2. Загальні відомості про трикотаж

Трикотаж - це гнучке та міцне в'язане полотно або виріб яке складаеться з петель, переплетених між собою у поздовжньому або поперечному напрямках. Основний елемент будови трикотажу – петля.

Порядок розташування петель в трикотажі називаеться трикотажним переплетениям. Петлі трикотажу розташовуються в його площині уздовж, створюючи петелъний стовпчик, або поперек, створюючи петелъний рядок. За кількістю ниток, які беруть участь у створенні одного петельного ряду, трикотаж поділяється на поперечнов'язаний (кулірний) та основов'язаний.

Поперечнов'язаним (кулірним) називається трикотаж, в якому всі петлі одного ряду створені з одніє або декількох взятих разом ниток. Після закінчення одного ряду нитка переходить в наступний ряд і збільшує довжину полотна. В зв'язку з цим поперечнов'язаний трикотаж легко розпускається у напрямку петель­них рядків.

В основов'язаному трикотажі кожна петля петельного ряду створена зі своєї окремої нитки. В створенні полотна. бере участь система ниток, яку називають основою. В процесі створення основов'язаного трикотажу нитки зигзагообразно переходять в петельні стовпчики, тому петлі мають деякий нахил. Основов'язаний трикотаж не розпускаеться в напрямку петельних рядків.

Поперечнов'язаний (кулірний) трикотаж буває ручного та машинного в'язання, основов'язаний – тільки машинного. Для виготовлення полотен використовують трикотажнов'язальні машини різної конструкції.

В залежності від призначення трикотажні машини можуть мати один, або два ряди голок, та, відповідно, одну чи дві голичниці. Машини з однією голичницею – однофантурні, з двома – двохфонтурними (від франц. la fonture – голичниця). Відповідно і трикотаж: одинарний, або однофонтурний, двойним, або двохфонтурним. Голичниця, на якій кріпляться голки може мати плоску, круглу чи овальну форму. Трикотажні машини поділяються на поперечно- та основов'язальні, площинно- та круглов'язальні.

На площиннов'язальних машинах виготовляють трикотажні по­лотна або площинні деталі трикотажних виробів. На круглов'язальних машинах трикотаж виготовляється у вигляді трубки (панчохи, білизна).

В залежності від призначення трикотажні машини можна розділити на наступні групи: для виробництва білизняного трикотажу, верхнього, панчішно-шкарпеткових виробів, рукавичних виробів, машини спеціального призначення (для виробництва беретів, бійок, комірців, мережив, краваток та ін.).

Оздоблення трикотажу аналогічне оздобленню тканин. В процесі оздоблення полотна фарбують, піддають різним обробкам з метою покращання їх властивостей та зовішнього виду. Цикл оздоблювальних процесів визначається волокнистим скла­дом полотна.

3. Процеси та механізми петле утворення

Трикотажні машини мають наступні механізми: основні – механізм петлеутворення, механізм подачі нитки, механізм відтяжки та складання полотна, механізм приводу та допоміжні – механізм візерункоутворення, механізм автоматичної зупинки при виникненні дефектів в полотні або обриві нитки, механізм для в’язання купонів та ін..

Для здійснення процесу в’язання трикотажна машина повинна бути обладнаня, як привило, такми оранами петле утворення: голоками, платинами, пресом та нитководом.

Основним органом, що бере участь у петлеутворенні, є голка.

Сучасні трикотажні машини оснащені крючковими, язичковими, пазовими та трубчастими голокми.

Платини– тонкі металеві пластинки різної форми, що розташовані між голками, мають згинати нитку, що прокладається, скидати та відтягувати петлі.

Прес натискає на крючок голки т запресовує його кінчик в чашу стрижня голки.

Петлетвірні органи розташовуються на трикотажних машинах по колу (в круглих машинах) або вздовж (на плоских). При цьому голки розташовуються на рівній відстані одна від одної, а між ними розміщуються платини, навпроти голок збоку крючка розташовується прес.

Трикотажні машини поділяються на класи. Клас ма­шини визначається кількістю голок на одиницю довжини полот­на (на 1 дюйм – 25,4 мм) і обумовлює товщину полотна та товщину ниток, що використовуються для в'язання. Чим вище клас машини, тим більш тонкі полотна вона виготовляє.

Приклад:у виробі 8 класу на 1 дюйм приходиться 8 голок, тобто відстань між голками приблизно 3 мм, а в 3-му класі відстань між голоками – 8 мм.

Незалежно від форми і товщини голок суть їх роботи в процесі петле утворення однакова, та полягає в тому, що на кожну голку в певний момент прокладається нова нитка, яка в процесі петлеутвореня протягається кріз “стару” петлю. В результаті на голці утворюється нова петля. Весь цикл петлеутоврення складається з 10 операцій: заключення, прокладання, винесення, пресування, нанесення, з’єднання, кулірування, скидання, формування, відтягуваня.