
- •1.Філософія,її предмет та функції
- •2.Дохристиянські вірування українців
- •3.Соціальні протиріччя як основа розвитку суспільства
- •1.Історичні типи світогляду
- •2.Релігійне життя в Україні від хрещення Русі до Бродської унії
- •3.Спрямованість розвитку суспільства: прогрес і регрес
- •1.Цінність філософії для особи та суспільства
- •2.Релегійне життя в Україні від Брестської унії до 1917 року
- •3.Суспільні відносини як основа структури суспільства
- •1.Язичницькі вірування та культи
- •2.Філософська думка Київської Русі
- •3Логіка як наука про мислення
- •1.Основні течії філософської думки в Стародавньому Китаї
- •2.Філософія відродження в Україні
- •3.Суспільна свідомість та її структура
- •1.Релігійно-філософські течії Стародавньої Індії
- •2.Просвітництво в Україні
- •3.Аксіологія як наука про цінності
- •1.Іудаїзм-найдавніша монотеїстична релігія світу
- •2.Філософія Києво-Могилянській академії
- •3.Розвиток етичних уявлень в Стародавній Інді
- •1.Буддизм як світова релігія
- •2.Філософська думка в Київському та Харківському університетах
- •3.Становлення етичної свідомості в Стародавньому Киаї
- •2.Український романтизм 19 ст.
- •3.Антична етика
- •1.Ранньогрецька натурфілософія
- •2.Філософські ідеї в українській культурі на поч.20 ст.
- •3.Етичні погляди в епоху Середньовіччя та традиції Нового часу
- •1.Філософія епохи еллінізму
- •2.Українська філософія за радянських часів
- •3.Етичні пошуки в українській філософії
- •1.Пізньоантична філософія
- •2.Сучна українська філософія
- •3.Розвиток етичних поглядів у 20 ст
- •1.Основи християнського вчення.
- •2.Релігійне життя в Ураїні від 1917року до Другої світової війни
- •3.Основні етичні категорії:добро, зло,обов’язок,честь, справедливість,совість
- •2.Проаналізуйте категорії матеріальне та ідеальне
- •3.Сутність моралі,її структура та функції у житті людини і суспільства
- •1.Великий церковний розкол Християнської церкви
- •2.Філософська категорія буття
- •3.Найвищі моральні цінності людини
- •1.Основні принципи релігійно-філософського мислення Середньовіччя
- •2.Сучасний стан релігії в Україні
- •3.Предмет естетики.Етипи становлення естетики як науки
- •1.Проблема пізнання в Середньовічній філософії:містика, схоластика
- •2.Філософське поняття матері
- •3.Структура естетичної свідомості
- •1.Проблема співвідношення розуму та віри в Середньовічній філософії
- •2.Проблема походження людини
- •3.Еститичний смак та естетичний ідеал
- •1.Гуманізм епохи Відродження
- •2.Виникнення і природа свідомості.
- •3. Проблема творчого потенціалу людини
- •1.Філософія нового часу
- •2.Психічне відображення і його роль у формувані свідомості
- •3.Людина і суспільні відносини як об’єкт естетичної діяльності
- •1.Філософія епохи Просвітництва
- •2.Структура свідомості та її рівні
- •3.Естетична діяльність і мистецтво
- •2.Сутність та структура пізнавального процесу
- •3.Еститичні категорії гармонія і мрія
- •1.Філософська система Гегеля
- •2.Практика. Її функції
- •3.Еститичні категорії прекрасне і потворне
- •1.Виникнення і розвиток марксистської філософії
- •2.Філософські поняття науки
- •3.Естетичні категорії «трагічне» та «комічне»
- •1.Проблема раціонального і ірраціонального в зах.Філ.19ст.
- •2.Основні поняття логіки
- •3.Походження і сутність глобальних потреб сучасності.
- •3.Соціальні наслідки науково-технічної революції
- •1.Екзистенціальна філософія та її види.
- •2.Логічні операції з судженням.
- •3.Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •1.Психоаналіз і неофрейдизм
- •2.Специфіка розвитку суспільства
- •3.Напрями розвитку сучасної української філософії.
- •1.Еволюція західної релігійної філософії 20ст.
- •2.Основа взаємодії природи та суспільства.
- •3.Сучасні язичницькі культури
- •1.Розвиток зах.Нукової філ.20ст.
- •2.Роль географічного фактору в розвитку сусп.Геополітика.
- •3.Протистанські секти.
- •1.Філософські ідеї г.С. Сковороди
- •2.Проаналізуйте «золоте правило» моралі
- •3.Як співвідносяться філософські категорії «матерія» і «рух»
- •1.Як співвідносяться філ.Катег. «простір» і «час»
- •2.Вчому полягає специфіка наукового пізнання
- •3.Творчість як філ.Катег.
- •1.Проаналізуйте відмінності наукового та релігійного світогляду
- •2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
- •3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
- •1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
- •2.Як змінився світогляд людини в наслідок переходу від Середньовіччя до Нового часі.
- •3.Назвіть та проаналізуйте основні закони логіки
- •1.Чому світоглядні системи Стародавньої Індії та Китаю називають релігійно-філософськими?
- •2.Як змінилося ставлення до розуміння людини внаслідок поширення ідей психоаналізу?
- •3.За якими ознаками суспільні проблеми можна визначити як глобальні?
2.Чому розвиток української філософії за радянських часів не був повноцінним
У радянській Україні філософія , як і інші гуманітарні науки, перебувала під особливим контролем партійних органів і перетворена ними у засіб обгрунтування комуністичних догм. Опрацювання класичної філософської проблематики стало неможливим. Філософію оголосили "класовою наукою”, теоретичною і методологічною основою марксизму. Все, що не вписувалось у марксистську систему ідеологічних координат, переслідувалось і радикально винищувалось. Те ж саме стосувалось і усіх інших сфер духовного життя. Красномовний приклад: "в період між 1930 і 1938 рр. з 259 українських письменників публікувалися лише 36. Куди поділися інші – невідомо” [ Філософія / Курс лекцій. – К., 1991. – С. 221].
Проте і за таких умов філософи, що залишились в Україні, продовжували розпочаті раніше дослідження. Перш за все філософи вивчали погляди Сковороди, суспільно-політичні позиції Кирило-Мефодіївського братства, методологічні засади природознавства. Достатньо активно опрацьовувались проблеми логіки та соціології. Далеко не всі вчені поділяли погляди фундаторів комуністичної доктрини. Значна частина університетської інтелігенції висловлювала незгоду з матеріалістичним розумінням історії, марксистськими законами суспільного розвитку , а саме це й було визначене офіційними колами як предмет філософських досліджень.
Філософські пошуки пожвавились після того, як 1937 року був створений Інститут філософії і природознавства, що проіснував до 1936 р. Проте доля більшості вчених склалася трагічно: вони були репресовані як, фактично, і вся українська інтелігенція.
3.Дайте характеристику поняттям «об’єкт» та «суб’єкт» пізнання
Об'єкт пізнання — предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку спрямована пізнавальна діяльність суб'єкта. Об'єкт пізнання не можна ототожнювати з усією матеріальною або духовною дійсністю. Об'єктом стають тільки ті сфери дійсності, що включаються в пізнавальну діяльність суб'єкта. Чим вище рівень розвитку науки і пізнавальної діяльності людей, тим ширше стає коло явищ, що охоплюються науковим дослідженням, і, отже, коло об'єктів пізнання.
Суб'єктом пізнання є людина, людський індивід, здатний відображати у своїй свідомості явища дійсності. Але не слід забувати, що людина — це не просто індивід з певними біологічними властивостями, а насамперед, суспільна істота. Тому людина розмірковує і пізнає остільки, оскільки є членом суспільства, що через форми суспільної свідомості виявляє суттєвий вплив і на зміст пізнання.
БІЛЕТ№34
1.Проаналізуйте ідеї Мілетської школи античної філософії
Мілетська школа (іонійська школа натурфілософії) — (давньогрецька) філософська школа, заснована Фалесом у Мілеті, одному з міст Іонії, у першій половині VI ст. до н.е.
Натурфілософія стала першим філософським вченням Давньої Греції, в якому започаткувалася моральна проблематика. Вона вийшла з грецької міфології, але на відміну від неї ставила запитання не про те, хто народив усе суще, а з чого це суще вийшло, при цьому майже не розглядався моральний бік існування людини. Представниками натурфілософії були: мілетці (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр — VI ст. до н. е.), Геракліт, елеати, піфагорійці, софісти, Емпедокл, Анаксагор і Демокрит.
У рамках натурфілософії були висунуті перші космологічні моделі світу, в яких Космос вважався живим, мав розум і душу й розвивався за своїми законами, головним з яких був Логос (закон), а Земля зображалася здебільшого у вигляді диска, оточеного повітрям або водою. Космос був своєрідним абсолютним принципом, універсальним зразком, що породжував подібний до нього тип людського існування — гармонійна відповідність Універсуму. Вважаючи за першооснову одну з матерій — у Фалеса це вода, у Анаксимена — повітря, у Анаксимандра — невизначена матеріальна сутність (апейрон) — перші натурфілософи розглядали фізичні взаємодії різних речовин (взаємовідносини праматерії та руху), не приділяючи уваги моральній стороні поведінки окремої людини.
На думку Геракліта (близько 544—483 рр. до н. е.), усім править Доля (необхідність), з якою тісно пов'язаний Логос (закон). Останній існує об'єктивно, не є добрим чи злим у людському розумінні, і дотримання його є істинним і мудрим. Усе пізнається через розум, а орієнтація на чуттєве віддаляє людину від Логосу.
Людина, на думку натурфілософів, — це істота «природна». Вона не може пізнавати себе відокремлено від природи, а лише як складову частку її, що має всі якості цілого і змінюється адекватно йому. Завдяки Логосу людина пізнавала сенс головних вимог космічного ладу — спорідненість з апейроном. Якщо відбувалася несправедливість (отримання індивідуальних рис у тому розумінні, що ці риси не виражали загальної справедливості), космічна необхідність виявляла себе в образі жорстокого Року, що карає. Здійснення справедливості відбувається згідно з нормами таліона і розуміється як «рівна відплата».