1. Особливості розрахунку та побудови креслень деталей кроєного одягу з трикотажних полотен

Способи побудови креслень деталей трикотажного одягу залежать від розтяжності полотна і способу виробництва трикотажних виробів. Виконання базової конструкції (БК) трикотажного виробу так само, як і одяг з тканин, включає побудову базисної сітки креслення і нанесення на неї контурів основних деталей.

При побудові креслень деталей одягу з полотен 1-ої групи розтяжності вони можуть бути без змін і доповнень.

При проектуванні одягу з полотен 2-ої групи розтяжності побудова виконується, як і в першому випадку. Припуски вибираються рівні 2—5 см. У готовому кресленні плечову виточку на спинці ділять на три частини, які розподіляють між горловиною спинки (0,5—0,75 см), плечовим зрізом (1 — 1,5 см) і проймою спинки (1—1,5 см). Посадки матеріалу на вказаних ділянках закріпляються кромкою.

Особливістю побудови конструкції щільно облягаючого трикотажного виробу з полотна 3-ої групи розтяжності є розрахунок конструкції з врахуванням відсотка завуження (п. 2.3).

2. Побудова креслень лекал трикотажних виробів з урахуванням умовної залишкової деформації полотна

Деформація розтягування трикотажу ε після зняття навантаження складається з пружної ε_у, еластичної ε_е і пластичної ε_п (залишкової). Доля зникаючої частини деформації, так звана умовно-пружня деформація (ε_у.у) для більшості полотен складає 60...90%. Значна частина еластичної і пластичної деформацій є умовно-залишковою деформацією ε_у.о, яка виявляється в процесі ношення, спотворюючи форму виробу.

Міра і характер розтяжності трикотажних полотен залежать як від виду переплетення, так і від пряжі. Тому у кожному конкретному випадку необхідно проводити фізіко-механічні дослідження полотна. Значення деформації, розраховане не у відсотках, а в частинах, називається коефіцієнтом деформації (К). Так, при ε _у.о = 2% К _у.о = 0,02; при ε _у.у=60% К _у.у = 0,6.

При умовно-залишковій деформації понад 6% не можна гарантувати, що виріб збереже форму (якщо лише він не буде досить вільним). Умовно-залишкова деформація враховується при розробці креслень лекал щільно прилеглих виробів. Для цього контури деталей переносяться на окремі листи паперу. На перенесених контурах спинки і полички проводиться ряд горизонталей (рис. 1).

На перетині контурів спинки і переду (з осями координат х) позначають допоміжні точки а, б, в, г, д. Точку а на проймі відмічають на відстані не менше 5см від плечових зрізів П₁. Між основними точками приймається відстань від 1,5 до 5 см в залежності від кривизни пройми. З точок контурів, а також з вершин бокових зрізів опускають перпендикуляр на лінії середини спинки і середини переду. Точки перетину перпендикуляра - а, б, в, г, д; потім знаходять положення точок а₂, б₂, в₂, г₂, д₂ які визначають конфігурацію лекал з урахуванням умовної залишкової деформації.

Для визначення відрізків аа₁, бб₁, вв₁, гг₁ використовують формули:

К_зд - коефіцієнт залишкової деформації.

Рис. 1. Модифікація конструкції с урахуванням умовно-залишкової деформації

;

х_п - шукана координата точки похідної конструкції, яку визначають з розгортки, побудованої з урахуванням умовної залишкової деформації.

х_в - координата тієї ж точки вихідної конструкції, але побудована без урахування умовної залишкової деформації.

К_зд - коефіцієнт, який показує, на яку долю зменшується розмір розгортки при його розрахунку з урахуванням умовної залишкової деформації.

Абсциси розгорток виконані з урахуванням умовної залишкової деформації трикотажного полотна.

; ;;

Табл. 4