
Структура найбільш поширених коферментів
Коферменти - похідні вітаміну РР (нікотинаміду) (входять до складу дегідрогеназ): нікотинамідаденіндинуклеотид (НАД) та нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат (НАДФ).
Коферменти — похідні вітаміну В2 (рибофлавіну) (входять до складу дегідрогеназ та оксидаз): флавінаденіндинуклеотид (ФАД), флавінмононуклеотид (ФМН).
Піридоксалеві коферменти — похідні вітаміну В6 (піридоксину) (входять до складу амінотрансфераз, декарбоксилаз): піридоксин (піридоксол), піридоксальфосфат, піридоксамінфосфат.
Металопорфірини - коферменти цитохромів: металопорфіринові структури ци-тохромів а, b, с. (Ме2+: залізо в цитохромах b та с, мідь - у цитохромі а).
Кофермент ацилування - похідний пантотенової кислоти: коензим А (КоА).
Коферменти - похідні фолієвої кислоти (коферменти в реакціях переносу одновуглецевих радикалів): 5,6,7,8 -тетрагідрофолієва кислота.
Ліпоєва кислота (кофермент у реакціях окислювального декарбоксилування а-кетокислот): ліпоєва кислота (6,8-дитіооктанова кислота).
Тіаміндифосфат - похідний вітаміну В1 (кофермент у реакціях декарбокси-лування сх-кетокислот, транскетолазній реакції): тіаміндифосфат.
Кофермент карбоксибіотин (кофермент реакцій карбоксилування): кар-боксибіотин.
Коферменти - похідні вітаміну В12: метилкобаламін (кофермент у реакціях метилування), 5'-дезоксиаденозилкобаламін (кофермент у реакціях ізомеризації, спряжених із внутрішньомолекулярним переносом гідридного іона).
Вітамін В1
Вітамін В1 (тіамін) за хімічною будовою є продуктом конденсації двох гетероциклічних сполук - похідного піримідину (2-метил-5-гідроксиметил-6-амінотримідину) та тіазолу (4-метил-5-гідроксіетилтіазолу). Біологічні властивості та механізми дії Біологічна активність вітаміну В1 полягає в участі в енергетичному, зок-рема вуглеводному, обміні. Біохімічний
механізм дії вітаміну зумовлений його коферментною формою - тіаміндифосфатом (ТДФ) , який утворюється в результаті фосфорилування вільного тіаміну за участю ферменту тіамінфосфокінази:
Тіамін + АТФ ► Тіаміндифосфат + АМФ.
Коферментні функції ТДФ пов'язані з каталізом таких біохімічних реакцій:
- окислювальне декарбоксилування пірувату (як компонент мультиензимного піруватдегідрогеназного комплексу);
- окислювальне декарбоксилування α-кетоглутарату в циклі Кребса (як компонент α-кетоглутаратдегідрогеназного комплексу);
-транскетолазні реакції пентозофосфатного шляху окислення глюкози (як кофермент транскетолази).
Згідно із вищерозглянутою роллю в перебігу ключових реакцій аеробного обміну вуглеводів, характерним біохімічним проявом недостатності вітаміну В1 є накопичення в крові та внутрішніх тканинах надлишкового (неокисленого) пірувату. Клінічно недостатність тіаміну проявляється розвитком уражень периферичної нервової системи (поліневропатії, поліневриту аж до розвитку атрофічного паралічу кінцівок), виражених порушень з боку міокарда, секреторної та моторної функцій шлунка. Класична форма авітамінозу В1 - захворювання бері-бері - спостерігалася у населення Південно-Східної Азії в умовах тривалого харчування полірованим рисом, позбавленим тіаміну, що міститься у зовнішній оболонці зернини.
Джерела та добова потреба
Основними джерелами вітаміну В1 у харчуванні людини є продукти рослинного походження, зокрема хліб (переважно житній, з борошна грубого помолу), крупи (гречана, вівсяна); багаті на тіамін пивні дріжджі.
Добова потреба в тіаміні складає 1,5-2,0 мг* [1,5 мг]**.
Вітамін В2
За хімічною будовою вітамін В2 (рибофлавін) є похідним трициклічної сполуки ізоалоксазину та спирту рибітолу - 6,7-диметил-9-рибітилізоалоксазин.
Біологічні функції вітаміну В2 полягають у його участі в окислювально-відновлю-вальних реакціях. Коферментними формами рибофлавіну є ФАД (флавінаденіндинуклеотид) та ФМН (флавінмононуклеотид) - простетичні групи багатьох анаеро¬них та аеробних дегідрогеназ та оксидаз, що беруть участь в окисленні численних
інтермедіатів вуглеводного, ліпідного та амінокислотного обміну.
Рибофлавін міститься в багатьох продуктах рослинного та тваринного походження, тому в умовах звичайного змішаного харчування людина отримує необхідну для нормальної життєдіяльності кількість вітаміну.
Добова потреба в рибофлавіні складає 2,0-2,5 мг* [1,7 мг]**.