1.4.2.2. Вимоги до інформаційного забезпечення.

_- Можливість зберігання, видалення, пошуку даних, а також розмежування доступу до БД;

_{- Організація структурно-єдиної інформаційної бази всіх функціональних задач (методичні вказівки (}допомоги), додаткові матеріали і т.д.);

_{- Забезпечення ефективного функціонування системи за рахунок оперативної обробки даних, видачі окремих довідок, зміни інформаційної бази, надійного зберігання даних;}

_{- Наявність класифікаторів (кожний файл і каталог має своє певним чином закодоване ім'я).}

_{1.4.3.2. Вимоги до лінгвістичного забезпечення.}

_- Мова програмування - object pascal

_- Мова запиту до БД- SQL

_{- Шрифт уведення-виведення даних - кирилиця;}

_{- Призначений для користувача інтерфейс повинен відповідати} наступним вимогам:

_{1. Ефективні інтерфейси повинні бути очевидними і} вселяти своєму користувачу відчуття контролю. Необхідно, щоб користувач міг одним поглядом окинути весь спектр своїх можливостей, зрозуміти, як досягти своїх цілей і виконати роботу.

_{2. Ефективні інтерфейси не повинні} турбувати користувача внутрішньою взаємодією з системою. Необхідно дбайливою і безперервне збереження роботи, з наданням користувачу можливості відміняти будь-які дії у будь-який час.

_{3. Ефективні додатки повинні виконувати} максимум роботи, вимагаючи при цьому мінімум інформації від користувача.

_{1.4.3.3. Вимоги до програмного забезпечення.}

_{Перелік програмних засобів :}

_{- операційна система Windows NT;}

_{- засоби тестування і обслуговування дисків і операційної системи} в цілому (входять до складу Windows NT);

_{- архіватори ZIP і RAR під Windows NT (для} стиснення інформації для архівів);

_{- антивірусний програмний засіб AVP-Kaspersky;}

_{- пакет прикладних програм Microsoft Office;}

_{1.4.3.4. Вимоги до технічного забезпечення.}

_{Повинні використовуватися наступні :}

_{персональний комп'ютер (системний блок, монітор, клавіатура, миша). Характеристики: процесор не нижче Pentium- III-800EB, 128 Мб оперативної пам'яті, монітор 15-17 дюймів, вінчестер} місткістю 40-80Гб, дисковод для дискет, що мають діаметр 3,5 дюйми. Комунікаційне устаткування (сервер, мережні адаптери, лінії зв'язку), що має наступні характеристики: сервер - HP NetServer 5/100, RAM32Mb, 2Gb HDD; лінії зв'язку - тонкий коаксіальний кабель. Струменеві принтери типа Canon BJC -100 або лазерні принтери типа LaserJet 1200. Копіювальний апарат Canon GP-160.

_{1.4.3.5. Вимоги до організаційного забезпечення}

_{Організаційна структура повинна відповідати} наступним вимогам:

_{дотримання принципу єдиноначальності і персональної відповідальності; раціональний розподіл праці; забезпечення надійного функціонування АРМК; раціональні інформаційні зв'язки.}

1.4.3.6 Середовище Delphi як засіб розробки пз баз даних.

Реалізація дипломної роботи проводиться в системі програмування Delphi 7.0, що має свій в розпорядженні широкі можливості по створенню додатків баз даних. Вже з більш ранніх версії система Delphi забезпечена необхідним набором драйверів для доступу до найвідоміших форматів баз даних, зручними і розвиненими засобами для доступу до інформації, розташованої як на локальному диску, так і на видаленому сервері. В поставку продукту входить велика кількість колекцій візуальних компонент для побудови відображаються на екрані вікон, що необхідне для створення зручного інтерфейсу між користувачем і виконуваним кодом.

Оскільки використовування баз даних є одним з наріжного каміння, на якому побудовано існування різних організацій, пильну увагу розробників додатків баз даних викликають інструменти, за допомогою яких такі додатки можна б було створювати. Вимоги в загальному вигляді, що висуваються до них, можна сформулювати як: "швидкість, простота, ефективність, надійність".

Серед великої різноманітності продуктів для розробки додатків Delphi займає одне з провідних місць. Delphi віддають перевага розробники з різним стажем, звичками, професійними інтересами. За допомогою Delphi написана колосальна кількість додатків, десятки фірм і тисячі програмістів-одинаків розробляють для Delphi додаткові компоненти.[4].

У основі такої загальновизнаної популярності лежить той факт, що Delphi, як ніяка інша система програмування, задовольняє викладеним вище вимогам. Дійсно, додатки за допомогою Delphi розробляються швидко, причому взаємодія розробника з інтерактивним середовищем Delphi не викликає внутрішнього відторгнення, а навпаки, залишає відчуття комфорту. Delphi-додатки ефективні, якщо розробник дотримує певні правила (і часто - якщо не дотримує). Ці додатки надійні і при експлуатації володіють передбаченою поведінкою.[4, 22].

Пакет Delphi - продовження лінії компіляторів язика Pascal корпорації Borland. Pascal як язик дуже простий, а строгий контроль типів даних сприяє ранньому виявленню помилок і дозволяє швидко створювати надійні і ефективні програми. Корпорація Borland постійно збагатила язик. Колись у версію 4.0 були включені засоби роздільної трансляції, пізніше, починаючи з версії 5.5, з'явилися об'єкти, а до складу шостої версії пакету ввійшла повноцінна бібліотека класів Turbo Vision, що реалізовує віконну систему в текстовому режимі роботи відеоадаптера. Це був один з перших продуктів, що містили інтегроване середовище розробки програм.

У класі інструментальних засобів для початківців програмістів продуктам компанії Borland довелося конкурувати з середовищем Visual Basic корпорації Microsoft, де питання інтеграції і зручності роботи були вирішені краще. Коли на початку 70-х років Н. Вирт опублікував повідомлення про Pascal, це був компактний, з невеликою кількістю основних понять і зарезервованих слів язик програмування, націлений на навчання студентів. Язик, на якому належить працювати користувачу Delphi, відрізняється від початкового не тільки наявністю безлічі нових понять і конструкцій, але і ідейно: в ньому замість мінімізації числа понять і використовування найпростіших конструкцій (що, безумовно, добре для навчання, але не завжди виправдано в практичній роботі), перевага віддається зручності роботи професійного користувача. Як язик Turbo Pascal природно порівнювати з його найближчими конкурентами - численними варіаціями на тему язика Basic (в першу чергу з Visual Basic корпорації Microsoft) і з C++.[4, 6]. Turbo Pascal істотно перевершує Basic за рахунок повноцінного об'єктного підходу, що включає розвинені механізми інкапсуляції, спадкоємство і поліморфізм. Остання версія язика, вживана в Delphi, по своїх можливостях наближається до C++. З основних механізмів, властивих C++, відсутнє тільки множинне спадкоємство. (Втім, цим красивим і могутнім механізмом породження нових класів користується лише невелика частина програмістів, пишучих на С++.)

Плюси вживання язика Pascal очевидні: з одного боку, на відміну від Visual Basic, заснованого на інтерпретації проміжного коду, для нього є компілятор, що генерує машинний код, що дозволяє одержувати значно більш швидкі програми. З іншою - на відміну від C++ синтаксис язика Pascal сприяє побудові дуже швидких компіляторів. [6].

Середовище програмування є декількома окремими вікнами: меню і інструментальні панелі, Object Inspector (в якому можна бачити властивості об'єкту і пов'язані з ним події), вікна візуального будівника інтерфейсів (Visual User Interface Builder), Object Browser (дозволяюче вивчати ієрархію класів і проглядати списки їх полів, методів і властивостей), вікна управління проектом (Project Manager) і редактора.

Delphi містить повноцінного текстового редактора типа Brief, призначення клавіш в якому відповідають прийнятим в Windows стандартам, а глибина ієрархії операцій Undo неограниченна. Як це стало вже обов'язковим, реалізовано колірне виділення різних лексичних елементів програми. Процес побудови додатку достатньо простий. Потрібно вибрати форму (в поняття форми входять звичні, діалогові, батьківські і дочірні вікна MDI), задати її властивості і включити в неї необхідні компоненти (видимі і, якщо знадобиться, що не відображаються): меню, інструментальні панелі, рядок полягання і т. п., задати їх властивості і далі написати (за допомогою редактора початкового коду) обробники подій. Object Browser Вікна типа Object Browser стали невід'ємною частиною систем програмування на об'єктно-орієнтованих язиках. Робота з ними стає можливою відразу після того, як ви скомпілювали додаток.

Projeсt Manager - це окреме вікно, де перераховуються модулі і форми, що становлять проект. При кожному модулі указується маршрут до каталога, в якому знаходиться початковий текст. Жирним шрифтом виділяються змінені, але ще не збережені частини проекту. У верхній частині вікна є набір кнопок: додати, видалити, показати початковий текст, показати форму, задати опції і синхронізувати вміст вікна з текстом файлу проекту, тобто з головною програмою на язиці Pascal.

Опції, включаючи режими компіляції, задаються для всього проекту в цілому. В цьому відношенні традиційні make-файли, що використовуються в компіляторах язика З, значно більш гнучкі.

В Delphi дуже добре поєднуються засоби візуального проектування додатків і оптимізуючий компілятор. Але ні система Visual Basic, ні Power Builder не були призначені для компіляції, тому перетворення їх у машинний код є досить важкою задачею. Натомість, мова Object Pascal, яка використовується в системі Delphi, завжди була компільованою мовою.

Delphi є потужною і гнучкою, а з іншого боку простою і зручною системою для створення програмних продуктів.

Отже, основними перевагами Delphi над іншими подібними системами є:

• прямий доступ до програмного інтерфейсу Windows;

• вбудований асемблер і підтримка програмування в машинних кодах;

• можливість створення компонентів VCL і ActiveX для користувача;

• підтримка формату DLL та інших виконуваних файлів Windows;

• можливість багаторівневої розробки додатків;

• повна об’єктна орієнтованість – в програмах можна створювати об’єкти, які беруть початок як від бібліотечних класів, так і від створених програмістом.

Слід відмітити, що далеко не усі інструментальні засоби, що мають підтримку об’єктно-орієнтованого програмування (ООП), можуть похвалитися такими можливостями. Багато із систем розробок лише імітують об’єктну орієнтацію, але самі не є продуктами, побудованими на принципах ООП. З іншого боку, якщо якийсь продукт дійсно реалізований на принципах ООП, але при цьому він працює дуже повільно, то його мабуть не можна вважати повноцінним інструментальним засобом. Система розробки, що претендує на звання дійсно об'єктно-орієнтованої системи, повинна відповідати чотирьом основним критеріям:

• наслідування (inheritance). Нові об’єктні типи даних повинні мати можливість наслідувати властивості і методи тих об’єктних типів, що вже є в системі.

• поліморфізм (polymorphism). В системі повинен бути реалізований механізм виклику методів об’єкту без жорсткого зв’язку з об’єктним типом даних, в якому міститься програмний код, що утворює ці методи.

• інкапсуляція (encapsulation). Дані і код програми повинні утворювати єдину сутність, що називається об’єктом. Процедурні елементи об’єкту повинні мати автоматичний доступ до усіх елементів даних об’єкту.

• переважаюча методологія. Самий важливий принцип. Справжній об’єктно-орієнтований засіб розробки повинен мати ООП в якості переважаючої методології створення програмного коду, а не в якості додаткової можливості, що додана заднім числом. Коли ООП є переважаючою методологією, робота засобу розробки повинна бути високопродуктивною. Якщо продуктивність системи не є дуже доброю, виникають питання щодо принципів, що покладені в її основу.

Щодо системи розробки Delphi, то вона повністю відповідає цим критеріям, як і усі традиційні засоби ООП.

Delphi також дозволяє працювати як з самими простими, так і з складними базами даних (масштабування - scalability). Серед можливостей, завдяки яким забезпечується таке масштабування, можна виділити наступні:

• підтримка як таблиць, що розміщені на локальному комп’ютері, так і баз даних, що зберігаються на віддаленому сервері;

• підтримка гетерогенних запитів і доступу до різних СКБД із одного додатку;

• незалежний від платформи доступ до баз даних за допомогою використання механізму Borland Database Engine (BDE), що дозволяє додаткам переключатися з одної СКБД до іншої;

• швидкі та ефективні драйвери BDE для усіх основних платформ клієнт/сервер;

• компоненти DataSet з віртуальними методами, що дозволяють розробникам створювати власні драйвери баз даних, що не залежать від BDE;

• підтримка компактних і не потребуючих настройки клієнтних додатків;

• повна підтримка ODBC.

Отже, враховуючи усі перераховані вище переваги системи Delphi, її було обрано для розробки програмного продукту, передбаченого технічним завданням.