Лекція 1. Загальні відомості про одяг з трикотажу.

Способи виробництва трикотажних виробів, класифікація. Асортимент і стандартизація трикотажних виробів. Властивості трикотажу.

Поняття про трикотаж. Характеристика способів виробництва трикотажних виробів: кроєного, напіврегулярного, регулярного, комбінованого. Класифікація трикотажних виробів за різними ознаками. Види трикотажних виробів, що описані у стандартах. Стандарти на трикотажні вироби. Характеристика властивостей трикотажу та їх врахування при конструюванні трикотажних виробів: розпускання, прорубка, закручування, товщина, зсідання, розтяжність.

Способи виробництва трикотажних виробів, класифікація

1. Трикотаж. Сторінки історії

Трикотажна промисловість доволі молода галузь у порівнянні з прядінням та ткацтвом, історія яких нараховує тисячоліття. Але є відомості, що трикотаж існував ще в XII ст. до н.е., виходячи з розповіді Гомера про те, як Пенелопа, вірна дружина Одісея, 20 років очикуючи повернення чоловіка з Троянської війни, вдень виготовляла для нього саван на випадок його смерті, а вночі розпускала (а розпускатися може тільки трикотаж).

В Єгипті під час розкопок однієї з гробниць серед інших речей знайдено дитячу в’язану туфлю ІІІ ст. до н.е.. Мистецтво ручного в’язання з тих пір вдосконалювалось. В одному зі старих районів Каїру знайдено багатокольоровий шовковий виріб VII— IX ст..

Особливого розквіту ручне в’язання досягло в XV ст. в Англії. Але ручне в’язання на двох спицях як ремесло існувало вже в Іспаніі та Італії ще в XIII ст. В XVI ст. в Європі з’явились перші безшовні панчохи, які в’язали по колу на п’яти спицях. Вони швидко замінили панчохи зшиті з тканини. Вязанням панчох спочатку займались чоловіки. В Англії, Франції та Німеччині були створені цехи в’язальників панчох.

В 1589 р. у Франції помічник приходського священика Вільям Лі винайшов ручний плоский станок для в’язня панчох.

За однією з версій поштовхом до цього винаходу було наступне: у Вільяма Лі була наречена, бідна дівчина. Яка зароблял на життя в’язанням панчох на спицях. Робота віднімала в неї стілки часу, що вона не знаходила його, щоб погуляти з нареченим. Не бажаючи розлучатися, пастор годинами сидів біля неї та спостерігав за рузами рук і спиць при утворенні петель.

Для того, щоб звільнити її від нудної праці, Вільям Лі сконструював в’язальний станок, який був пізніше названий кулірним, оскільки для утворення рядків з з’єднаних між собою петель, нитка спочатку вигиналась в незамкнені петлі (кулірувалась). Станок був оснащений спеціальними крючковими голками, які були закріплені на плоскому дерев’яному брусі – голочниці, а машина має назву плосков’язальна.

Подальший розвиток трикотажного машино будівництва до XIX ст. йшлов основному по лінії вдосконалення ручних кулірних плоских станків з крючковими голоками. Правду кажучи, в 1755 р. англієць Кранн винайшов першу в основов’язальну машину, де петлі утворювались не з однієї нитки, а з цілої системи паралельно розташованих ниток. В 1798 р. у Франції була виготовлена перша кругла трикотажна машина для в’язання трикотажного полотна у вигляді широкої трубки. На цій машині голки були закріплені на циліндричній голочниці.

Різко вперед трикотажне виробництво вийшло лише в середині XIX ст. В цей час було запатентовано велику кількість винаходів: з’явилися язичкові голоки, машини почали оснащувати механічними приводами та ін.

Особливий розвиток трикотажне машино будівництво та промисловість, отримало в XX ст. в результаті наукового прогресу, демократизації моди та реформи жіночого одягу, викликаного емансипацією жінок.

В нашій країні (на той час СРСР) трикотажна промисловість виявилась фактично новою галуззю. До 1917р. цей напрямок був переважно розвинутим у Західній Європі та Америці, а в Росії він робить перші кроки наприкінці XIX ст., причому до революції він носив кустарний характер. Більшість трикотажно-вязальних виробництв в Російській імперії знаходилось на території Польщі. Асортимент виробів був невеликими: панчішно-шкарпеткові вироби, хустки, білизна та рукавиць.

В період першої світової війни трикотажна галузь виросла за рахунок заказів для армії: светрів та фуфайок.

На сьогодні розвиток трикотажної промисловості обумовлений більшою економічністю, у порівнянні з ткацькою та великими асортиментом виробів.