисні властивості; коротковолосі з довжиною волоса 1,5÷3,0 см, до них відносяться: норка, соболь, білка, ондатра, пижик та ін. Коротковолосі з довжиною волоса менше 1,5 см — це нерпа, бабак, каракуль та інші.
Теплозахисні властивості залежать від висоти і густини волосяного покриву. Зимовий волосяний покрив набагато густіший літнього. В залежності від м’якості волосяного покриву хутро поділяють на: м’яковолосі (лисиця, песець, норка, соболь та інші), грубоволосі (сурок, норка, вовк та інші).
Зовнішній вигляд каракулево-смушкових виробів визначають муаристість та розташування завитків.
Зносостійкість визначає термін використання хутра в умовах експлуатації.
Таблиця 1 – Зносостійкість напівфабрикатів хутра
№ п/п |
Назва хутра |
Зносостійкість, % |
Термін носіння, сезони |
1 |
Видра |
100 |
30 |
2 |
Бобер |
82 |
20 |
3 |
Норка коричнева |
72 |
10 |
4 |
Каракуль чорний |
66 |
6 |
5 |
Ондатра |
56 |
5 |
6 |
Песець білий, голубий |
51 |
7 |
7 |
Куниця |
48 |
7 |
8 |
Лисиця червона |
40 |
5 |
9 |
Опосум |
37 |
5 |
10 |
Вихухоль |
35 |
5 |
11 |
Нутрія |
35 |
5 |
12 |
Рись |
31 |
3 |
13 |
Піщаний суслик |
22 |
4 |
14 |
Білка |
20 |
4 |
15 |
Горностай |
25 |
5 |
16 |
Кролик |
10 |
2 |
17 |
Заєць |
7,3 |
2 |
18 |
Кріт |
6 |
2 |
19 |
Північний олень |
5,6 |
2 |
20 |
Суслик звичайний |
5 |
2 |